24. Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві

Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні й нешкідливі умови праці є Конституція України. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах. У Конституції України, прийнятій на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. , підкреслюється, що людина, її життя і здоров’я… недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3); кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці (ст. 43); громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника (ст. 46); права і свободи людини захищаються судом (ст. 55). Кодекс законів про працю (КЗпП) України проголошує правові засади та гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці; регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності. Закон України «Про підприємства в Україні» (ст. 25) визначає, що підприємство зобов’язано забезпечити всім працюючим на ньому безпечні та нешкідливі умови праці й несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров’ю і працездатності. Законом України «Про колективні договори і угоди» (ст. 7) передбачено, що в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо охорони праці, а ст. 8 визначає, що в угодах на державному, галузевому та регіональному рівнях регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики, зокрема щодо умов охорони праці. 14 жовтня 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про охорону праці» , дія якого розповсюджується на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя й здоров’я в процесі трудової діяльності; регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки і гігієни праці та виробничого середовища; встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

25.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, якими надано чіткість правових норм, обов’язкових для виконання – ДНАОП.

Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт – це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації господарства України незалежно від їх галузевої належності та форми властивості.

Приладами міжгалузевих нормативних актів:

• ДНАОП 0.00-4.03.93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків;

• ДНАОП 0.00-4.21.93 Типове положення про службу охорони праці.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що належить до певної галузі.

З метою удосконалення існуючої нормативної бази з питань безпеки , гігієни праці та виробничого середовища, розроблення і затвердження усього комплексу необхідних правил, норм та інших державних нормативних актів про охорону праці, які відповідали б чинному законодавству та вимогам сьогодення, сучасному розвитку науки, техніки і технології урядом у уповноваженими організаціями держуправління вжито заходів щодо чіткої організації нормативного процесу.

Однак перехід на державні нормативні акти про охорону праці, що затверджується суто органами держнагляду України, потребує виконання значних обсягів робіт та певного часу. До цього часу чинними в Україні залишаються правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші нормативні документи, що затверджувались міністерствами та іншими уповноваженими управлінням колишнього Союзу РСР.

Складний «Державний реєср міжгалузевих та галузевих нормативів з охорони праці, який містить 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій), а також 350 міжгалузевих стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ).

26. Закон «Про охорону праці» має численні нововведення.

• впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну адміністративно-командним;

• застосування низки додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування;

• створення чіткої системи органів державного управління й нагляду за охороною праці та системи організації цієї роботи безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності;

• суттєве розширення прав і соціальних гарантій працівників, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або від профзахворювання та сімей загиблих;

• визначення місця та ролі колдоговору підприємства у вирішенні питань щодо поліпшення умов і безпеки праці, забезпечення встановлених законом прав та соціальних гарантій у тому числі на пільги та компенсації;

• визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і в органах держуправління всіх рівнів;

• забезпечення навчання населення з питань охорони праці;

• забезпечення активної участі профспілок та інших громадських формувань, широких кіл трудящих у вирішенні проблем охорони праці;створення необхідних передумов для започаткування нових громадських інститутів, можливості обрання комісій охорони праці підприємств та уповноважених трудового колективу з цих питань.