51. Основні принципи контролю за станом охорони праці на підприємстві.

До числа основоположних принципів можна віднести такі:

1. Контроль повинен бути безперервним у часі, тобто мати систематичний характер, проводитися в кожному часовому інтервалі (день, тиждень, місяць, квартал, рік), на всіх стадіях організації та здійснення виробничої діяльності, ієрархічних рівнях управління й виконання. В окремих випадках необхідним є постійне і безпосереднє спостереження за виконанням робіт. 2. Контроль має бути повним, всебічним, об’єктивним; охоплювати всі аспекти діяльності підприємства в галузі охорони праці, відображати реальний стан цієї діяльності в контрольованих підрозділах, на ділянках і робочих місцях; забезпечувати одержання на кожному обліковому часовому інтервалі даних, необхідних для оцінки стану охорони праці; бути максимально об’єктивним, незалежним від суб’єктивних оцінок. 3. Контроль повинен бути випереджаючим (чи запобіжним), тобто мати профілактичний характер. Система контролю має бути спрямована на запобігання порушенням, а не лише на їх констатацію. Це необхідно для того, щоб запобігти нещасному випадку, аварії, профзахворюванню. Виявляючи фактори ризику як передумови травм і аварій, ми тим самим знижуємо чи унемож­ливлюємо реалізацію потенційної небезпеки.

Прикладами запобіжного контролю є:діагностика технічного стану технологічного устаткування та механізмів, інвентаря, оснастки; перевірка наявності й стану засобів індивідуального захисту;первинний та періодичний медичний контроль працівників тощо.

4. Система контролю має бути пов’язана з економічним механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи. За результатами контролю й оцінки стану охорони праці повинно здійснюватися заохочення (за роботу без травм та аварій), а також покарання (за низький рівень охорони праці) посадових осіб, окремих порушників, виробничих колективів і підрозділів. 5. Контроль повинен бути ефективним. Даний принцип полягає в тому, що наглядові функції здійснюються не заради самого контролю, а для усунення виявлених недоліків з метою приведення умов праці на робочих місцях та ділянках до нормативних вимог, для зниження потенційного ризику, підвищення безпеки трудових і виробничих процесів. Однак при цьому слід враховувати, що ефективним може бути тільки такий контроль, який забезпечить необхідну й своєчасну оцінку стану та перспектив розвитку ситуації за мінімальних затрат часу і зусиль.

52. Причини і наслідки виробничих пожеж.Виробничі об'єкти відрізняються підвищеною пожежною небезпекою, оскільки характеризується складністю виробничих процесів; наявністю значних кількостей ЛВЖ і ГЖ, скраплених горючих газів, твердих згораючих матеріалів; великою оснащеністю електричними настановами й інше.Причини: 1) Порушення технологічного режиму - 33%. 2) Несправність електроустаткування - 16 %. 3) Погана підготовка до ремонту устаткування - 13%. 4) Самозаймання промасленому дрантя та інших матеріалів - 10%.Джерелами запалення може бути відкритий вогонь технологічних установок, розпечені чи нагріті стінки апаратів і устаткування, іскри електроустаткування, статична електрику, іскри удару та тертя деталей машин і устаткування й др. Порушення і правил зберігання пожежонебезпечних матеріалів, необережне поводження з вогнем , використання відкритого вогню смолоскипів , паяльних ламп , куріння заборонених місцях , невиконання протипожежних заходів із устаткуванню пожежного водопостачання , пожежної сигналізації , забезпечення первинними засобами пожежегасіння й др. Як показує практика, аварія жодного великого агрегату, супроводжується пожежею і вибухом, наприклад, у хімічній промисловості вони часто супроводжують одне одному, можуть призвести до дуже тяжких наслідків не лише самого виробництва та людей обслуговуючих, але й оточуючої середовища. У цьому надзвичайно важливо правильно оцінити на стадії проектування пожежо- і вибухонебезпечність технологічного процесу, виявити можливі причини аварій, визначити небезпечні чинники та науково обґрунтувати вибір засобів і коштів пожаро- і вибухопопередження, захисту.Важливим чинником у проведенні цих робіт є знання процесів і умов горіння й організації вибуху, властивостей речовин і матеріалів, застосовуваних в технологічному процесі, засобів і засобів захисту від пожежі і вибуху.Заходи з пожежної профілактиці поділяються на організаційні, технічні, режимні і експлуатаційні. Організаційні заходи: передбачають правильну експлуатацію машин і внутризаводского транспорту, правильне утримання будинків, території, протипожежний інструктаж. Технічні заходи: дотримання протипожежних правив і норм під час проектування будинків, при устрої електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, висвітлення, правильне розміщення устаткування.Режимні заходи - заборона паління невстановлених місцях, заборона зварювальних та інших вогневих робіт у пожежонебезпечних закритих приміщеннях та ін.Експлуатаційні заходи - своєчасна профілактика, огляди, ремонти й випробування технологічного устаткуанняя.53. Сутність і форми горіння.Горіння – це процес окислення який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії. Горіння виникає коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, бертолєтова сіль,пероксид натрію, азотна кислота,хлор, фтор, бром, окисли азоту, тощо . Горіння може бути повним і неповним. Повне – при достатній або надлишковій кількості окислювача і при такому горінні виділяються натоксичні речовини. Неповне – відбувається при недостатній кількості окислювача. При неповному горінні утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ,водень). При горінні однорідних горючих сумішей виникає кінетичне горіння, швидкість поширення якого залежить від швидкості передавання теплової енергії в суміші і може досягати сотень метрів на секунду і супроводжується вибухом. Вибух – швидке перетворення речовин (вибухове горіння), яке супроводжується виділенням енергії і утворенням ударної хвилі. Ударна хвиля поширюється перед фронтом полум’я із швидкістю звуку 330 м/с. 54. Категорії приміщень за пожежною безпекою.Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці” приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на п’ять категорій – А, Б, В, Г, Д. До категорії А належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28(С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28(С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. До категорії В належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), а також речовини і матеріалиякі здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б). До категорії Г належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я. До категорії Д належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані. 55. Система попередження виробничих пожеж.Пожежна профілактика — це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її негативних наслідків і створення умов для пожежогасіння.Пожежна профілактика передбачає оцінку пожежної і вибухово-виробничої небезпеки та здійснення різних способів і засобів захисту:технологічних (автоматичне блокування, сигналізація і ін.);будівельних (димовидалення, легкорозбірні конструкції, шляхи евакуації, брандмауери і ін.);організаційних (створення пожежно-рятувальних частин, газорятувальних служб і ін.).Система попередження пожеж має забезпечувати необхідний рівень безпеки працюючих і матеріальних цінностей. Її призначення полягає у тому, щоб:унеможливити виникнення пожеж;у разі виникнення пожежі гарантувати максимальну безпеку людей;забезпечувати одночасну пожежну безпеку як для працюючих, так і для матеріальних цінностей;попереджувати та не допускати негативного впливу на працюючих небезпечних чинників пожежі.Об’єкти, на яких пожежі можуть призвести до ураження працюючих унаслідок впливу небезпечних чинників, пов’язаних з пожежею, повинні розробляти чітку систему заходів попередження пожеж. Основною вимогою до системи попередження пожеж є контроль і нагляд за процесами, які можуть спричинити загоряння.Пожежа — це процес неконтрольованого горіння, а відтак система її попередження має включати: контроль за джерелом теплової енергії; контроль за горючим середовищем; контроль та нагляд за взаємодією джерела запалювального й горючого середовища.Попередити і запобігти пожежам можна шляхом дотримання таких вимог: регламентації допустимих концентрацій горючих речовин у виробничому середовищі; використання інгібіруючих (хімічно активних) і флегматизуючих (інертних) добавок; регламентації допустимої концентрації кисню або іншого окислювача і контроль за складом повітряного середовища; унеможливлення виникнення вибухонебезпечного середовища; використання ефективної робочої й аварійної вентеляції та надійної герметизації абладнання; вибору швидкісних систем сигналізації у випадку виникнення позаштатних ситуацій.Розробка системи попередження пожежі має відповідати вимогам нормативно-технічної документації відповідно до конкретного виробничого процесу, залежно від пожежної небезпечності речовин та матеріалів, що використовуються, їх агрегатного стану, виду технологічного устаткування та норм технологічного регламенту.

56. Характеристика пожежних оповіщувачів.Автоматичний пожежний сповіщувач - пожежний сповіщувач, який реагує на фактори, супутні пожежі. Димовий пожежний сповіщувач - автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на аерозольні продукти горіння. Пожежний сповіщувач - пристрій для формування сигналу про пожежу. Ручний пожежний сповіщувач - пожежний сповіщувач з ручним способом приведення в дію. Система пожежної сигналізації - сукупність технічних засобів, призначених для виявлення факторів пожежі, формування, збору, обробки, реєстрації та передачі в заданому вигляді сигналів про пожежу, режимах роботи системи, іншої інформації і, при необхідності, видача сигналів на управління технічними засобами протипожежного захисту, технологічним, електротехнічним та іншим устаткуванням. Шлейф СПС - електричний ланцюг, що з'єднує вихідні ланцюги ПІ, що включає в себе допоміжні елементи і сполучні лінії і призначена для передачі на ПКО сигналів, а в деяких випадках і для подачі електроживлення на ПІ. Скорочення: ПІ - Пожежний сповіщувач; ПКО - Приймально-контрольне обладнання; СПС - система пожежної сигналізації