27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».

У Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці у промислово розвинутих країнах, досвід охорони праці в Україні за попередні роки.

Особливу увагу в ЗУ звернено на гарантії прав громадян на охорону праці:

• право працівників на охорону праці при укладанні трудового договору (ст.5);

• соцстрахування від нещасних випадків та профзахворювань (ст.5);

• право працівників на охорону праці під час роботи (ст.6);

• право працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст.7);

• видача працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту (ст.7);

Закон України “Про охорону праці” визначає соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.

Соціально-економічні: обов’язкове соцстрахування працівників власником від нещасних випадків; безкоштовне лікувально-профілактичне харчування в шкідливих умовах; безкоштовна видача спецодягу, взуття та інших індивідуальних засобів захисту; відшкодування власником шкоди у зв’язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я працівника.

Організаційно-технічні заходи – це забезпечення такого рівня організації праці, такі технічні рішення для всього технологічного процесу, окремого обладнання та інструмента які б виключали небезпечні виробничі фактори.

Також сюди відносять: інструктажі та контроль знань з охорони праці, правильне планування робочих місць, справний стан засобів колективного та індивідуального захисту.

Санітарно-гігієнічні заходи – це дослідження впливу виробничих факторів на людину, встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, визначення конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях.

Лікувально-профілактичні заходи – це попередні та періодичні медичні огляди, переведення працівників на легшу роботу за станом здоров’я, спецхарчування, особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».

Лікувально-профілактичними заходами щодо охорони праці є відповідні попередні та періодичні медичні огляди працівників; переведення працівників на легшу роботу за станом здоров’я; безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на роботах з тяжкими і шкідливими умовами праці; відшкодування потерпілому працівникові витрат на лікування; особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

29.Характеристика санітарно-гігієнічних заходів охорони праці в ЗУ «Про охорону праці»Система санітарно-гігієнічних заходів спрямована на забезпечення нешкідливих та сприятливих умов праці, шляхом виключення на робочих місцях шкідливих виробничих факторів, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, або забезпечуючи оптимальні умови праці. Ці завдання вирішує виробнича санітарія -- система організаційних та технічних заходів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.Умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є:організаційні форми виробничих процесів; прийнятий регламент;темп і ритм роботи; режим праці і відпочинку;санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці;умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю;форми керування виробничим процесом; соціальний мікроклімат у виробничому колективі.

30.Характеристика технологічних заходів охорони праці в ЗУ «Про охорону праці».Технічні заходи щодо безпеки виробництва і охорони праці спрямовані на захист персоналу від опіків, травматизму, електотравматизму. Основу будь-якого виробництва становить заздалегідь розроблений і практично перевірений технологічний процес. Суворе дотримання цього процесу забезпечує безпечні умови праці на кожній виробничій ділянці.Виробничі процеси та експлуатація обладнання повинні відбуватися відповідно до вимог правил техніки безпеки, в яких закладаються заходи щодо усунення небезпеки як узагальненого характеру, так і стосовно конкретного обладнання. Ретельне виконання вимог цих правил запобігає нещасним випадкам.Безпека виробничого процесу - - властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, установлених нормативно-технічною документацієюЗапобіжні захисні засоби призначені для автоматичного вимкнення машин і механізмів, якщо їх робочі параметри або виробничі умови (температура, тиск, загазованість, напруга та ін) відхиляються від допустимих значень. Як запобіжні засоби, використовують електроконтактні термометри (теплове обладнання деревообробних підприємств), запобіжні клапани, гальмівні улаштування, кінцеві вимикачі, реле захисту від великих струмів та ін.Безпека виробничого процесу - - властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, установлених нормативно-технічною документацією. Це досягається комплексом конструкторських, проектних та організаційних рішень, що полягають у відповідному виборі технологічних процесів, робочих операцій і впорядкування обслуговування обладнання, виробничих приміщень або зовнішніх майданчиків, виробничого обладнання та умов його розміщення, засобів захисту працюючих, умов зберігання й транспортування вихідних матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції і відходів виробництва

31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в ЗУ «Про охорону праці».Організаційну систему заходів, щодо охорони праці і техніки безпеки складають такі заходи, як раціональне компонування цехів, правильне розміщення устаткування і робочих місць, вибір найбільш безпечних способів ведення технологічних процесів з обліком новітніх науково-технічних досягнень. Крім вище переліченого організаційні заходи включають в себе управління охороною праці на підприємстві.Державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабінет Міністрів України; Державний комітет України з нагляду за охороною праці; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів.Об'єктом управління в системі управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів конкретних керівників та інженерно-технічних робітників підприємств з метою забезпечення безпечних, нешкідливих та сприятливих умов праці на робочих місцях, виробничих ланках, у цехах і на підприємстві в цілому. Управління охороною праці -- це ієрархічна багаторівнева система, яка встановлює такі рівні управління:галузь (керівництво, науково-технічна рада, відділ охорони праці);об'єднання (керівництво, науково-технічна рада, відділ охорони праці);виробничі підприємства; цехи, дільниці цехів;робочі місця (конкретні виконавці).Управління охороною праці здійснюється реалізацією наступних функцій:прогнозування та планування заходів щодо забезпечення безпеки праці; створення організаційної структури; кількісна оцінка рівня безпеки праці;

32.Документи підприємства про охорону праці. Створення системи охорони праці на підприємстві передбачене Законом України «Про охорону праці». під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.  Закону України «Про охорону праці» є пункт про те, що роботодавець - розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці. Відповідно до ст. 27 Закону, нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. Крім того, за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю

33. Основні принципи Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування»Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї, смерті громадянина та членів його сім'ї тощо.

34.Державні стандарти з охорони праці.СФЕРАЗАСТОСУВАННЯ 1.1. Цей стандарт встановлює термiни та визначення основних понять у галузi охорони працi. 1.2. Термiни, встановленi цим стандартом, обов'язковi для використання в усiх видах нормативної документацiї, пiдручниках, навчальних посiбниках, науковiй, технiчнiй та довiдковiй лiтературi, в комп'ютерних, iнформацiйних системах. 1.3. Вимоги стандарту чиннi для використання в роботi пiдприємств, установ, органiзацiй, що дiють на територiї України, технiчних комiтетiв з стандартизацiї, науково-технiчних та iнженерних товариств, мiнiстерств (вiдомств).

ОСНОВНiПОЛОЖЕННЯ 3.1 Для кожного поняття встановлено один стандартизований термiн. Стандартизованi термiни набрано напiвгрубим шрифтом, а синонiми - курсивом. Взята в круглi дужки частина термiна може бути вилучена пiд час його використання в документах з стандартизацiї. 3.2 Поданi визначення можна в разi необхiдностi змiнювати, вводячи до них похiднi ознаки, розкриваючи значення використаних термiнiв, зазначаючи на об'єкти, якi входять до обсягу i змiсту понять, визначених у цьому стандартi. Змiни не повиннi порушувати обсягу i змiсту понять, поданих у цьому стандартi. 3.3 У стандартi подано, як довiдковi нiмецькi (de), англiйськi (en), французькi (fr) та росiйськi (ru) вiдповiдники стандартизованих термiнiв, (а також визначення росiйською мовою), взятi з вiдповiдних мiжнародних i державних стандартiв. 3.4 Якщо визначення термiна росiйською мовою вiдсутнє в чинних державних росiйськомовних стандартах, то подається переклад термiна та визначення росiйською мовою в круглих дужках. 3.5 У стандартi наведено абетковий покажчик термiнiв українською мовою та абетковi покажчики iншомовних вiдповiдникiв стандартизованих термiнiв кожною мовою окремо.

35.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

Особливого значення набуває міжнародне співробітництво з охорони праці. Воно полягає у вивченні, узагальненні та впровадженні світового досвіду з організації охорони праці, поліпшення умов і безпеки праці; у виконанні міжнародних договорів та угод з охорони праці; проведенні й участі в наукових та науково-практичних конференціях і семінарах з охорони праці.Важливими міжнародними актами з питань охорони праці є міжнародні договори і міжнародні угоди, до яких приєдналась Україна в установленому порядку. Головною метою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн. До основних напрямів діяльності МОП належать:

• участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розробки та ухвали нормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці і життя працівників;

• розробка й здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливих соціально-трудових проб­лем (зайнятості, умов праці та ін.);

• надання допомоги державам — членам МОП в удосконаленні національного трудового законодавства, професійно-тех­нічної підготовки працівників, поліпшення умов праці шляхом виконання міжнародних програм технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності.

36. Особливості охорони праці жінок.Статтею 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється за-стосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встанов-лені для них граничні норми:-   підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою робо-тою (до 2 разів на годину) – 10 кг; підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.Гарантії трудових прав жінок чітко визначені ст. 184 КЗпП. Заборо-няється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробіт-ну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, також забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, самотніх матерів у випадку наявності у них дітей віком до 14 років чи дитини-інваліда, крім випадків повної лік-відації підприємства, установи, організації, але з обов’язковим працевла-штуванням.Жінкам, які працюють і мають двох і більше малолітніх дітей або ди тину-інваліда, надаються пільги до відпустки.

Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологам тривалістю 70 календарних днів до і 56 календарних днів після пологів, а також перерви для годування дитини. Вони, відповідно до медичного висновку, можуть мати знижені норми виробітку або бути переведені на легку роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою

37.Особливості охорони праці неповнолітніх.Законом України «Про охорону праці» (ст. 14) забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці а також на підземних роботах. Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають шістнадцяти років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для п’ятнадцятирічних — 24-годинний.Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось вісімнадцять років, при скороченій тривалості щоденно! роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденно! роботи (ст. 194 КЗпП).Щорічні відпустки неповнолітнім надаються в літній час або, на їх бажання, в будь-яку іншу пору року (ст. 195 КЗпП). Тривалість такої відпустки один календарний місяць.Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх

38.Особливості охорони праці інвалідів.У випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відпо¬відно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання не¬повний робочий день або неповний робочий тиждень та створи¬ти пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається Працевлаштування інвалідів здійснюється з урахуванням їх професійної працездатності, що встановлюється МСЕК. Гарантією права на працю для інвалідів є встановлення обов'яз¬кової квоти робочих місць, на які вони працевлаштовуються. Згідно з цим Поло¬женням робочим місцем інваліда може бути: —  звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з ураху¬ванням фізичних можливостей інваліда воно може бути викори¬стано для його працевлаштування; — спеціалізоване робоче місце інваліда — робоче місце, облад¬нане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда з урахуванням анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомен-дацій МСЕК, професійних навичок і знань інваліда. Причому таке робоче місце може бути створене як на виробництві, так і вдома. Законодавство України передбачає ряд пільг і гарантій, спрямованих на захист трудових інтересів працівників-інвалідів. На їх прохання власник або уповноважений ним орган зобов'я¬заний встановити неповний робочий час, разом з тим власник не вправі без їх згоди залучати до надномрових робіт, робіт у нічний час. Для інвалідів встановлено щорічні основні відпустки подовженої тривалості залежно від групи інвалідності, додаткові обов'язкові відпустки без збереження заробітної плати, встанов¬люються пільги щодо часу надання щорічних відпусток.

39.Принципи державної політики в галузі охорони праці.Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці (робота пожежників, охорона вибухонебезпечних об'єктів, хімічні виробництва, в шахтах тощо;комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці

40.Державне управління охороною праці в Україні.Державне управління формулює державну політику в галузі охорони праці — пріоритет життя і здоров’я працівника щодо результатів виробничої діяльностіЗгідно із Законом України «Про охорону праці» політика держави у сфері захисту інтересів як найманих працівників, так і роботодавців, принципи державної політики в галузі охорони праці базуються на:повній відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;комплексному розв’язанні завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки;соціальному захисті працівників, повному відшкодуванні шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробницт­ві та професійних захворювань;встановленні єдиних нормативів з охорони праці незалежно від форм власності і видів їх діяльності;використанні економічних методів управління охороною праці, проведенні політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;здійсненні навчання населення, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;забезпеченні координації діяльності державних органів, організацій та об’єднань громадян, які вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни і безпеки праці;міжнародному співробітництві в галузі охорони праці. Система управління охороною праці в ринкових умова

41.Повноваження органів державного управління охороною праці.повноваження органів, які здійснюють державне управління охороною праці.Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, визначає функції міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та порядок створення й використання державного, галузевих та реґіональних фондів охорони праці, затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

• Кабінет Міністрів України, Державний департамент з нагляду за охороною праці в складі Міністерства праці та соціальної політики України (Держнаглядохоронпраці);

• на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування;

• на галузевому рівні — міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.