Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори!!!.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
807 Кб
Скачать
☆

1419-1437 Рр. – гуситські війни;

В 1415-1420 рр. класові вимоги бюргерської опозиції були сформовані у т.зв. 4 празькі статті, після виконання яких помірковані гусити погодилися визнати Сигізмунда чеським монархом:

- гарантія причастя мирян обома видами;

- свобода богослужіння;

- секуляризація церковного майна;

- визнання нової влади в Празі.

Поміркованих гуситів– чашниками. - вимагали заборонити іноземцям обіймати в Чехії державні посади, купувати нерухомеість.

В 1419-1421 рр. пік революції. Нові центри гуситського руху: Градец, Кралове, Пльзень. У 1419 р. зявилася ще одна гілка гуситів – таборити- відкидали все, на що не було прямих посилань у Святому Писанні: поклоніння іконам і мощам, різні церковні обряди, вчення про чистилище. -не було єдиних програмних вимог з питань перетворень сусп. Б-сть вимагали скасування всіх феодальних поборів, оброків і панщини, за ліквідацію станових привілеїв, вважаючи всі людей рівними. Саме з таборитів - вожді гуситських воєн – Ян Жижка, Прокоп Великий, Прокоп Малий.

Новий етап революції ознаменувався відходом Я. Жижки від Табора (1423), а також початком війни між гуситами і чеськими католиками. Доки гуситські війська очолював Ян Жижка, вони завжди перемагали. Після його смерті (1424) розстановка сил в Таборі гуситів різко змінилася. Вже у 1434 р. гусити на чолі з П. Голим поблизу містечка ліпани зазнали поразки від армії «панської коаліції». Результатом битви було укладення угоди, яка отримала назву «Базельських компактів», - 1436 р. З прийняттям «Базельських компактів» і легалізацією гусизму більшість чеських міст стало повністю чеськими. Церква так і не змогла повернути собі втрачених земель та відбудувати зруйновані таборитами монастирі. Папа вжене одержував з Чехії колишніх доходів.

29)

16.Італійські морскі республіки: Венеція та Генуя.

Венеція управлялася трибунами- адмін, судові та військові ф-ції. Поступово це місто з округою зосередило у сворїх руках адріатичну і візантійську торгівлю. З 697 р. Венеція почала обирати пожиттєвих герцогів (дуків). - дож. Республика св. Марка (власне місто Венеція на о.Ріальто склалося лише після 810 р.). Розвиток містаі за рахунок успіхів суднобудівництва. 997 р. до відвойованої території Істрії Венеція приєднала більшість міст Далмації, які добровільно шукали її покровительства після евакуації візантійських гарнізонів.

Під час Хрестових походів Венеція -процвітання і розповсюдила свої торг. зв'язки, незваж. на конкуренцію Пізи і Генуї, на весь Схід.  1172 року була заснована Велика рада( з виборних нобілів). -стала найвищою владою і обмежувала могутність дожів. Нар збори – скасували.

Аристократично-олігархічний устрій. 1310 року було засновано Раду Десяти, яка встановила поліцейське управління з широкими повноваженнями і доповнила цю аристократичну систему.

Наприкінці XV століття Венеціанська республіка була багата, могутня. Занепад з відкриттям морського шляху в Індію.

У війнах, що виникли внаслідок Фр. революції, Венеція втратила свою самостійність. 1797 - місто Венеція було без опору зайнято французами.

Генуя :Розквіт Генуї почався з середини Х ст., коли вона разом з Пізою відбила напади арабів і звільнила від них східне узбережжя Тірренського моря. В той час владу в Генуї ділили між собою віконт, який призначався номінальним королем Італії, єпископ і міський патриціат. Роль віконта поступово послаблювалася, тоді як патриціат в 1099 р. створив так звану Компанію, організовану за зразком торгового союзу для захисту колективних інтересів городян, торгівців і ремісників. Компанія розширювала юридичні і політичні права, перетворюючись в корпоративний орган міського самоврядування. На чолі Компанії стояли виборні консули.

1143 р. прийняла 1й в Італії міський статут. У 1162 р. імператорФрідріх І Барбаросса дав Генуї диплом на володіння територіями на узбережжі Лігурії від Монако до Портовенере. Генуя офіційно стала республікою. Св.Георга

У 1155 р. вони добилися великих привілеїв у Візантії. Підтримавши нікейських імператорів у б-бі за відновлення Візантійської імперії проти Латинської імперії та Венеції, генуезці в 1261 р. добилися права безперешкодної торгівлі на всій території Візантії і монопольних прав на торгівлю в Чорному морі. І хоча їм не вдалося зберегти цю монополію, генуезці скористалися нею і договорами із ханами Золотої Орди для влаштування багаточисленних поселень в Причорномор'ї.

Участь у Реконкісті закріпила позиції Генуї в містах Каталонії і Арагону. Активними були зв'язки Генуї і з Східною Африкою. Після перемоги над Пізою, Генуя зіштовхнулася з конкуренцією Венеціанської республіки. Генуя мала численні володіння на Чорноморському узбережжі, де їй належали в Криму міста Кафа, Балаклава, Судак. Вона намагалася проникнути і на Адріатичне море. В 1380 р. поблизу м. Кйоджі відбулася вирішальна битва, в якій генуезький флот був вщент розбитий венеціанським.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]