49. Революція 1848-1849 у Центрально-Східній Європі: ліберальні і національні вимоги.

(«Весна народів») кілька повстань у різних частинах Європи проти монархічного правління. Деякі революціонери - республіканськими ідеями, однак набагато більше — економічними причинами.

Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії

Завд -знищення поземельної залежності селян, станових привілеїв, абсолютизму та національного гноблення.

Революційні події в імперії - після звістки про зречення фр. короля. 13 березня 1848 р. почалося повстання у Відні. - вимагали відставки канцлера Меттерніха-задовільни. Новий уряд - нова конят. та виборчий закон. - проекти мали недемократичний х-р -невдоволення. Імп тікає зі столиці в Інсбрук.

15 березня 1848 р. почалася революція в Угорщині. Під тиском маніфестацій угорський сейм прийняв ряд постанов: про скасування дворянських привілеїв, скасування панщини (але за викуп). Був сформований національний угорський уряд.

У червні 1848 р. відбулося повстання у Празі.(Чехія) Німецька буржуазія в Чехії намагалася закріпити підлегле становище чехів, включити Чехію до складу єдиної Нім. імперії. Чеська буржуазія та дворянство висували план перетворення Австрійської імперії в союз автономних областей. 2 червня 1848 р. у Празі - з'їзд представників від усіх слов'янських областей Австрійської імперії, Б-сть -за збереження багатонаціональної Австрійської імперії та її перетворення у федерацію рівноправних народів. -малопродуктивно.

12 червня 1848 р. - збройне повстання у Празі(5 днів).

У травні 1848»р. –Львів - «Головна руська рада». -лояльна щодо Австрійської монархії- за перетворення Сх. Галичини в окрему провінцію- за її територіальну автономію, створення укр. нац.. гвардії, поширення укр. мови, дозвіл українцям обіймати державні посади, зрівняти українське духовенство з католицьким. Австрійська влада розпалювала нац..ворожнечу між поляками та українцями, більше підтримуючи поляків. У Пн. Буковині –сел повст(Л. Кобилиця.).

У Відні 6 жовтня 1848 р. знову почалося збройне повстання-мета - завадити вводу військ в Угорщину. -1 листопада імераторс.війська захопили столицю. - терор. Але австрійський імператор Фердинанд І зрікся престолу на користь свого небожа Франца-Йосипа (1848-1916 pp.). Новий імператор направив війська в Угорщину і захопив Будапешт. Уряд і парламент революційної Угорщини переїхали в Дебрецен. Тут 14 квітня 1849 р. було проголошено незалежність Угорщини. Правителем - Лайоша Кошута.

Революції 1848-1849 pp. дали поштовх формуванню лібералізму, привели до структурних змін у системі управління держав, сприяючи переходу до конституційних норм життя суспільства.

20)

41. Тридцятилітня війна

Передумови Тридцятилітньої війни

Головним конфліктом у політичному житті Західної Європи було протиборство, що відновилося, між коаліцією іспанських і австрійських Габсбургів, з одного боку, і Францією – з іншого. Обидві сили претендували на гегемонію в цій частині континенту.

Привід - травневі події 1618 р. у Празі. Відкрито зневажаючи релігійні і політичні права чехів, габсбурзькі власті - гонінням протестантів і прихильників національної незалежності країни.-Озброєна юрба -в старий королівський палац Празького Граду і викинула з вікна двох членів призначеного Габсбургами уряду та їхнього секретаря. –сприйнято у Чехії як знак її політичного розриву з Австрією.

Виділяють чотири етапи війни:

1 - 1618-1623 рр. – чеський –обєдн з Трансільванією – на Відень - 8 листопаду 1620 р., - в битві біля Білої Гори розгромили чеське військо. –терор. 1627 р. тз Похоронний сейм у Празі закріпив утрату Чехією нац.. незалежності: Чехія позбавлена всіх колишніх привілеїв.

2 - 1624-1629 рр. – данський – данс. король Крістіан IV. Побоюючись за долю своїх володінь, він заручився великими грошовими субсидіями від Англії і Голландії, набрав армію і спрямував її проти імперії. Становище врятував Альбрехт Валленштейн- створив найману 30-тисячну армію. Валленштейн зайняв Померанію і Мекленбург, став хазяїном у Пн. Німеччині. Вторгшись в Ютландію і загрожуючи Копенгагену, - Мир - у 1629 р. у Любеці. Данія зобов'язалася не втручатися в німецькі справи.

Імп 1629 р.-Реституційний едикт -відновлення прав католицької церкви на все секуляризоване майно, захоплене протестантами з 1552 р.

3 - 1630-1634 рр. – шведський – армія короля Густава Адольфа- висадилась на пн.. Нім і зайняла її б-шу част. у вересні 1631 р. завдав поразки Тіллі при селі Брейтенфельд біля Лейпцигу.– шведам був відкритий шлях у Центр. і Пд Нім. Густав-Адольф рушив до Рейну, провів зимовий період, а навесні 1632 р. був уже під Аугсбургом, де на ріці Лехе розбив війська імператора. У травні 1632 р. Густав-Адольф вступив у Мюнхен – столицю Баварії, головного союзника імператора. Валенштейн У 1633 р. він повів переговори зі Швецією, Францією, Саксонією. - витиснули шведів з Пд Німеччини, почали спустошувати землі протестантських князів у західній частині країни-мир з саксонс у Празі навесні 1635 р. Імператор, пішовши на поступки, відмовився від проведення Реституційного едикту в Саксонії на 40 років.

4 -1635-1648 рр. – франко-шведський. Франція вирішила сама вступити у війну. Відновивши союз зі Швецією.Шведи розбили імператорську армію восени 1642 р. знову при Брейтенфельді, після чого зайняли всю Саксонію і проникнули в Моравію. Французи опанували Ельзасом, ,ряд перемог над іспанцями в Пд. Нідерландах Франко-шведи перемогли.

Наслідки: -розорена Нім,Чехія, Австрія. - Внаслідок війни понад 300 дрібних німецьких князівств отримали повний суверенітет при номінальному членстві в Священній Римській Імперії. - Війна не привела до автоматичного краху Габсбургів, але змінила розстановку сил в Європі. Гегемонія перейшла до Франції. Занепад Іспанії став очевидним. Крім того, Швеція ввійшла в число великих держав, значно укріпивши свої позиції на Балтиці.