29.Методика роботи над казками,загадками.

Казки Жоден із жанрів літератури не користується такою популярністю у дітей,як народна казка.Це чудовий засіб розвитку в них фантазії,засвоєння суспільного досвіду.Казки завжди повчальні.Добро торжествує над злом.Вивчення казки включає такі етапи:

1.Підготовка учнів до сприймання казки.

2.Читання чи розповідь казки вчителем або прослуховування твору у виконанні майстрів худ.слова.

3.Робота над текстом казки.

4.Повторне читання казки(можливе і з елементами інсценування).

5.Виготовлення ілюстрацій до окремих епізодів казки.

Казка як специфічний жанр фольклору обов»язково передбачає слухача.Вчитель,розповідаючи казку,повинен обов»язково використовувати традиційні зачини,казкові образи й прийоми.Під час аналізу казок необхідно досліджувати логіку тих життєвих подій,які змальовані в них,психологічно вмотивовувати поведінку героїв,ставити питання,які спонукають дітей помислити:чого вчить той чи інший казковий персонаж?Що схвалюється,а що засуджується в ній?

Ніщо так ефективно не сприяє розумінню природи казки,як самостійна творчість дітей.Скласти казку-це значить свідомо осмислити ідею,якій підпорядковується і система образів,і її композиційна будова,художньо-зображувальні засоби.Щоб навчити учнів логічно розвивати дію,можна практикувати створення казок на основі запропонованого початку.»Давним-давно жив був на світі вовк і такий лютий,що що нікому від нього життя не було…»Складні казки потрібно колективно проаналізовувати,слід з»ясувати,що хоче учень своєю казкою сказати,які місця казки учням сподобались,що вони хотіли б порадити авторові.

Загадки За змістом загадки повинні відповідати завданням всебічного розвитку, містити виховну думку, відповідати віковим і психологічним особливостям дітей, бути доступною.

Основа для відгадування загадок — достатньо повні уявлення про предмети і явища, тому необхідно враховувати досвід дітей, як колективний, так і індивідуальний.

Загадка повинна мати повну і точну характеристику предмета або явища, опис типових ознак. Вона повинна бути цікавою, грамотною, образною, мати ігровий характер.

Для дітей молодшої групи характерне емоційне сприймання. В молодшому віці активно розвиваються увага, пам'ять, яка стає наочно-образною, формується уява. Завдяки цьому на основі словесного опису діти можуть створити образ предмета.

Тематика загадок обмежена невеликим життєвим досвідом дітей. Це загад-ки про іграшки, свійських тварин, деякі предмети домашнього вжитку, продукти харчування. Загадки можуть мати підказку. Тематика загадок: свійські і дикі тварини, предмети домашнього вжитку, одяг, їжа, явища природи, засоби пересування.

Загадки можуть бути докладні, як розповідь про предмет. Можна добирати загадки з простими порівняннями і прозорими метафорами.

Діти старшого дошкільного віку не просто відгадують загадку, а вже самі повинні пояснити, чому саме така відгадка. Діти можуть загадувати загадки один одному. Доцільно проводити «Вечори загадок», розваги з елементами змагання, літературні вікторини. Дітей навчають складати описи-загад-ки. Щоб опис-загадку інші діти змогли відгадати, вона повинна бути образною, яскравою, точною. А наявність у дітей необхідних вмінь, знань, навичок буде залежати від роботи вихователя з малюками і його творчого підходу до роботи з загадками.

Таким чином, при добиранні загадок для дітей дошкільного віку необхідно враховувати:

• відповідність тематики загадок виховним і освітнім завданням і життєвому досвіду дітей;

• повноту і конкретність характеристики предмету чи явища;

• доступність мови і ступені складності художнього образу;

• тип логічної задачі і характер розумової операції при відгадуванні.

Наприклад, гра «Добери відгадку». На великих картках написані загадки про час, а на невеличких смужках паперу — відгадки. Це може бути оформле-но в малюнках. Діти читають (або запитує вихователь) і добирають до загад-ки відгадку.