- •4. Основні типи уроків літ. В сер.Шк.
- •5. Проблемність на уроках укр. Літ. Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •7. Основні етапи роботи над текстом художнього твору в школі.
- •8. Шляхи аналізу художнього твору. Аналіз художнього твору за розвитком дії (послідовний).
- •9. Шляхи аналізу художнього твору. Традиційний (пообразий) аналіз худ.Твору.
- •10. Шляхи аналізу художнього твору. Проблемно-тематичний аналіз худ.Твору.
- •11. Форми, методи і джерела вивчення біографії письменника.
- •12. Принципи аналізу худ.Творів в школі.
- •14. Розвиток усного й писемного мовлення учнів у процесі вивчення літератури.
- •13. Вивчення оглядових та монографічних тем в середній школі.
- •15. Позакласна робота з літератури.
- •Літературна творчість учнів.
- •16. Особливості сприймання учнями художніх творів.
- •21. Методика формування теоретико-літературних понять на уроках укр. Літ.
- •22. Типи уроків позакласного читання у 5-8 класах, специфіка їх проведення.
- •23. Типи уроків позакласного читання у 9-11 класах, специфіка їх проведення.
- •24. Уроки літ. Рідного краю, специфіка їх проведення.
- •25. Методика вивчення літ.-критичних статей у старших класах.
- •26. Особливості використання методу лекції на урок.Літ.
- •27. Особливості використання методу бесіди на урок.Літ.
- •28. Метод самостійної роботи.Урок-семінар.
- •29.Методика роботи над казками,загадками.
- •30.Методика роботи над переказами,легендами,приказками та прислів»ями.
26. Особливості використання методу лекції на урок.Літ.
Лекція,розповідь учителя відіграють важливу роль у навчанні учнів.Живе слово вчителя-засіб збудження інтересу до літератури.Йому приділяли увагу Ушинський,Рибникова,Бочаров.Лекція-це один з найекономічніших способів передачі інформації:за короткий час можна охопити значний за обсягом матеріал,викласти його послідовно,аргументовано,доказово,зробити певні висновки.Лекція утруднює зворотній зв’язок учителя й учнів,індивідуальну роботу в класі.Учень виступає переважно об’єктом впливу,а не суб’єктом дії.Мало ефективна в плані формування в учнів потрібних навичок.Дістервег наголошував,що мистецтво навчання вимагає не тільки вміння повідомляти,але й будити думку школярів.
Серед функцій, які має виконувати лекція в процесі вивчення літератури, варто виділити такі: пізнавальну (отримання необхідної нової інформації з навчальної теми); розвивальну (розвиток певних умінь та навичок школярів); виховну (вплив на процес формування поглядів та переконань учнів); рефлексивну (спрямованість на саморозвиток і пізнання учнями самих себе та навколишнього світу); комунікативну (встановлення емоційного контакту між лектором та учнем, спонукання до дії: читання, слухання, писання тощо).
Методисти визначають декілька видів шкільної лекції: вступна, настановча, оглядова, лекція-розповідь, підсумкова (узагальнююча). Лекція-вступ передує вивченню певного періоду розвитку літературного процесу, текстуальному вивченню великого епічного твору; оглядова — розглядає творчість одного або кількох письменників, які не вивчаються монографічно, або окремий художній твір, що не вивчається текстуально; підсумкова (або узагальнююча) лекція висвітлює значення великого за обсягом художнього твору, усієї творчості письменника, цілого розділу курсу літератури
Зміст лекції повинен відповідати найновішим досягненням літературознавчої науки. Вимоги до шкільної лекції визначила у своєму дослідженні методист 3. Шевченко.
1. Лекція повинна стимулювати пізнавальні сили учнів.
2. Має бути зв'язок навчального матеріалу з минулими уроками.
3. Лекція мусить бути емоційно насиченою.
4. Дотримуватись орієнтовної структури лекції:
• вступ, мотивація завдань, тема і мета лекції;
• визначення навчальної проблеми чи низки цих проблем;
• зміст лекції, виклад навчальної інформації;
• запитання до учнів; відповіді на запитання учнів;
• підсумки, узагальнення.
5. Не забувати про виховний потенціал шкільної ч лекції.
6. Піклуватися про зворотний зв'язок (від учнів) через питання, окреме виконання письмових завдань, щоб запобігти наближенню порогу втомленості, планування змісту лекції або тезування викладу учителя.
27. Особливості використання методу бесіди на урок.Літ.
Бесіда – діалогічний метод навчання, що передбачає запитання і відповіді. Це метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою вдало поставлених питань:
- спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання,
- підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого;
- спонукає школярів робити самостійні висновки - узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.
Бесіда дає учителеві змогу не лише з’ясувати якість підготовки та глибину засвоєння навчального матеріалу, а й глибоко вивчити його особливості, зазначає Л. Нарочна
У педагогічній літературі визначено функції бесіди як методу навчання: мотиваційна, освітня, розвиваюча, виховна, організаційна
Освітня функція методу бесіди проявляється в забезпеченні засвоєння учнями системи знань. Розвиваюча полягає в тому, що у процесі бесіди розвиваються увага, пам’ять, уява, творче мислення молодших школярів. За допомогою цього методу вчитель залучає весь клас до оцінки висловлених думок і їх викладу, всіляко заохочує учнів до влучного слова, вчить мислити, обмінюватися думками. Застосовуючи бесіду в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання, сприяє розвитку самостійності
Порівняно з іншими словесними методами, бесіда має більші можливості для здійснення індивідуального підходу до учнів. Диференціюючи запитання залежно від підготовки учнів, можна залучити всіх до активної участі в роботі
Велика її виховна роль: бесіда вчить колективного пошуку істини, допомагає формувати переконання, дає змогу яскравіше виявитись індивідуальності учня, розвиває критичність, самостійність, уміння доводити, переконувати.
Бесіда допомагає поєднати вивчення нового матеріалу із закріпленням та перевіркою раніше вивченого. Її використовують для встановлення зв’язку попереднього матеріалу з новим, повідомлення нових знань, а також закріплення і перевірки їх .
Отже, якщо інші словесні методи навчання - пояснення й розповіді використовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою в процесі закріплення, то бесіду використовують на різних етапах уроку.
Проте є й недоліки у процесі використання бесіди: під час пояснення і розповіді учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань, а бесіда як правило, тривала в часі
