- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
3.2.3 Регістри
Регістрами називаються пристрої, призначені для приймання, збереження, перетворення й передавання інформації (звичайно у вигляді двійкових чисел).
За способом запису інформації розрізняють регістри послідовної, паралельної та послідовно-паралельної дії. В регістрах послідовної дії записуване число передається послідовним кодом (по черзі, починаючи з старшого або молодшого розряду) одним каналом зв’язку. В регістрах паралельної дії числа передаються паралельним кодом (усі розряди водночас) паралельними каналами зв’язку. В регістрах послідовно-паралельної дії можливий запис чисел, які передаються і послідовним і паралельним кодом.
Записане в регістрі число може бути зчитаним у паралельному або послідовному коді, тому регістри можна використовувати також для перетворення паралельного коду в послідовний і навпаки. Регістри застосовуються й для зсуву коду числа, тобто переміщення числа на один або кілька розрядів праворуч або ліворуч. Такі регістри називаються зсуваючими.
Регістри будуються з тригерів, причому кожному розряду числа, що записується в регістр, відповідає один тригер. Крім тригерів до складу регістрів входять різні логічні схеми, які забезпечують передавання команд на приймання й зчитування інформації, встановлення 0, перетворення коду тощо.
Найпростішу схему чотирирозрядного запам’ятовуючого регістра на - тригерах показано на рис. 3.2.8,а.
Рис. 3.2.8
Число
записується в регістр і зчитується в
паралельному коді. Перед записом числа
на входи
подається сигнал 1, який установлює всі
тригери регістра в стан 0. Потім на входи
подаються сигнали розрядів двійкового
числа (на вхід
- сигнал молодшого розряду). Для того
щоб відбувся запис, на вхід "Приймання
інформації" подається сигнал 1.
Записане число може бути зчитаним через
схеми 1 при подачі сигналу 1 на вхід
"Зчитування". Інформація може
зчитуватись багаторазово, тому що стан
тригерів регістра зберігається незмінним,
поки не буде подане сигнал 1 на вхід
"встановлення 0". Тому такий регістр
називається запам’ятовуючим. Найпростіший
зсуваючий регістр являє собою
багаторозрядну схему, в якій вихід
тригера попереднього розряду сполучений
із входом тригера наступного розряду.
За способом виконання операції зсуву
розрізняють регістри з однофазним і
парафазним передаванням інформації.
При однофазному передаванні інформація
надходить тільки одним каналом (прямим),
при парафазному - двома каналами (прямим
і інверсним) до кожного розряду регістра.
Однофазні регістри звичайно складаються
з
- тригерів, парафазні - з
- тригерів. Схему парафазного зсуваючого
регістра на
- тригерах показано на рис. 3.2.8,б.
Записуване число в послідовному коді
подається на входи
і
.
На вхід
надходять зсуваючі імпульси. Нехай,
наприклад, треба записати число 1011, яке
надходить у послідовному коді, починаючи
з молодшого розряду. Попередньо всі
тригери встановлюються в стан 0. Потім
подаються вхідні сигнали, які відповідають
цифрі молодшого розряду,
і
проте тригер
не змінює свого стану, поки не буде
подано зсуваючий імпульс на вхід
синхронізації
.
На входах тригера
сигнали
,
,
тому
після подачі першого зсуваючого імпульсу,
він переходить в стан 1, всі інші тригери
залишаються в стані 0. Таким чином, у
регістрі буде записане число 1000. Потім
подається наступний розряд записуваного
числа, при цьому на входах тригерів
і
встановлюються
сигнали
,
,
а на входах тригерів,
і
як
і раніше, залишаються сигнали
,
.
Тому після подачі другого зсуваючого
імпульсу тригер
залишиться в стані 1, а тригер
перейде
із стану 0 в стан 1, тригери
і
залишаться
в стані 0. В регістрі буде записане число
1100. При подачі сигналів
і
,
які відповідають третьому розряду,
після третього зсуваючого імпульсу в
регістрі буде записане число 0110 і після
подачі сигналів останнього розряду
числа
і
та четвертого зсуваючого імпульсу в
регістрі буде записане потрібне число
1011.
Це
число може бути зчитане в паралельному
коді з виходів
.
Якщо потрібно зчитати число в послідовному
коді (з
виходу
),
то необхідно подати ще чотири імпульси
зсуву. Після цього всі тригери перейдуть
у вихідний стан, тобто відбудеться
стирання інформації, яку було записано
в регістрі. Якщо виходи регістра
і
з’єднати з його входами
і
,
то при подачі зсуваючих імпульсів,
число, записане в регістрі, буде
циркулювати в ньому безперервно. Такий
регістр називається кільцевим.
Зсувні регістри, які забезпечують зсув розрядів числа як праворуч, так і ліворуч, залежно від команди, називають реверсивними.
Лекція 22. Призначення, особливості та синтез схем суматорів, дешифраторів.
Завдання на СРС. Вивчення схем суматорів, дешифраторів.
Література: 1, с.160-173; 2, с.115-125.
Питання для самоконтролю:
Призначення і принцип роботи багаторозрядного суматора, синтез логічної схеми.
Призначення і принцип роботи двійково-десяткових дешифратора і шифратора, синтез логічних схем.
