- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
3.2.4 Суматори
Суматорами називаються пристрої, які здійснюють операцію арифметичного підсумовування кодів чисел. Залежно від кількості розрядів кодів, що підсумовуються, розрізняють однорозрядні та багаторозрядні суматори. Багаторозрядні суматори будуються з однорозрядних. За способом з’єднання однорозрядних суматорів розрізняють послідовні (з порозрядним підсумовуванням), паралельні (з одночасним підсумовуванням у всіх розрядах) і послідовно - паралельні суматори. Крім того, суматори можуть бути накопичуючими (додавання з запам’ятовуванням) і комбінаційними (без запам’ятовування).
Значення вихідних сигналів комбінаційного суматора визначається тільки значеннями вхідних сигналів у даний момент часу. Тому робота комбінаційного суматора повністю описується таблицею істинності, за якою можуть бути визначені логічні формули для побудови схеми суматора.
Незалежно
від системи числення, в якій подані коди
чисел, в кожному розряді виконується
додавання трьох цифр: цифри
-го
розряду першого доданку, цифри
-го
розряду другого доданку і цифри переносу
з сусіднього молодшого розряду. В
результаті додавання отримують цифри
суми для цього розряду і переносу в
наступний розряд. Отже, суматор - це
комбінаційна схема, яка має три вхідних
і два вихідних сигнали. Введемо такі
позначення:
-
доданки;
-
сигнал переносу з попереднього розряду;
-
сума;
-
сигнал переносу в наступний розряд.
Тоді, виходячи з правил підсумовування
двійкових чисел, отримаємо таблицю
істинності (табл. 3.2.5).
Таблиця 3.2.5
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
За даними цієї таблиці дістанемо такі формули для вихідних величин і :
Суматор,
призначений для додавання цифр
наймолодшого розряду, не має сигналу
переносу з попереднього розряду. Такий
суматор називається напівсуматором.
Формули для побудови напівсуматора
можна дістати також з табл. 3.2.5,
якщо брати до уваги тільки ті рядки, де
.
Ці формули мають вигляд:
Умовні зображення суматора і напівсуматора показано на рис. 3.2.9,а,б.
Суматори
виготовляються у вигляді ІМС (наприклад,
К155ИМ2, К155ИМ3) або логічних елементів. В
серії "Логика - И" є елемент И - 120
(рис. 3.2.9,в),
який складається з двох однорозрядних
повних суматорів. На базі однорозрядних
суматорів можна побудувати багаторозрядні
(рис. 3.2.9,г).
На входи подаються двійкові доданки
і
у паралельному коді (всі розряди
водночас). Суму отримують у вигляді
числа
також у паралельному коді.
Рис. 3.2.9
