- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
АЦП із зрівноважуванням (компенсаційні) розрізняють за методами перетворення аналогової інформації в цифрову. Найбільшого поширення набули два основних методи: із зрівноважуванням лічильного типу і порозрядного кодування.
Одну
з можливих схем АЦП із зрівноважуванням
лічильного типу показано на рис. 4.5.6,а.
Вона складається з лічильника імпульсів
ЛІ, генератора імпульсів ГІ, цифро-аналогового
перетворювача ЦАП, і аналогового
компаратора (схеми порівняння СП).
Компаратор виробляє сигнал
1,
якщо
,
де
- перетворювана (вхідна) напруга;
- напруга на виході ЦАП.
З
початку процесу кодування
схему 1 відкрито й імпульси від ГІ
надходять на вхід лічильника. На виході
лічильника формується код, який відповідає
кількості підрахованих імпульсів. Цей
код перетворюється в напругу
,
яка зростає пропорційно кількості
підрахованих імпульсів
(напруга на виході ЦАП, що відповідає
одиниці молодшого розряду). Підрахунок
імпульсів продовжується доти, поки
напруга
не підвищиться до
.
При
сигнал на виході компаратора стає рівним
нулеві, схема 1
закривається, на вхід лічильника імпульси
більше не надходять і на його виході
формується код, який відповідає
перетворюваній напрузі
.
Цей код передається на вихід через схеми
1,
які відкриваються при спрацьовуванні
компаратора.
Рис. 4.5.6
Схему
АЦП лічильного типу з безперервним
зрівноважуванням показано на рис.
4.5.6,б. Тут використано два компаратори
СПІ і СП2 та реверсивний лічильник
імпульсів ЛІ, який працює в режимі
підсумовування при
і у режимі віднімання при
.
Інші
елементи схеми й принцип її дії такі ж
самі, як і попередньої.
У
розглянутих перетворювачах похибка не
залежить від стабільності частоти ГІ.
Вона визначається тільки обраною
кількістю імпульсів
,
яка відповідає максимальній перетворюваній
напрузі
,
і залежить від точності перетворення
в ЦАП, а також чутливості компаратора,
який повинен реагувати на різницю
Рис. 4.5.7
Схему
АЦП з порозрядним кодуванням показано
на рис. 4.5.7. Вона складається з генератора
тактових імпульсів ГТІ, генератора
синхронізуючих імпульсів ГСІ, регістра
зсуву РЗ, блока тригерів
,
ЦАП та аналогового компаратора СП.
При
подачі імпульсу запуску тригер старшого
розряду
встановлюється в стан 1, а інші тригери
- в 0. На вхід ЦАП надходить
1
старшого розряду і на його виході
з’являється напруга
.
Першим імпульсом ГСІ в старший розряд
регістра записується 1.
Якщо
,
то сигнал на виході СП дорівнює нулеві
і стан тригера
зберігається. Якщо
,
то сигнал на виході СП дорівнює одиниці
і тригер
через
схему 1 встановлюється в 0. Тригер
встановлюється в 1. Напруга
порівнюється з новою напругою на виході
ЦАП. Наступним імпульсом ГСІ в регістрі
1 зсувається
розряд,
і процес перетворення продовжується
аналогічно до першого розряду. Загальний
час перетворення
визначається частотою
і кількістю розрядів
n:
Унаслідок перетворення напруги врівноважується напругою:
де
‑ цифри 1 або 0 в розрядах вихідного
коду, які знімаються з тригерів
;
‑ вихідна напруга ЦАП, яка відповідає
одиниці i-го
розряду.
Схему
АЦП, в якій реалізовано принцип зчитування,
показано на рис. 4.5.8. Резистори на вході
поділяють еталонну напругу
на
рівнів:
.
Ці рівні напруги порівнюються з вхідною
напругою аналоговими компараторами
СПі.
На виходах усіх компараторів, для яких
,
сигнали дорівнюють 0. На виходах інших
компараторів, для яких
сигнали дорівнюють 1. Для того щоб на
входи
тригерів
проходив сигнал 1
тільки
з
виходу
компаратора, який фіксує верхній рівень
вхідної напруги, призначено елементи
НІ та І.
Сигнал 1 з виходу компаратора, який фіксує верхній рівень вхідної напруги, за командою генератора тактових імпульсів ГТІ записується у відповідний тригер і шифратором перетворюється у вихідний код.
Перевагою розглянутої схеми АЦП є висока швидкодія (два такти ГТІ), недоліком - велика кількість компараторів і тригерів, яка дорівнює й швидко зростає при збільшенні кількості розрядів .
Рис. 4.5.8
