8. Пасивні операції банків, їх хар-ка. Поділ пасивів банків на зобов’язання і капітал.

Банківські ресурси - це сукупність грошових коштів, які є в розпорядженні банків для виконання ними активних операцій.

Формуються ресурси банками за допомогою таких складових пасивних операцій:

■   власних коштів; ■   залучених коштів; ■   позичених коштів.

Роль власного капіталу досить значна для забезпечення надійності банку та ефективності його діяльності: він є джерелом його початкових ресурсів; відіграє роль амортизатора і гаранта; дозволяє банку виконувати свої зобов'язання в екстремальних ситуаціях.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Достатність капіталу банків - це здатність банку покривати свої зобов'язання без врахування ризикованості операцій.

Залучені кошти становлять найбільшу питому вагу в структурі пасивів банків. Залучені кошти переважно формуються за рахунок депозитів та емісії цінних паперів власного боргу, однак деяку частку становлять і недепозитні форми залучення.

До недепозитних джерел залучення ресурсів відносять:

■   кошти, що отримані за операціями репо;

■   кошти, отримані від врахування і переврахування векселів;

■   кошти за трастовими операціями.

Позичені кошти — це кредити, одержані в інших банках, кредити Національного банку України та кошти, отримані від емісії та продажу облігацій банків.

Облігації - це цінні папери, які характеризують не права власності, а кредитні взаємовідносини, тому кошти, отримані комерційними банками від емісії облігацій, не є їх власним капіталом (як при емісії акцій). Ці кошти банки одержують від власників облігацій у довгострокову позику. Через певний термін банк повинен повернути номінальну вартість облігацій власникам і сплатити фіксований дохід.

Якщо банк хоче і надалі утримувати ці кошти, він вдається до рефінансування попередніх випусків. Це здійснюється шляхом викупу раніше емітованих облігацій за рахунок коштів, що отримані від нової облігаційної емісії. Умовами емісії можна передбачити конвертацію облігацій у прості акції банку, тоді позичені кошти переходять у власні кошти банку.

Залучені кошти, з іншого боку, відображають банківські зобов'язання перед іншими банками та клієнтами. Отже, вони розміщуються в пасиві балансового звіту банку.

9. Активні операції банків, відображення вимог банків у балансі.

Активні операції банків у загальному можна поділити на: ■  кредитні; ■  інвестиційні; ■ інші активні операції. Кредитні операції становлять найбільшу частину всіх активних операцій, однак з кожним днем збільшується кількість вкладень у цінні папери, значний відсоток й інших активних операцій. Активи банку відображають у балансі за ступенем їх ліквідності. Ліквідність - це спроможність банків своєчасно виконувати свої кредитно-фінансові зобов'язання. Отже, за ліквідністю активи банків поділяють на: ■   первинні резерви; ■   вторинні резерви; ■   портфель банківських кредитів; ■   портфель банківських інвестицій. Первинні резерви - найбільш ліквідні активи, які належно використовуються для повернення вкладів, здійснення платежів та виконання інших зобов'язань банку, але не приносять їм значних доходів. До них відносять: ■   грошові кошти та банківські метали; ■   кошти на коррахунку та депозити в НБУ; ■   кошти на рахунках в інших банках. Вторинні резерви - високоліквідні активи, які в будь-який момент із мінімальною затримкою та незначним ризиком втрат можна перетворити на первинні резерви (готівку). До них включають: ■   казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ (облігації внутрішньої державної позики, векселі); ■   короткострокові кредити вигідним позичальникам. Ці активи приносять також незначний дохід банку; головне їх призначення - бути джерелом поповнення первинних резервів. Найдохідніші активи - це кредити та інвестиції. Якщо банки розглядають структуру своїх активів щодо дохідності, то вони надають перевагу власне кредитам та інвестиціям, однак ці активи найменш ліквідні.