11. Сім’я як провідний фактор соціалізації особистості, її функції та параметри.

Сім'я ― динамічна мала група людей, котрі разом проживають, пов'язані родинними відносинами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, вза’ємною моральною відповідальністю.

Основні соціалізуючі функції сім'ї: забезпечення фізичного та емоційного розвитку індивіда; формування статевої ідентифікації дитини; сприяння розумовому розвитку та розвитку здібностей і потенційних можливостей; забезпечення дитині почуття захищеності; формування ціннісних орієнтацій особистості; оволодіння дитиною основними соціальними нормами.

Функції сім'ї як соціального інституту: господарсько-економічну, репродуктивну, комунікативну, виховну, рекреативну, психотерапевтичну.

Основні параметри сім'ї: соціально-культурний, соціально-економічний, техніко-гігієнічний, демографічний.

12. Зміст та форми соціально-педагогічної роботи з сім’єю.

Зміст та форми соціально-педагогічної роботи з сім’єю обумовлюються групою наступних чинників: типом сім’ї; проблемами, які існують в сім’ї; видом соціального інститутy, що працює з сім’єю, та напрямом фахової підготовки спеціаліста, який надає послуги сім’ї.

Основний зміст соціально-педагогічної роботи з сім’єю складають забезпечення сім’ї різними видами соціального обслуговування (соціальної допомоги та соціальних послуг), реабілітаційна та профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та соціальне інспектування неблагополучних сімей. Вони реалізуються в практичній діяльності соціального педагога шляхом використання різноманітних методів, прийомів та форм соціально-педагогічної роботи, вибір яких обумовлений переліком вищезазначених чинників.

Види форм соціально-педагогічної роботи з сім’єю: індивідуальні ― бесіда, консультація, інформування, консультація по телефону "Довіри", листування; групові ― тренінг, семінар, лекторій, курси, консультпункт, сімейний клуб, школа молодих батьків, відеолекторій, зустрічі з спеціалістами, прес-конференція, вечір запитань та відповідей, тощо; масові ― тематичний день (День матері, День спортивної сім’ї), тематичний тиждень, культурні акції та заходи в мікрорайоні тощо.

13. Форми опіки дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування.

Сирітство ― це соціальне явище, поява якого обумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків у результаті позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісно відсутніми.

Згідно з Конституцією України “утримання і виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, покладається на державу” (стаття 52).

Сирота ― дитина, що тимчасово чи постійно перебуває поза сімейним оточенням внаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні й потребує захисту та допомоги з боку держави.

Форми опікування: усиновлення (удочеріння), опіка та піклування, прийомна сім’я, дитячі будинки сімейного типу, державна система опіки.