- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
Не належить до компетенції Рескомприроди Криму.
4.3. Якість поверхневих вод
Нормування якості зрошувальної води регламентується ДСТУ 2730-94 "Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії", та ВНД 33-5.5-02-97 "Якість води для зрошення. Екологічні критерії". За комплексом показників ДСТУ 2730-97 і ВНД 33-5.5-02-97 у 2009 р. вода основних джерел зрошення відповідає I класу якості "Придатна" на 64 % зрошуваних площ та на 36 % площ – II класу якості "Обмежено придатна". За екологічними критеріями – відповідає 100 % (зрошуваних площ I класу якості "Придатна").
Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень слід зазначити, що особливих змін якості річок Криму та водогосподарських об’єктів комплексного призначення (Північно-Кримського каналу, Міжгірного, Сімферопольського, Старокримського, Білогірського, Кутузівського водосховищ)у порівняння з 2008 роком не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК).
4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
Протягом 2009 р. у процесі контролю якості поверхневих водних об’єктів за гідрохімічними показниками визначалося від 18 до 64 показників фізико-хімічних властивостей і компонентів хімічного складу поверхневих вод водогосподарських об’єктів Криму. У всіх контрольованих водних об’єктах, всі вимірювані показники знаходилися в межах нормативних значень, за виключенням значень показників ХСК (хімічне споживання кисню), БСК-5 (біохімічне споживання кисню п'ятидобове) та водневого показника (рН).
Протягом 2009 року в пробах води ПКК спостерігалося перевищення ГДК по ХСК (середнє значення за 2009 рік дорівнює 28 мгО/дм3). Найбільше значення ХСК відмічено 06.11.2009 р. у створі ПК-1350 (м.Красноперекопськ) – 31 мгО/дм3, у той же пробі зафіксовано найвище значення показника БСК-5 – 2,37 мгО/дм3.
Слід зазначити високу концентрацію розчиненого кисню у воді, який бере участь в окислюваних реакціях, необхідних для нормального самоочищення водних об’єктів.
В порівнянні з 2008 р. якість води контрольованих об’єктів комплексного призначення значно не змінилася.
4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
Не належить до компетенції Рескомприроди Криму.
4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
Не належить до компетенції Рескомприроди Криму.
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
Відбір зразків води на радіологічний і гідрохімічний аналіз стану води Каховського та Північно-Кримського каналів здійснювався у відповідності до Програми гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод, затвердженою наказом Держводгоспу України від 16.06.06р.№ 125, у наступних створах нагляду:
- р. Дніпро, 106 км. – ГНС Каховського маг каналу, с. Любимівка;
- р.Дніпро,100км. – ГНС Північно-Кримського каналу, 6 км. нижче с. Цукури.
Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.07р. № 61, придопустима концентрація радіоцезію і стронцію-90 у пітний воді становить 54,0 пКи/л (2,0 Бк/дм3 ).
Результати аналізів на визначення стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Каховського та Північно-Кримського каналів за цей період знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання і складали 0,75 – 1,13 пКи/л.
Гідрохімічні показники якості води протягом року значно не змінилися і знаходяться близькими до значень, зафіксованих у попередні роки.