- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
Відповідно до закону України «Про екологічну мережу України» № 1864-IV від 24 червня 2004 р. до складових структурних елементів екомережі належать:
а) території та об'єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі, а саме - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заповідники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні і карстово-спелеологічні), пам'ятки природи, а також їх охоронні зони; штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва);
б) водні об'єкти (ділянки морів, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водозахисні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, які створюють відповідні басейнові системи;
в) землі лісового фонду;
г) полезахисні лісові смуги і інші захисні насадження, які не віднесено до земель лісового фонду;
д) землі оздоровчого призначення (курортні і лікувально-оздоровчі території) з їх природними ресурсами;
е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму, проведення спортивних заходів;
ж) інші природні території і об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сінокісні луги, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, які мають особливу природну цінність);
з) земельні ділянки, на яких виростають природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України;
и) території, які є місцями проживання або зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книгу України;
й) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луги, сінокісні луги і т.п.;
к) радіоактивно забруднені землі, які не використовуються і підлягають особливій охороні як природні регіони з особливим статусом.
Відповідно до вищевикладеного до структурних елементів екомережі в Криму можна віднести:
•Існуючі території та об'єкти природно-заповідного фонду (144965,4556 га, 5,8 % території АРК);
•Водно-болотні угіддя (Центральний і Східний Сиваш, 80 і 165 тис. га відповідно; Каркинітська і Джарилгачська затоки Чорного моря, більше 40 тис. га), аквально-прибережні комплекси 3 природних заповідників (Карадазького, Казантіпського і Опукського - 224, 251 і 775 га відповідно);
•Водні об'єкти (річки, озера, водосховища, ділянки моря, включаючи їх водозахисні зони, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
•Землі лісового фонду;
•Курортні і лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами;
•Рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму;
•Інші природні території (ділянки степової рослинності, солончаків та ін.);
•Частково землі сільськогосподарського призначення з екстенсивним використанням (пасовища - в Криму близько 440 тис. га, сінокосів, пасовищ).
Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, за даними державної статистичної звітності (форма 6-зем) визначені прогнозні цифри площ земельних угідь - складових національної екологічної мережі України в Автономній Республіці Крим (таблиця 5.1.2.1).
Таблиця 5.1.2.1. Складові структурних елементів екологічної мережі
№ з/п |
Одиниці адмініс-тративно-територіального устрою |
Загальна площа, тис. га |
Загальна площа екомережі, тис. га |
Складові елементи екомережі, тис. га |
|||||||||||
Об’єкти ПЗФ |
Водно-болотні угіддя |
Відкриті заболочені землі |
Водоохоронні зони, винесені в натуру |
Землі водного фонду |
Ліси та інші лісовкриті площі |
Курортні та лікувально-оздоровчі території |
Рекреаційні території |
Землі під консервацією |
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом |
Пасовища, сіножаті |
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
Автономна Республіка Крим |
2608,1 |
1510,6 |
144965 |
245 |
5,1 |
40,2 |
211,3 |
299,6 |
1,6 |
4,3 |
1,4 |
126 |
440,9 |
- |
