7.2. Система моніторингу геологічного середовища

В 2009 оці моніторинг підземних вод проводився по 192 наглядовим точкам державної та регіональної сітки, з яких у 32 точках досліджуються водоносні горизонти у природних слабо порушених умовах, а у 160 - у порушених умовах, у т. ч. 140 т.н. – у зоні дії водозаборів, 10 т.н. – в зоні дії зрошення та 10 т.н. у зоні дії підтоплення.

Моніторинг екзогенних геологічних процесів у зв’язку зі зниженням фінансування проводиться обмежено: у 2008 році проводився щорічний напівінструментальний нагляд за розвитком 991 зсуву (з загальної кількості 1576), а також досліджено 10 обвалонебезпечних ділянок.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Основними факторами, що впливають на якість підземних вод, є метеорологічні умови та господарська діяльність.

Метеорологічні умови 2009 році для багатьох районів Криму були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менш, ніж в минулому році на 15-88 мм, за винятком районів, розташованих у північній, східній та західній частинах Криму, де їх випало більше на 35-180 мм (Джанкой, Чорноморське, Роздольне, Ніжньогірськ, Керч).

Як і в попередні роки, експлуатаційний водозабір по Криму продовжує зменшуватися. У 2009 році він склав 327,161 тис.м³/добу, що на 2,463 тис.м³/добу менш ніж у 2008 році.

Несприятливі для поповнення запасів підземних вод метеорологічні умови останніх років сказалися на тому, що раніше спостерігавшийся регіональний підйом рівнів припинився, а по деяким спостереженим свердловинам визначилося їх зниження. За звітний рік поліпшення гідрохімічного стану не сталося, через те, що процес відновлення хімічного складу підземних вод більш тривалий.

Як і раніше, значна частина водозаборів Криму знаходиться у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 134 водозаборах, у тому числі на 6, що мають запаси, затверджені ДКЗ і УТКЗ. По водоносному горизонту четвертинних відкладень у Криму несприятливі гідрохімічні умови спостерігаються на 12 водозаборах. У Білогірському і Бахчисарайському районах експлуатуються окремі свердловини, де мінералізація підземних вод досягає 2,7 г/дм³, жорсткість - до 28,2 мг-екв/дм³.

Водоносний горизонт меотичних, понтичних, сармат-меотіс-понтичних відкладень характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Красногвардійському, Первомайському районах, землях м. Керчі.

У Джанкойському районі несприятливий гідрохімічний стан спостерігається у 12 господарствах, у Красноперекопському районі – на ділянках 16 господарств, у Роздольненському районі - в межах 8 господарств. Непостійність якості води на водозаборі і прилеглих площах обумовлена близькістю межі площ з солоними водами, та потребує регулярних режимних спостережень і застосування оптимальної схеми експлуатації свердловин.

У Сакському районі істотних змін не сталося. Два водозабори (Сакський хімзавод і Охотниковський), що раніше експлуатували водоносний горизонт понт-меотичних відкладень, повністю засолені і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором.

У Первомайському районі в 11 господарствах, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, підземні води мають мінералізацію 1,2-4,1 г/дм3, у зв'язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньоміоценових відкладень.

Складна гідрохімічна обстановка продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 12 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,2-4,0 г/дм3.

Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понт-меотичних відкладень, необхідно зазначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води у населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригорівський водозабори.

По водоносному горизонту сарматських відкладень несприятливі обставини зберігаються у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах. Так, у Первомайському районі через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться в складних гідрохімічних умовах експлуатації.

Складний гідрохімічний стан продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 11 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм³.

У Сакському районі11 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,0 г/дм³. Водовідбір у 2009 році збільшився на 7,376 тис. м3/добу.

У межах рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньо-міоценових відкладень зменшився в порівнянні з минулим роком на 1,576 тис. м³/добу і склав 18,407 тис. м³/добу.

Як і в попередні роки, у 2009 році відбувалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполуками, причиною якого є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області постачання водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних споруд в сільських населених пунктах.

Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабо захищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів.

Найбільш забруднені водоносні горизонти у Сімферопольському районі. Вміст нітратів досягнув в алювіальному водоносному горизонті долини р.Салгір до 122,9 мг/дм³, в пліоценовому водоносному горизонті – до 164,2 мг/дм³, в сарматському водоносному горизонті - до 81 мг/дм³, в середньо-міоценовому - до 137,8 мг/дм³, в палеогеновому - до 89 мг/дм³ , в крейдяному - до 90 мг/дм³.

Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин річок південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2мг/дм³. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інше.

Нітратне забруднення характерне для Білогірського району, де в алювіальних відкладеннях долин річок вміст нітратів досягає 85,8 мг/дм³, в сарматських і середньоміоценових відкладеннях вміст нітратів фіксується майже по всіх експлуатаційних свердловинах до 361 мг/дм³, в юрських – до 24,3мг/дм³.

У Сакському районі по деяких свердловинах, обладнаних на понт-меотичний, сарматський і середньоміоценовий водоносні горизонти, фіксуються нітрати до 79,2 мг/дм³.

Бактеріологічне забруднення виявлено у четвертинному і юрському водоносних горизонтах Сімферопольського району, на землях м.Алушта і м.Ялта.

Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлено ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води.

У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузла, продовжує зберігатися ареал забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – четвертинний, верхнє-середньопліоценовий і понт-меотіс-сарматський.

Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість вжитих пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га у 1985 році до 1,8 кг/га у 2001 році) в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксовано.

Таким чином, у 2009 році в Криму стабілізувалися процеси засолення, але забруднення підземних вод продовжується.