- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
7.2. Система моніторингу геологічного середовища
В 2009 оці моніторинг підземних вод проводився по 192 наглядовим точкам державної та регіональної сітки, з яких у 32 точках досліджуються водоносні горизонти у природних слабо порушених умовах, а у 160 - у порушених умовах, у т. ч. 140 т.н. – у зоні дії водозаборів, 10 т.н. – в зоні дії зрошення та 10 т.н. у зоні дії підтоплення.
Моніторинг екзогенних геологічних процесів у зв’язку зі зниженням фінансування проводиться обмежено: у 2008 році проводився щорічний напівінструментальний нагляд за розвитком 991 зсуву (з загальної кількості 1576), а також досліджено 10 обвалонебезпечних ділянок.
7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
Основними факторами, що впливають на якість підземних вод, є метеорологічні умови та господарська діяльність.
Метеорологічні умови 2009 році для багатьох районів Криму були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менш, ніж в минулому році на 15-88 мм, за винятком районів, розташованих у північній, східній та західній частинах Криму, де їх випало більше на 35-180 мм (Джанкой, Чорноморське, Роздольне, Ніжньогірськ, Керч).
Як і в попередні роки, експлуатаційний водозабір по Криму продовжує зменшуватися. У 2009 році він склав 327,161 тис.м3/добу, що на 2,463 тис.м3/добу менш ніж у 2008 році.
Несприятливі для поповнення запасів підземних вод метеорологічні умови останніх років сказалися на тому, що раніше спостерігавшийся регіональний підйом рівнів припинився, а по деяким спостереженим свердловинам визначилося їх зниження. За звітний рік поліпшення гідрохімічного стану не сталося, через те, що процес відновлення хімічного складу підземних вод більш тривалий.
Як і раніше, значна частина водозаборів Криму знаходиться у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 134 водозаборах, у тому числі на 6, що мають запаси, затверджені ДКЗ і УТКЗ. По водоносному горизонту четвертинних відкладень у Криму несприятливі гідрохімічні умови спостерігаються на 12 водозаборах. У Білогірському і Бахчисарайському районах експлуатуються окремі свердловини, де мінералізація підземних вод досягає 2,7 г/дм3, жорсткість - до 28,2 мг-екв/дм3.
Водоносний горизонт меотичних, понтичних, сармат-меотіс-понтичних відкладень характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Красногвардійському, Первомайському районах, землях м. Керчі.
У Джанкойському районі несприятливий гідрохімічний стан спостерігається у 12 господарствах, у Красноперекопському районі – на ділянках 16 господарств, у Роздольненському районі - в межах 8 господарств. Непостійність якості води на водозаборі і прилеглих площах обумовлена близькістю межі площ з солоними водами, та потребує регулярних режимних спостережень і застосування оптимальної схеми експлуатації свердловин.
У Сакському районі істотних змін не сталося. Два водозабори (Сакський хімзавод і Охотниковський), що раніше експлуатували водоносний горизонт понт-меотичних відкладень, повністю засолені і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором.
У Первомайському районі в 11 господарствах, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, підземні води мають мінералізацію 1,2-4,1 г/дм3, у зв'язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньоміоценових відкладень.
Складна гідрохімічна обстановка продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 12 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,2-4,0 г/дм3.
Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понт-меотичних відкладень, необхідно зазначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води у населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригорівський водозабори.
По водоносному горизонту сарматських відкладень несприятливі обставини зберігаються у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах. Так, у Первомайському районі через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться в складних гідрохімічних умовах експлуатації.
Складний гідрохімічний стан продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 11 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм3.
У Сакському районі11 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,0 г/дм3. Водовідбір у 2009 році збільшився на 7,376 тис. м3/добу.
У межах рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньо-міоценових відкладень зменшився в порівнянні з минулим роком на 1,576 тис. м3/добу і склав 18,407 тис. м3/добу.
Як і в попередні роки, у 2009 році відбувалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполуками, причиною якого є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області постачання водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних споруд в сільських населених пунктах.
Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабо захищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів.
Найбільш забруднені водоносні горизонти у Сімферопольському районі. Вміст нітратів досягнув в алювіальному водоносному горизонті долини р.Салгір до 122,9 мг/дм3, в пліоценовому водоносному горизонті – до 164,2 мг/дм3, в сарматському водоносному горизонті - до 81 мг/дм3, в середньо-міоценовому - до 137,8 мг/дм3, в палеогеновому - до 89 мг/дм3 , в крейдяному - до 90 мг/дм3.
Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин річок південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2мг/дм3. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інше.
Нітратне забруднення характерне для Білогірського району, де в алювіальних відкладеннях долин річок вміст нітратів досягає 85,8 мг/дм3, в сарматських і середньоміоценових відкладеннях вміст нітратів фіксується майже по всіх експлуатаційних свердловинах до 361 мг/дм3, в юрських – до 24,3мг/дм3.
У Сакському районі по деяких свердловинах, обладнаних на понт-меотичний, сарматський і середньоміоценовий водоносні горизонти, фіксуються нітрати до 79,2 мг/дм3.
Бактеріологічне забруднення виявлено у четвертинному і юрському водоносних горизонтах Сімферопольського району, на землях м.Алушта і м.Ялта.
Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлено ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води.
У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузла, продовжує зберігатися ареал забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – четвертинний, верхнє-середньопліоценовий і понт-меотіс-сарматський.
Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість вжитих пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га у 1985 році до 1,8 кг/га у 2001 році) в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксовано.
Таким чином, у 2009 році в Криму стабілізувалися процеси засолення, але забруднення підземних вод продовжується.
