- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
Відповідно до розпорядження Кабинету Міністрів від от 18 серпня 2005года №345 «Про затвердження Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Организації Об′єднаних Націй произміну клімату», с метою координації дій з розробки регіонального плану заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату прийнято Постанову РМ АРК №12 від 21.01.2010 г «Про заходи з розробки регіонального плану заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату».
Радою міністрів Автономної Республіки Крим сформовано склад експертної групи для оцінки антропогенних викидів парникових газів у всіх сферах діяльності на регіональному рівні та узагальнення заходів з енергозбереження, природоохоронних заходів.
Рескомприроди Криму передбачено у 2010 році виділення коштів з Республіканського (АРК) фонду охрани навколишнього природного середовища на работи з інвентаризації антропогенных викидів, витоків та и поглощения парниковых газов в 2008 и 2009г.
На сьогодні першочерговим завданням у сфері пом’якшення клімату є проведення інвентаризації викидів парникових газів на регіональному рівні та розробка регіональної програми дій.
3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
Регіональний план з адаптації до зміни клімату плануеться розробити після проведення інвентарізаціі парникових газів.
4. Стан водних ресурсів
У силу сформованих природних особливостей Крим забезпечує свої потреби у воді в основному за рахунок Північно-Кримського каналу.
Так у 2009 році загальний обсяг забору води з природних джерел склав 1597,41 млн. м. куб., у тому числі:
Вода Північно-Кримського каналу – 1385,64 млн. м3 ( 86,7 % від загального забору води);
Місцевий стік – 114,36 млн. м3 (7,2 %);
Підземна вода – 92,82 млн. м3 (5,8 %);
Морська вода – 4,59 млн. м3 (0,3 %);
У порівнянні з 200_ роком, загальний обсяг забору води з природних джерел збільшився на 201,0 млн. м3, передусім, за рахунок забору води Північно-Кримського каналу на потреби зрошування.
Відповідно збільшилось використання води по галузях економіки, в основному за рахунок сільського господарства на зрошення 80,6 млн.м3. Сільським господарством використано 573,76 млн. м3 (75,3 %), житлово-комунальним господарством – 108,8 млн. м3 ( 14,0 %) і промисловістю – 78,55 млн. м3 ( 10,3 %).
4.1. Водні ресурси та їх використання
Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води
(млн. м3)
Показники |
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Забрано води з природних водних об'єктів - всього |
1943 |
1539 |
1456 |
1542 |
1396 |
1597 |
у тому числі для використання |
1105 |
786,7 |
739,3 |
780,1 |
684,2 |
762,0 |
Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на |
|
|
|
|
|
|
виробничі потреби |
44,43 |
49,9 |
43,64 |
46,95 |
73,55 |
78,55 |
побутово-питні потреби |
171,5 |
177,2 |
170,3 |
166,7 |
155,8 |
108,8 |
зрошення |
758,4 |
514,3 |
492,3 |
521,8 |
451,7 |
532,3 |
сільськогосподарські потреби |
106,33 |
12,12 |
7,7 |
7,2 |
7,16 |
5,99 |
ставково-рибне господарство |
19,87 |
30,48 |
22,8 |
35,1 |
28,82 |
35,47 |
Втрати води при транспортуванні |
739,3 |
625,9 |
601,2 |
638,6 |
579,6 |
703,0 |
Загальне водовідведення з нього |
603,5 |
334,4 |
345,73 |
287,6 |
272,8 |
282,0 |
у поверхневі водні об'єкти |
569,63 |
334,4 |
315,87 |
255,65 |
241,92 |
250,2 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
забруднених зворотних вод |
71,18 |
82,65 |
80,33 |
69,0 |
70,75 |
67,48 |
з них без очищення |
10,35 |
7,72 |
8,28 |
8,49 |
12,84 |
14,63 |
нормативно очищених |
83,05 |
71,58 |
75,94 |
80,05 |
68,07 |
57,36 |
нормативно чистих без очистки |
415,4 |
180,2 |
159,6 |
106,6 |
103,1 |
125,3 |
Обсяг оборотної та послідовно використаної води |
236,05 |
337,7 |
320,0 |
324,9 |
313,93 |
281,3 |
Частка оборотної та послідовно використаної води, % |
75,7 |
78,4 |
78,4 |
78,5 |
80,4 |
76,6 |
Потужність очисних споруд |
396,7 |
89,3 |
383,9 |
382,5 |
269,8 |
294,6 |
Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води
(млн. м3)
Назва водного об’єкту |
Забрано води із природних водних об’єктів - всього |
Використано води |
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти |
|
всього |
з них забруднених зворотних вод |
|||
Всього, у тому числі |
1597,41 |
762,0 |
250,2 |
67,48 |
Вода Північно-Кримського каналу |
1385,64 |
- |
- |
- |
Місцевий стік |
114,36 |
- |
- |
- |
Підземна вода |
92,82 |
- |
- |
- |
Морська вода |
4,59 |
- |
- |
- |
