- •История Украины как наука, предмет и задания курса. Периодизация история Украины.
- •Охарактеризовать до славянские народы на территории Украины.
- •Пояснить теории происхождения славян.
- •Проанализировать хозяйственную деятельность, быт и верования славян.
- •Охарактеризовать процесс становления Киевской Руси. Раскрыть сущность теории происхождения Руси.
- •Назвать этапы развития Киевской Руси и дать ее характеристику.
- •Проанализировать политический и социальный строй Киевской Руси.
- •Особенности экономического развития Киевской Руси.
- •Культурное и религиозное развитие Киевской Руси.
- •Украинские земли в период феодальной раздробленности. Роль Галицко-Волынского княжества в истории Украины.
- •Причины и последствия распада Киевской Руси.
- •Объяснить причины, процесс и последствия захвата украинских земель Польшей и великим княжеством литовским.
- •Объяснить содержание и дать оценку Кревской и Люблянской унии.
- •Основные причины и последствия принятия берестейской религиорзной унии 1596 года.
- •Определить особенности экономического развития Украины в 14- первой половине 17 века. Социальные процессы в украинском обществе этого периода.
- •Проанализировать причины и источники возникновения украинского козачества. Запорожская Сечь.
- •Роль козацтва в борьбе против турецко-татарской агрессии. Перт Сагайдачный.
- •Казацко-крестьянские восстания первой половины 17века.
- •Развитие культуры Украины в 14-16 вв.
- •Освободительная война середины 17 века.
- •Процесс формирования украинского государства в ходе освободительной войны.
- •Оценка переясловского соглашения и ее последствия. Проанализировать Мартовские статьи 1654 года.
- •Раскрыть роль б.Хмельницкого в истории Украины.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності української о суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни).
- •Охарактеризувати суспільно - політичний та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •Деятельность Мазепы.
- •Охарактеризовать особенности розвития Правобережья под властью Польши в 18 веке. Постанческое движение.
- •Условия и особенности присоединения Правобережной Украины к России в конце 18 века и ее последствия. Политические и административные изменения в Российской Украине.
- •Характеристика политических и административных изменений в Восточной Украине под властью Австрийской монархи в 18-19 веке.
- •Охарактеризовать социально-экономическое положение украинских земель в первой половине 19 столетия.
- •Проанализировать ход буржуазных реформ в Российской Украины в 60-тые годы 19 века.
- •Причины, ход и особенности переворота в Украине во второй половине 19 века.
- •Дать характеристику буржуазным реформам в Австрийско-угорской империи в первой половине 19 века.
- •Этапы национального возрождения Украины с конца 18 начало 20 вв.
- •Культура Украины в конце 18- начало 20 вв.
- •Процесс формирования и развития укр. Полит. Партий в нач. 20 века.
- •Охарактеризовать буржуазно-демократическую революцию в России 1905-1907 гг. И ее влияние на Украину.
- •Охарактеризовать сущность и последствия столыпинской аграрной реформы.
- •Положение Украины во время первой мировой войны.
Процесс формирования и развития укр. Полит. Партий в нач. 20 века.
У історії У, її народу цей період характеризується підйомом ліберального, національного і демократичного прямування. Утворення національних партій У: Революційна укр.ая партія (РУП) - утворена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Фундатори партії -. Д. Антонович, М. Русов, Л. Матусевич, Д. Познавский і ін. У 1902 г, складалася з 6 організацій: у Києві, Харкові, Полтаві, Лубн, Прилук і Катеринославі - на чолі з центральним комітетом. Ціль партії - боротьба за національні права і соціальну революцію. Відстоювали соціальні інтереси селянства, що вважали основою укр.ой нації. Свої програмні вимоги викладали на сторінках нелегальних видань: газети «Селянин» і часопис «Гаснуло». Фракції: 1) Більшість членів РУПа на чолі з Н. Поршем, В. Винниченко і C. Петлюрою вважало, що ця організація повинна бути національною партією, у якій входять винятково українці і який об'єднує націоналізм і марксизм. Соціал-демократична орієнтація партії; 2) Група Н. Михновского виступала з націоналістичних позицій за «самостійну У» під гаслом «У. для українців». 3) Група М. Меленевского вважала, що РУП повинна відмовитися від національної орієнтації, стати автономною частиною Російської соціал-демократичної партії. У умовах що насувається революции- розкол був неизбежен. Народна укр.ая партія (НУП) - у 1902 р, група М Михневского вийшла з РУПа й організувала невеличку по чисельності НУП. «Спілка» - у 1904 р. із РУПа пішла. група під керівництвом М. Меленевского, що проголосила себе «укр. соціал-демократичною спілкою» («Спілка») і на початку 1905 р. влилася в меншовицьку фракцію РСДРП на правах її автономної частини. Чисельність «Спілки» у роки революції - до 6 тис. чел. , особливою підтримкою користувалася серед залізничників і з/х робітників. УСДРП - у 1905 р. частина, що залишилася, РУПа перейменувалася й Укр. соціал-демократичну робочу партію (3 тис. чоловік). Лідери: В. Винииченко, Н. Порш, Д. Антонович, С. Нетлюра. Вимоги партії: демократизація суспільного ладу, автономія У, конфіскація значної земельної власності. Укр.ая радикальна партія (УРП) виникнула в 1904 р. на чолі з письменниками А. Гринченко, С. Єфремовим, Д. Дорошенко й ін. Укр.ая демократична партія (УДП) - на чолі з А. Дотоцким і Е. Чикаленко виникнула в 1904 р. Обі партії, нечисленні по складі, стояли на ліберально-буржуазних позиціях, близьких до росіянкою кадетської партії. Вони виступали за конституційну монархію в Росії з наданням автономії У, земельну реформу. Загальноросійські партії на У. РСДРП - виникнула в 1898 р. Їхньої організації в основному діяли серед пролетаріату. Основні центри: м. Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Луганськ. Лідери партії на У: Н. Скрыпник, Г. Петровский, Артем (Сергєєв). Ідеологія: керівна роль пролетаріату в революції і диктатура пролетаріату. Не мали великого успіху на У. Партия соціалістів-революціонерів (ПСР) - утворилася на-рубежі 1899-1900 р. на основі з'єднання народницьких ідей із марксизмом. Керівники партії В. Чернов, на У - В. Дорошенко, В. Зензинов. Соціальна опора - селянство. Есери широко-практиковали терор: від міністрів до рядових поліцаїв. Конституционно-демократичесная партія (КДП) або Партія Народної Свободи - утворена в 1905 р. на основі об'єднання двох груп «Спілка Звільнення» і «Земцев-конституционалистов». Bo-главі партії вчені і суспільні діячі: П. Мілюков, П. Струве й ін. Цілі партії - конституційно-парламентська імперія з 2-палатним парламентом. Для всіх національностей - свобода культурного розвитку. «Спілка 17 жовтня» (октябристи) - виник наприкінці 1905 р.. Лідер партії - московський промисловець А. Гучков. У партію входили представники значної і середньої буржуазії, земські діячі. Програма партії: зберігання царської влади, єдиної і неподільної Росії, установлення конституційної монархії. «Спілка Російського Народу» - чорносотенна організація в главе-с А. Дубровиным, В. Вуришкевичем, М. Марковым. Виник у 1905 р. Программа: национал-шовинистическая, боротьба з євреями й іншими національними меншостями (поляками, українцями). Висновок: НА початку XX в. на У відбувається підйом ліберального, національного, демократичного прямування. У результаті виникнули укр. політичні партії, що виступають за автономію У и широкі соціальні реформи. Активно діяли на У и загальноросійські партії: РСДРП, ЕДП, ПСР, анархісти.
