Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NEL_GA.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
900 Кб
Скачать
☆

4.2. Теоретичний зміст поняття „об’єкт громадської думки”.

Людей можна опитувати будь про що і стосовно будь-чого. Виходячи з цього, певна частина соціологів, а особливо працівники органів управління, керівництво політичних партій, громадських організацій, що причетні до формування замовлень на проведення соціологічних досліджень, вважають, що громадська думка існує з будь-якого приводу - від ставлення до НАТО і до оцінки, скажімо, технічних характеристик роботи теплової електростанції.

Це змушує, по-перше, зробити чіткий наголос на тій обставині, що у якості об’єктів громадської думки можуть поставати не будь-які факти, а лише факти соціальні.

По-друге, правомірним, вважаю, буде спитати: „Які з соціальних фактів слід розглядати як об’єкти громадської думки?” Як справедливо зазначає В.А.Полторак, для соціології взагалі і соціології громадської думки – зокрема, соціальними фактами є не тільки соціальні стосунки або взаємини, але й вербальні „дії” людей, тобто їхні судження, думки тощо(див.46; с.60).

Отже, відповідно, до об’єктів громадської думки слід відносити дві групи соціальних фактів:

  • реальні життєві соціальні факти або події;

  • явища свідомості – ідеї, оцінки, відношення і т. ін.

По-третє, дуже важливо розуміти те, що й серед соціальних фактів не всі з них підпадають під визначення „об’єкт громадської думки”. Адже щоб стати таким об’єктом, соціальний факт має містити у собі проблему. Так, В.Л.Оссовський неодноразово по тексту свого посібника дає зрозуміти, що об’єкт громадської думки – це та чи інша певна суспільна (соціальна) проблема ( див.41; с. 24, 27, 31-32, 35-37, 51-52, 61 та ін.).

Ю.П.Сурмін теж слушно вважає, що „різновиди думок визначаються актуальними проблемами у відповідних галузях. Увага людей немов би ковзає по об’єкту і, зіткнувшись із актуальною проблемою, фіксує її. А потім вже ( курсив мій. –О.Н.) виробляється оцінка” (52; с.7).

Таким чином, попередньо можна дати таке визначення: об’єкти громадської думки – це певні реальні соціальні факти чи події або такі явища свідомості, як ідеї, оцінки, відношення тощо, що мають ознаки проблемності.

4.3. Умови перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки.

4.3.1. Загальна характеристика умов.

Має рацію Ю.П.Сурмін, коли пише: „Хоча кількість об’єктів і проблем у суспільстві дуже велика, далеко не всі з них стають предметом громадської думки, тобто попадають у сферу актуального обговорення, осмислювання, переживання” (52; с.7). Отже для певного соціального факту недостатньо мати ознаку проблемності, щоб перетворитися на об’єкт (а далі – і на предмет) громадської думки. Таким об’єктом соціальний факт стає лише за певних додаткових умов. Що ж то за умови?

У якості таких умов постають, принаймні, наступні:

- по-перше, безперечна доцільність перетворення певної соціальної проблеми-факту на об’єкт громадської думки;

- по-друге, наявність громадського інтересу до конкретної соціальної проблеми та актуальність, загальність, значущість цієї проблеми;

- по-третє, наявність в суб’єктів громадської думки пізнавальних здатностей, компетентності щодо вирішення даної проблеми;

- по-четверте, проходження соціальною проблемою-фактом процедури дискусії та досягнення консенсусу щодо шляхів і засобів її вирішення.

Розглянемо ці умови докладніше.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]