2. Особисті і майнові права та обов’язки подружжя.

Наречені мають право:

• обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя,

• надалі іменуватися дошлюбними прізвищами,

• приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої,

• обоє мати подвійне прізвище, тоді за їхньої згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися;

• змінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов’язків подружжя.

Особисті немайнові права і обов’язки подружжя

• право на материнство та батьківство,

• на повагу до своєї індивідуальності,

• на фізичний і духовний розвиток,

• на вибір подружжям призвища,

• на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї,

• на особисту свободу,

• вибір місця проживання.

Право особистої та право спільної приватної власності дружини та чоловіка

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

• майно, набуте нею, ним до шлюбу;

• майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

• майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти , які належали їй, йому особисто;

• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

• премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;

• кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

• страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням.

Права та обов’язки подружжя по утриманню.

Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Вважається непрацездатним той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I-III груп.

Вважається тим, хто потребує матеріальної допомоги, той із подружжя, якщо зарплата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина (чоловік) з якою (яким) проживає дитина, має незалежно від того,

• чи вона (він) працює,

• від її (його) матеріального становища,

• за умови, що чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу.

Це право зберігається і в разі розірвання шлюбу.

3. Підстави і порядок розірвання шлюбу

СКУ передбачає, що шлюб припиняється в наслідок

• смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;

• його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання

• на підставі постанови державного органу РАЦС (за спільною заявою подружжя або одного із них, якщо немає дітей)

• на підставі рішення суду (за спільною заявою подружжя, за позовом одного з подружжя). Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя чинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

• визнаний безвісно відсутнім;

• визнаний недієздатним.

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу засвідчується Свідотством про розірвання шлюбу.

Після розірвання шлюбу особа має право на повторний шлюб. Якщо жінка та чоловік не, шлюб між якими було розірвано, не були після цього у повторному шлюбі, то вони мають право подати до суду заяву про відновлення їхнього шлюбу.