Тема 8. Аналіз інших активно-пасивних операцій банку

8.1.Основні завдання та інформаційне забезпечення аналізу факторингових операцій.

Одним із найперспективніших видів банківських послуг є факторинг. В основі факторингових операцій лежить купівля банком розрахункових до­кументів постачальника на відвантажену продукцію і передання постачальни­ком банку права вимоги боргу з платника зобов’язань щодо продукції. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності. Факторингові операції крім купівлі права на вимогу боргу включають: кре­дитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерсь­кого обліку постачальника, зокрема реалізації продукції (роботи, послуг); інка­сування дебіторської заборгованості постачальника; страхування постачальника від кредитного ризику.

Головною метою факторингових операцій є: забезпечити постачальникові своєчасну оплату відвантажених товарів; управління платіжною дисципліною позичальника; підвищення ефективності розрахунків між клієнтами; ліквідація виникнення дебіторської заборгованості у позичальника.

Головною метою аналізу факторингових операцій є визначення невикорис­таних резервів з підвищення рівня їх ефективності.

Джерелами даних для аналізу факторингових операцій є:

• файл 02 — Дані про обороти та залишки на балансових рахунках у розрізі кодів валют та груп країн;

• форма 1Д-КБ «Баланс комерційного банку» (щоденна);

• форма 1-КБ «Баланс комерційного банку» (місячна);

• форма 10-КБ «Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку»;

• форма 11 «Балансовий звіт комерційного банку»;

• аналітичні дані за рахунками 203 групи: 2030, 2037, 2038, 2039, 6023, 9800.

8.2.Аналіз обсягу та динаміки факторингових операцій.

Аналіз факторингових операцій починається з визначення їх місця та значення в загальному обсязі активних операцій банку. Значення факторингових операцій у діяльності комерційного банку визнача­ється за допомогою таких показників:

• питома вага факторингових операцій у загальній сумі активних операцій комерційного банку;

• розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу;

• розмір факторингових операцій на 1 грн статутного капіталу;

• рівень купівлі дебіторської заборгованості.

Для аналізу факторингової активності розраховується показник питомої ваги факторингу за такою формулою:

Розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу та 1 грн статутного капіта­лу розраховується діленням залишків на рахунках 2030, 2037, 2038, 2039 на су­му балансового капіталу (капіталу-брутто) за рахунками класу 5 або на суму статутного капіталу на початок чи кінець періоду.

Для визначення рівня купівлі дебіторської заборгованості необхідно суму, що перерахована фактор-банком постачальникам за торгово-комерційними операція­ми, поділити на суми, первісно пред’явлені платниками, і помножити на 100 %.

Після визначення місця, яке посідають факторингові операції в банківських операціях, проводиться аналіз їх динаміки.

Аналіз динаміки проводиться за допомогою стандартних показників:

• абсолютний приріст факторингових кредитів;

• темп зростання факторингових операцій;

• темп приросту факторингових операцій.