6.5. Ефективність монетарної (грошово-кредитної) політики

Більшість економістів вказують на високу ефективність грошово-кредитної політики та розглядають її в якості невід'ємної частини стабілізаційної політики держави.

Вони вказують на наступні аргументи на користь високої ефективності грошово-кредитної політики:

1. грошово-кредитну політику можна швидко й легко провести. Центральний банк може змінювати пропозицію грошей, наприклад, здійснюючи операції з цінними паперами, хоч щодня;

2. діяльність центрального банку ізольована від рішень парламенту й уряду, а тому йому легше здійснювати непопулярні рішення, які необхідні для оздоровлення економіки.

Деякі економісти стверджують, що існують певні фактори, які послаблюють ефективність впливу грошово-кредитної політики на економіку:

існування циклічної асиметрії – можливості виникнення протилежних інтересів при проведенні грошово-кредитної політики центральним банком і діяльністю комерційних банків, в результаті чого грошово-кредитна політика не досягає бажаних результатів.

Наприклад, для подолання економічного спаду центральний банк може застосувати інструменти політики “дешевих” грошей, які збільшать надлишкові резерви комерційних банків, а отже, з'явиться можливість щодо розширення видачі позик. Але це не означає, що, по-перше, комерційні банки бажатимуть видавати ці позики в умовах спаду, побоюючись банкрутства позичальників і неповернення кредитів, і, по-друге, населення, яке продало центральному банку свої облігації, як правило, в умовах спаду використовує кошти для погашення боргів і попередніх позик, а не бере нові.