- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Типи збурення екосистеми
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
Групи стічних вод залежно від складу домішок.
Залежно від складу домішок і специфічності їх дії на водні об'єкти, стічні води можуть бути розділені на наступні групи :
Води, що містять неорганічні домішки із специфічними токсичними властивостями. Сюди входять стоки металургії, гальванічних цехів, підприємства, машинобудівної, рудо- і вуглевидобувної промисловості, заводи по виробництву кислот, будівельних виробів і матеріалів, мінеральних добрив та інші. Вони можуть викликати зміну рН водоймищ. Солі важких металів є токсичними по відношенню до водних організмів.
Води, в яких неорганічні домішки не володіють токсичною дією. До цієї групи відносяться стічні води рудозбагачувальних фабрик, цементних заводів і інших. Домішки такого типу знаходяться в зваженому стані. Для водоймища особливої небезпеки ці води не представляють.
Води, що містять нетоксичні органічні речовини. Сюди входять стічні води в основному підприємств харчової промисловості (м'ясної, рибної, молочної, харчової, целюлозно-паперової, мікробіологічної, хімічної промисловості, заводи по виробництву каучуку, пластмас та інші). При попаданні їх у водоймище зростає окислюваність, БПК, знижується концентрація розчиненого кисню.
Води, що містять органічні речовини із специфічними токсичними властивостями. До цієї групи відносяться стічні води нафтовидобувної, нафтопереробної, текстильної, легкої, фармацевтичної промисловості; заводи по виробництву цукру, консервів, продуктів органічного синтезу та інші.
Окрім вищезгаданих груп забруднених виробничих стічних вод має місце скидання нагрітих вод у водоймище, що є причиною так званих теплових забруднень.
Побутові стічні води
Побутові стоки поповнюють забруднення внутрішніх водоймищ в результаті зростання навантаження на очисні споруди через зростання населення, розширення старих і виникнення нових міст. Ці стоки стали джерелом забруднення річок і озер хвороботворними бактеріями та гельмінтами. У ще більшій мірі забруднюють водоймища миючі синтетичні засоби, що широко використовують в побуті. Хімічні речовини, що містяться в них, поступаючи із стічними водами в річки і озера, мають значний вплив на біологічний і фізичний режим водоймищ. В результаті знижується здатність вод до насичення киснем, паралізується діяльність бактерій, котрі споживають органічні речовини.
Ступінь забрудненості атмосферних вод (дощові і талі води відводяться разом з водами від поливу вулиць, фонтанів і дренажів) залежить від багатьох чинників, зокрема від загальної санітарної обстановки населеного пункту. Прийнята технологія сухого прибирання вулиць не забезпечує повного видалення забруднень. Сміття з проїжджої частини доріг містить значну кількість органіки, біогенів, нафтопродуктів, солей важких металів. Забрудненість дощових стоків залежить від їх витрати. При витраті менше 25 л/с/ га стічні води практично не змивають забруднень і тому забрудненість їх мінімальна.
Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
Скидання неочищених каналізаційних стоків у водоймища не лише небезпечне інфекційними захворюваннями, але і може стати причиною зниження вмісту розчиненого у воді кисню і деградації водних екосистем. Багато патогенних організмів значно довше живуть в анаеробних умовах. У середовищі, багатому киснем, вони швидко гинуть або з'їдаються іншими організмами.
Кількість стічних вод, що випускаються в стічні об'єкти, визначається за допомогою граничного допустимого скидання (ГДС), яке виражає масу речовини в стічних водах, максимально допустиму до відведення зі встановленим режимом в даному пункті водного об'єкту в одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. Розрахунок ГДС (г/год) проводиться за найбільшою середньогодинною витратою стічних вод q (м3/год) фактичного періоду спуску стічних вод при концентрації забруднень S’ст (мг/л або г/м3).
ГДС з урахуванням вимог до складу і властивостей води у водних об'єктах визначається для всіх категорій водокористування:
.
Необхідний ступінь очищення стічних вод визначається як
де Sст - концентрація забруднюючої речовини до очищення, тобто концентрація речовини в свіжій стічній рідині. Якщо, наприклад, Sст < S’ст, то очищення стічних вод не потрібне. Різниця між концентраціями S’ст - ГДС визначається впливом процесів розбавлення і самоочищення.
