- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Типи збурення екосистеми
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
Бактерії в природі надзвичайно численні і мають гнучкий метаболізм, що дозволяє їм жити в будь-якій частині біосфери. Всього описано понад 90 видів бактерій, що інфікують комах. Велика частина належить до сімейств Pseudomonadaceae, Enterobacteriaceae, Lactobacillaceae, Micrococcaceae і Bacillaceae.
Біопрепарати Bt складають дещо більше 0,1 % світового виробництва пестицидів, проте це складає більше 90 % всіх мікробних пестицидів, що продаються.
7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
Зусилля учених і нововведення в технології застосування поліпшили сучасні продукти Bt. проте найзначніших досягнень можна очікувати від біохіміків і генетиків.
Методи роботи з ДНК і плазмідами та результати досліджень учених по трансдукуючих фагах і трансформації протопластів були використані для доказу, зробленого науковцем Діном, того, що гени, контролюючі синтез кристалів, локалізовані у плазмідах зі значною молекулярною масою.
Об'єднання білків з різних штамів дозволило розширити спектр активності рекомбинатного штаму. Однією фірмою успішно клонований токсичний білок в Е. coli і Bacillus subtilis, і він активно експресувався системою навіть протягом вегетативної фази зростання. Токсичний білок був токсичний для метеликів, введений в клітини тютюну, з яких було вирощено цілу рослину, кожна клітина нової рослини виробляла токсин, і рослина була «стійкою» до комах: поїдаючи листя, гусінь вмирає, не встигаючи заподіяти значної шкоди рослині.
Нові біотехнологічні методики можуть внести свій внесок до підвищення ефективності шляхом зміни плазмид в бактеріях, контролюючих синтез білка. Це . очевидно, зменшить ціну продукції і забезпечить кращі характеристики біопрепаратів. З іншого боку, виробництво аспорогенних штамів може понизити вартість продукції через відсутність «зайвих» метаболічних витрат на виробництво спор і зробити продукт застосовним в тих країнах, де не хочуть розпилювати живі мікроорганізми в навколишнє середовище.
7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
Відомо більше 400 видів грибів, що заражають комах і кліщів, проте найбільше корисних для людини видів грибів є серед дейтероміцетів і фікоміцетів. Вони можуть розповсюджуватися в популяціях, викликаючи епізоотії, згублюючи ті особини, на котрих поселяються, але і контролюючи чисельність всій популяцій господаря протягом тривалого періоду. В деяких випадках своєчасне застосування достатнього числа грибних спор на ранніх стадіях може ефективно контролювати чисельність шкідників протягом зростання сільськогосподарської культури.
Найбільш перспективними вважаються дві групи ентомопатогенних грибів - мускардні гриби з Euascomycetes і ентомотрофні з сімейства Entomophtohraceae.
Серед них увагу привертають наступні грибні патогени: збудник білої мускардіни (рід Beauveria), збудник зеленої мускардіни (рід Metarhizium) і Enthomophthora (що вражає смоктальних комах).
І. І. Мечніков, відкривши збудника зеленої мускардіни у хлібного жука і застосувавши препарат з гриба Metarhizium anisopliae, заклав основу новому напряму захисту рослин. У більшості грибів збудником інфекції є конідії. Гриби на відміну від бактерій і вірусів, проникають в тіло комахи не через травний тракт, а безпосередньо через кутикулу. При проростанні конідій на кутикулі комахи ростові трубки можуть розвиватися на поверхні або відразу починають проростати в тіло; часто цей процес супроводжується утворенням токсину. Якщо штам слабо продукує токсин, міцелій достатньо швидко заповнює все тіло комахи. Зараження комах грибними патогенамі на відміну від інших мікроорганізмів може відбуватися на різних стадіях розвитку (у фазі лялечки або імаго). Гриби швидко ростуть і володіють великою репродуктивною здатністю.
На жаль, ефективність грибів вельми залежить від вологості і температури. Якщо вологість або температура сильно відрізняються від оптимального значення, знищзення шкідників буде слабким, і навряд чи почнеться бажана епізоотія. З цієї причини деякі з нині існуючих промислових грибних біопестицидів використовують проти оранжерейних шкідників. Оскільки потенційні втрати від шкідників і хвороб вельми великі та оранжереї дорогі в будівництві і експлуатації , власники оранжерей зазвичай застосовують більшу дозу хімікалій на одиницю площі, аніж інші виробники, що веде до появи стійкості шкідників до хімічних пестицидів і зростання потреби в них або пошуку альтернативних біопестицидів,витрати на придбання і застосування яких порівняно малі, тому вони зазвичай використовують біопестициди для вирощування дорогих культур, таких як квіти і позасезонні овочі.
Науковці вважають, щоб зробити використання грибних біопестицидів ефективним, слід застосовувати їх вчасно і в оптимальній кількості, для цього необхідно знати етіологію пошкоджень: коли з'являються шкідники, звідки, що посилює їх атаки, чому іноді вони не з'являються? Слід зрозуміти, як шкідники взаємодіють з культурою і з іншими членами всього комплексу.
Не дивлячись на згадані обмеження, гриби обіцяють бути економічно ефективними біопестицидами. Ряд грибів вже зараз широко використовується або досліджується.
