Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БТ- лекції.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
725 Кб
Скачать
☆

4.3.5. Аераційні системи очищення

Для інтенсифікації процесу деструкції органічних сполук в аеротенки постійно нагнітається стиснене повітря до обсягу рідини, що очищається.

Ступінь аерації визначає допустиме навантаження по органічній речовині у вхідних стоках і якість очищення у співвідношенні – об’єм повітря:об’єм стоку 10:1.

Типи системи аерації для безперервного нагнітання повітря:

  • пневматична;

  • механічна;

  • пневмомеханічна.

Робоча концентрація розчиненого кисню обчислюється на основі розрахункової потреби установки:

  • для повної нітрифікації складає не менше 2 мг/л;

  • для окислення вуглецю і денітрифікування - менше 1 мг/л.

Аерація здійснюється з врахуванням параметрів процесу очищення:

  • тип стоку;

  • навантаження по органічній речовині (НОР);

  • тип біохімічного процесу (окислення вуглецю, дихання біомаси, денітрифікація, нітрифікація);

  • вік мулу ;

  • час перебування в апараті.

На практиці залежно від типу аерації застосовують декілька типів режимів аерації очищення стоків.

Основні типи режимів аерації процесів очищення:

  • швидка аерація (НОР = 0,5—5,0);

  • стандартна аерація (НОР= 0,25—0,45);

  • продовжена аерація (НОР = 0,05—0,2).

При аеробному очищенні стоків застосовують різні конструкції аераційних систем.

Конструкції аераційних систем:

  • великомасштабні безперервні (окислювальні канальні);

  • прості, без попереднього відстоювання, висока засвоюваність мулу та знижена його кількість, можливість усунення вторинного відстоювання;

  • роторні (мамут);

  • роздільні;

  • карусельні (Карусель).

Швидкі процеси використовують в спеціальних випадках або для часткового очищення стоків, тому зазвичай вибирають процес з параметрами в області між стандартною і швидкою аерацією.

4.3.6. Аеробне очищення в окситенках

Методи аеробного біологічного очищення стічних вод безперервно вдосконалюються. Окрім грунтових систем окислення та аеротенків останніми роками почали впроваджуватися ефективніші системи біоочищення.

  • вертикальні окислювальні біосистеми в шахтних реакторах;

  • горизонтальні окислювальні біосистеми з використанням аерування кисню.

Окситенки - біореактори з підвищеним рівнем аерації - герметично закриті резервуари, в які подається технічний кисень з окислювальною потужністю в 4-5 разів вище, ніж у звичайних аеротенків та підвищеною дозою мулу.

Основні параметри біооочищення в окситенках:

  • концентрація розчиненого кисню - до 10-12 мг/л;

  • концентрація активного мулу - 6-10г/л.

Основною проблемою, що виникає при експлуатації окситенків, є проблема відділення твердих частинок від суміші мулу. Мікробульбашки повітря прилипають до твердих частинок і погіршують осаждення. Для поліпшення осадження застосовують вакуумну дегазацію, флотацію, віддувку повітря. Після стадії дегазації суміш мулу прямує в аеротенк, де після видалення мікробульбашок відбувається доокисленя органіки, що залишилася, а стоки поступають по звичайній схемі у відстійник.