- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Типи збурення екосистеми
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
7.11 Мікробні пестициди
Біотехнологічні методи традиційно використовуються в сільському господарстві для підвищення родючості овочів, боротьби з шкідниками і збудниками хвороб культурних рослин і тварин, приготування продовольчих продуктів, їх консервації і поліпшення живильних властивостей. При цьому питома вага біотехнології для розвитку і підвищення ефективності традиційних сільськогосподарських технологій постійно зростає. В даний час особливі перспективи в створенні і розповсюдженні нових культивованих сортів рослин обіцяє застосування новітніх методів біотехнології - клітинній і генетичній інженерії. Зусилля біотехнологів направлені на збільшення виходу продукції і підвищення її поживності, посилення стійкості культивованих біологічних видів до несприятливих умов зовнішнього середовища, патогенам і шкідникам. При цьому залишається актуальною проблема підтримки різноманітності серед культивованих видів і збереження генетичних ресурсів в цілому.
Використання мікробних пестицидів — альтернатива хімічним пестицидам та мінеральним добривам для оздоровлення сільськогосподарських земель та довкілля.
При застосуванні мінеральних добрив окрім стимуляції росту, веде до накопичення нітратів, нітритів, пестицидів, гербіцидів в грунті та харчових продуктах, що негативно впливає на здоров’я, викликаючи хвороби алергічного характеру, чи зумовлює різке погіршення плодучості не залежно від кліматичних зон та типів грунту. В результате перед людством не зникає проблема зпбезпечення високої продуктивності сільскогосподарських культур та захисту рослин.
Власне мінеральні добрива та хімічні протравники зерна і фунгіциди можуть бути замінені, як вважають біологи, біопрепаратами.
Відомі біопрепарати, створені на основі бактерій та грибів, що утворюють симбіоз с корневою системою рослин, призначених для захисту рослин від хворіб, покращення їх мінерального живлення та стимуляції росту.
Діючим началом біопрепаратів є бактерії та мікроскопічні гриби, що нселяють грунт, і шляхом селекції відібрані ті мікроорганізми, котрі добре приживаються в ризосфері або на коренях рослин, позитивно діючи на ріст та розвиток сільскогосподарських культур, та будучи безпечними для людини та тварин, а при внесені додатково в грунт можуть суттєво покращати її плодючість.
Ще до недавнього часу біопестициди не привертали уваги крупних фірм. Багато компаній намагалися проводити і продавати продукти на основі Bacillus thuringiensis, але найчастіше відмовлялися від цього досить швидко, так як неможливо було виробити або продавати бактерійний Bt такими ж способами, як і хімічні пестициди, знайти такий же великий ринок збуту, і, нарешті, хіміками знову винаходилися нові і кращі хімікалії. Окрім того, невизначеність в реєстрації і непатентоспроможність більшості мікроорганізмів відлякували підприємців.
Розвиток і можливості біотехнології біопестицидів з недорогими реєстраційними процедурами відкрив нові ринкові можливості через обмеження виробництв хімічних пестицидів за відсутністю перспектив у хімічного виробництва пестицидів через шкідливість впливу хімікалій на їжу та на довкілля завдяки розробленим багатоступеневим тест-системами, а також завдяки відкриттю нових хімічних речовин стає все більш дорогим заняттям і все менше компаній можуть собі дозволити витримувати витрати на введення нових хімікалій в ринковий обіг.
Генна і білкова інженерія; виробництво бактерійних токсинів в рослинах, інших бактеріях і вірусах; швидке зростання знань про механізм дії грибів і про екологію вірусів підтримують упевненість, що традиційні недоліки біопестицидів: повільна дія, обмежена та непередбачувана ефективність, непатентоздатність, маленькі ринки збуту тощо—можуть бути подолані, хоч поза сумнівом, багато очікувань не виправдаються.
Виробництво біопестицидів грунтується на культивуванні бактерійних штамів з тксичною дією на захворювання рослин, шкідників сільського господарства.
Ефективні біопрепарати не накопичуються ані в плодах, ані в зеленій масі рослин та гарантують отримання екологічно чистого врожаю,забеспечують підвищеня якості продукції за рахунок збільшення вмісту в плодах вітамінів та цукрів, не зашкоджують грунтам, а навпаки, підвищують плодючість. До того ж, гектарная норма внесення біопрепаратів суттєво нища, ніж міндобрив. Застосуванння агробіотехнологій обходиться значно дешевше та екологічніше і безпечніше для здоров’я.
Технологія виробництва біопрепаратів вельми різна, як різна природа і фізіологічні особливості микроогранизмів-продуцентів. Проте є ряд універсальних вимог, що ставляться до біопестицидів, основними серед них є: селективність і висока ефективність дії, безпека для людини і корисних представників флори і фауни, тривале збереження і зручність застосування, хороша змочуваність і пріліпаємость. В даний час для захисту рослин і тварин від комах і гризунів застосовуються, крім антибіотиків, близько 50 мікробних препаратів, що відносяться до трьох груп біопестицидів: бактерійні, грибні і вірусні препарати.
