- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Типи збурення екосистеми
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
7.12 Біогебіциди
Гербіциди - хімічні препарати для боротьби з бур'янами, складають близько 50 % сумарного ринку хімікатів для сільського господарства. Хімічним гербіцидам властиві ті ж недоліки, що і аналогічним пестицидам. Тому потреба в створенні біогербіцидів очевидна.
Біогебіциди - мікроорганізми-патогени рослин, ферменти, а також напівпродукти, що отримуються біоконверсією. Для боротьби з окремими видами бур'янів, стійких до хімічних препаратів, застосовують специфічні і токсичні для них мікроорганізми. Найчастіше використовують грибні фітопатогени і грибні фітотоксини. Для розширення їх сфери застосування необхідне отримання грибних форм, стійкіших по відношенню до умов зовнішнього середовища, що змінюються. Бактерійні фітопатогени, менш чутливі до чинників зовнішнього середовища, у меншій мірі вражають рослини.
Останні розробки в даному напрямі обіцяють істотні перспективи. США і Японія спільно розробляють отримання біогербіцидів на основі природних мікроорганізмів для боротьби з бур'янами сої, арахісу, рису. У США на ринок поступив препарат на основі штаму Phytophthora palmivora для боротьби з повілікой. Японія почала виробництво біогербіциду на основі білафоса, що продукується штамом Streptomyces hydroscopicus. Препарат володіє широким спектром дії, порушує азотний обмін в листі і стеблах бур'янів.
Разом з біогербіцидами, для захисту рослин все ширше застосовують біологічні препарати для боротьби із збудниками захворювань. На основі бактерій Pseudomonas fluorescens отриманий препарат «P-2-79», що пригнічує розвиток понад 40 видів мікроорганізмів, що вражають пшеницю, ячмінь, жито. На основі Pseudomonas проводять захист насіння сорго і кукурудзи від антрактоза і різоктоніоза; бавовника і сої - від вілту і ряду інших захворювань.
Для боротьби з фітофторозом яблунь запропонований спосіб застосування грунтової бактерії Enterobacter aerogenes.
Захист багатьох овочевих культур від захворювань, що викликаються деякими видами мікроскопічних грибів, забезпечується застосуванням препарату на основі культур Trichoderma polysporum, T. viride.
В цілому масштаби застосування різних препаратів для боротьби з шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур безперервно зростають. За даними експертних оцінках ринок цих біопрепаратів до 2000 року складав від 8 до 20 млрд. долл./год.
7.13 Біодобрива
Мікроорганізми грають велику роль в підвищенні плодючості грунту, оскільки в процесі зростання і розвитку покращують його структуру, збагачують живильними речовинами, сприяють повнішому використанню добрив.
Інтенсивне рослинництво збіднює грунт азотом, оскільки значна його частка щорічно виноситься з грунту разом з урожаєм. З давніх часів для відновлення і поліпшення грунтів існує практика використання бобових рослин, здатних в симбіозі з азотфіксуючими мікроорганізмами заповнювати грунтові запаси азоту в результаті діазотрофності (засвоєння атмосферного азоту), що встановлено при вивчені бобових (вперше наявність бактерій в бульбах на корінні бобових рослин описали Лахман в 1858 і Воронін в 1866 р)
Чиста культура азофіксаторів була отримана Бейерінком в 1888 р, незабаром були виділені і описані інші азотфіксуючі мікроорганізми. Виноградський в 1893 р.вперше виділив анаеробну спороносну бактерію, що фіксує молекулярний азот, назвавши її на честь великого Л. Пастера Clostridium pasteurianum; у 1901 р. Бейерінк відкрив другу вільноживучу азотфіксуючу бактерію Azotobacter.
Висока продуктивність азотфіксациі у Azotobacter почала використовуватися для інтродуцированія цих бактерій в грунт з метою заповнення ресурсів азоту. Практичне застосування знайшли також симбіотичні бактерії роду Rhizobium, що розвиваються в бульбах бобових рослин. Як тільки була з'ясована роль симбіотичних бактерій роду Rhizobium в азотфіксациі, почали розробляти способи внесення цих мікроорганізмів в грунт і також для інокуляції насіння. Витрати на застосування цих способів невеликі, техніка застосування вельми проста, а ефект від їх застосування значителен. Культивування бобих, позитивно впливаючи на азотний баланс грунтів, також полегшує боротьбу з ерозією і допомагає відновлювати виснажені землі.
