- •Затверджено науково-методичною радою
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри..........................................21
- •§2.5. Дії над векторами, заданими своїми координатами..............................26
- •§1.1. Визначники. Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •§1.2. Розв’язування системи трьох лінійних рівнянь. Правило Крамера
- •§1.3. Матриці. Основні дії над матрицями. Ранг матриці
- •Будь-якій квадратній матриці
- •§1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування
- •§1.7. Розв’язування систем лінійних рівнянь за методом Гаусса
- •§1.8. Однорідна система лінійних рівнянь
- •§1.9. Критерій сумісності системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера–Капеллі
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •§2.1. Скалярні і векторні величини
- •§2.2. Лінійні дії з векторами
- •§2.3. Проекції вектора на вісь
- •§2.4. Розкладання вектора на складові
- •Рівність (2.2) дає розкладання вектора за базисними одиничними векторами, або за ортами і
- •§2.5. Дії над векторами, заданими своїми координатами
- •§2.6. Розкладання вектора за базисом. Лінійна незалежність векторів
- •§2.7. Скалярний добуток векторів
- •§2.8. Вираження скалярного добутку через координати. Кут між векторами
- •§2.9. Векторний добуток двох векторів
- •§2.10. Векторний добуток двох векторів, заданих координатами
- •§2.11. Мішаний добуток векторів
- •Якщо вектори , і задані координатами
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Аналітична геометрія на площині
- •§3.1. Координати точки на прямій і на площині. Відстань між двома точками
- •§3.2. Полярна система координат
- •§3.3. Різні види рівнянь прямої на площині
- •Нормальне рівняння має вигляд:
- •§3.4. Кут між двома прямими. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих. Відстань від точки до прямої
- •§3.5. Коло
- •Властивості еліпса, заданого канонічним рівнянням (3.19) ( ):
- •§3.7. Гіпербола
- •§3.8. Парабола
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Аналітична геометрія в просторі
- •§4.1. Площина
- •§4.2. Пряма лінія у просторі
- •Нехай пряма задана загальними рівняннями
- •§4.3. Пряма і площина
- •Кут між прямою
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Застосування аналітичної геометрії в економіці § 5.1. Лінійна модель амортизації
- •§ 5.2. Лінійна модель витрат. Точка незбитковості Під час виробництва х одиниць продукції сукупність витрат с (х) складається з двох доданків – фіксованих (сталих) і змінних витрат:
- •§ 5.3. Закони попиту і пропозицій
- •Вектори утворюють базис, якщо вони лінійно незалежні, звідси їх лінійна комбінація дорівнює 0 тоді, коли , тобто .
- •Знаходимо :
- •Підставимо координати вершин :
- •Варіанти розрахункового завдання № 1
- •VIII. Розв’язати задачу.
- •Іх. Закони попиту та пропозицій на деякий товар задані рівняннями
- •Література
Розділ 3. Аналітична геометрія на площині
§3.1. Координати точки на прямій і на площині. Відстань між двома точками
Координатами точки називаються числа, взяті у певному порядку, які визначають положення точки на прямій, на площині, у просторі або на поверхні. Найчастіше використовують декартові координати.
Декартова
прямокутна система координат на площині
– це
дві взаємно перпендикулярні координатні
осі
і
з вибраною одиницею масштабу. Положення
точки в системі
задається парою чисел
Відстань
між точками
і
на
площині
:
.
(3.1)
Поділ
відрізка в заданому відношенні.
Нехай
точка
лежить на відрізку
і ділить його у
відношенні
(рис. 3.1). Тоді координати точки
визначаються
через координати точок
і
за формулами:
(3.2)
Координати
середини відрізка
(при
):
(3.3)
Рис. 3.1
§3.2. Полярна система координат
Найважливішою
після прямокутної системи координат
є полярна
система координат.
Вона задається точкою О,
яка називається полюсом,
і променем
,
що виходить з полюса і називається
полярною
віссю.
Задаються також одиниці масштабу:
лінійна – для вимірювання довжин
відрізків і кутова – для вимірювання
кутів.
Розглянемо
полярну систему координат і візьмемо
на площині довільну точку
.
Нехай
– відстань від точки
до точки
і
– кут, на який треба повернути полярну
вісь проти
годинникової стрілки,
щоб сумістити її з вектором
(рис. 3.2).
Рис. 3.2
Полярними
координатами точки
називаються числа
і
.
При цьому число
вважається першою координатою і
називається полярним
радіусом,
а число
– другою координатою і називається
полярним
кутом.
Точка
з полярними координатами позначається
так:
.
Очевидно, полярний радіус може набувати
довільних невід’ємних значень:
полярний кут вважається таким, що
змінюється в межах
.
Виразимо
декартові координати точки
через полярні. Вважатимемо, що початок
прямокутної системи збігається з
полюсом, а вісь
– з полярною віссю
.
Якщо точка
має декартові координати
і
та полярні
і
,
то
,
,
(3.4)
звідки
,
.
(3.5)
Зауважимо,
що друга з формул (3.5) дає два значення
кута
,
оскільки він змінюється від 0 до
.
З цих двох значень кута треба взяти те,
для якого задовольняються формули
(3.4). Формули (3.4) називають формулами
переходу від полярних координат до
декартових,
а формули (3.5) – формулами
переходу від декартових координат до
полярних.
