- •Затверджено науково-методичною радою
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри..........................................21
- •§2.5. Дії над векторами, заданими своїми координатами..............................26
- •§1.1. Визначники. Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •§1.2. Розв’язування системи трьох лінійних рівнянь. Правило Крамера
- •§1.3. Матриці. Основні дії над матрицями. Ранг матриці
- •Будь-якій квадратній матриці
- •§1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування
- •§1.7. Розв’язування систем лінійних рівнянь за методом Гаусса
- •§1.8. Однорідна система лінійних рівнянь
- •§1.9. Критерій сумісності системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера–Капеллі
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •§2.1. Скалярні і векторні величини
- •§2.2. Лінійні дії з векторами
- •§2.3. Проекції вектора на вісь
- •§2.4. Розкладання вектора на складові
- •Рівність (2.2) дає розкладання вектора за базисними одиничними векторами, або за ортами і
- •§2.5. Дії над векторами, заданими своїми координатами
- •§2.6. Розкладання вектора за базисом. Лінійна незалежність векторів
- •§2.7. Скалярний добуток векторів
- •§2.8. Вираження скалярного добутку через координати. Кут між векторами
- •§2.9. Векторний добуток двох векторів
- •§2.10. Векторний добуток двох векторів, заданих координатами
- •§2.11. Мішаний добуток векторів
- •Якщо вектори , і задані координатами
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Аналітична геометрія на площині
- •§3.1. Координати точки на прямій і на площині. Відстань між двома точками
- •§3.2. Полярна система координат
- •§3.3. Різні види рівнянь прямої на площині
- •Нормальне рівняння має вигляд:
- •§3.4. Кут між двома прямими. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих. Відстань від точки до прямої
- •§3.5. Коло
- •Властивості еліпса, заданого канонічним рівнянням (3.19) ( ):
- •§3.7. Гіпербола
- •§3.8. Парабола
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Аналітична геометрія в просторі
- •§4.1. Площина
- •§4.2. Пряма лінія у просторі
- •Нехай пряма задана загальними рівняннями
- •§4.3. Пряма і площина
- •Кут між прямою
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Застосування аналітичної геометрії в економіці § 5.1. Лінійна модель амортизації
- •§ 5.2. Лінійна модель витрат. Точка незбитковості Під час виробництва х одиниць продукції сукупність витрат с (х) складається з двох доданків – фіксованих (сталих) і змінних витрат:
- •§ 5.3. Закони попиту і пропозицій
- •Вектори утворюють базис, якщо вони лінійно незалежні, звідси їх лінійна комбінація дорівнює 0 тоді, коли , тобто .
- •Знаходимо :
- •Підставимо координати вершин :
- •Варіанти розрахункового завдання № 1
- •VIII. Розв’язати задачу.
- •Іх. Закони попиту та пропозицій на деякий товар задані рівняннями
- •Література
Розділ 4. Аналітична геометрія в просторі
§4.1. Площина
Будь-яке рівняння першого степеня з трьома змінними визначає площину і навпаки, будь-яка площина визначається рівнянням першого степеня відносно довільних координат.
Рівняння площини, яка проходить через дану точку.
а)
Нехай дана точка
,
що задана радіусом-вектором
.
Рівняння площини, яка проходить через
дану точку, у векторній формі має вигляд:
,
де
– радіус-вектор будь-якої точки площини;
–
нормальний вектор (рис. 4.1).
Рис. 4.1
б)
Рівняння площини, яка проходить через
дану точку
і має нормальний вектор
,
у координатній формі має вигляд:
.
Загальне рівняння площини. Загальне рівняння площини має вигляд:
Ax + By + Cz + D = 0. (4.1)
Окремі випадки рівняння (4.1).
Нехай у рівнянні (4.1) вільний член D = 0, тоді одержимо рівняння
Ax + By + Cz = 0
площини, яка проходить через початок координат.
Нехай у рівнянні (4.1) один із коефіцієнтів А, В і С дорівнює нулю. Тоді отримаємо рівняння площин, паралельних відповідно координатним осям:
рівняння площини, паралельної осі Ох:
By + Cz + D = 0; (4.2)
рівняння площини, паралельної осі Оу:
Ax + Сz + D = 0; (4.3)
рівняння площини, паралельної осі Оz:
Ax + By + D = 0. (4.4)
Нехай у рівняннях (4.2), (4.3) і (4.4) вільний член D = 0. Тоді одержимо рівняння площини, яка проходить через відповідні осі координат:
рівняння площини, яка проходить через вісь Ох:
By + Cz = 0;
рівняння площини, яка проходить через вісь Оу:
Ах + Cz = 0;
рівняння площини, яка проходить через вісь Оz:
Ах + Ву = 0.
Нехай у рівнянні (4.1) два коефіцієнти А=В=0 або А=С=0, або С=В=0. Тоді отримаємо рівняння площин, паралельних відповідним координатним площинам:
рівняння площини, яка паралельна координатній площині уОz:
Ах + D = 0, або х = а;
рівняння площини, яка паралельна координатній площині хОz:
Ву + D = 0, або у = b;
рівняння площини, яка паралельна координатній площині хОу:
Cz + D = 0, або z = а.
Нехай у рівнянні (4.1) три коефіцієнти В, С і D або А, С і D, або А, В і D дорівнюють нулю. Тоді отримаємо рівняння координатних площин:
рівняння площин уОz:
Ах = 0, або х = 0;
рівняння площини хОz:
Ву = 0, або у = 0;
рівняння площини хОу:
Cz = 0, або z = 0.
Загальне рівняння площини у векторній формі має вигляд:
,
де
– вектор, перпендикулярний до даної
площини;
– біжучий радіус-вектор.
Рівняння площини у відрізках на осях координат має вигляд:
,
де за параметри, які визначають площину, обрані відрізки а, b і с, що відтинаються цією площиною на осях координат.
Нормальне рівняння площини.
1.
Нехай у просторі задана декартова
система координат Oxyz
з початком у точці О
і площина α (рис. 4.2). Проведемо з точки
О
до площини α вектор нормалі
.
Нехай
,
а
– напрямні косинуси цього вектора;
тоді вектор
– одиничний вектор нормалі.
Рис. 4.2
Якщо
М
(x, y, z)
– довільна точка площини, то
– радіус-вектор точки М.
Очевидно, Пр
.
З
іншого боку, Пр
.
Отже,
,
або
,
(4.5)
або
.
Рівняння (4.5) називається нормальним рівняння площини.
Зведення загального рівняння площини до нормального вигляду. Для того, щоб загальне рівняння площини (4.1) було нормальним, воно має задовольняти дві умови:
.
Якщо рівняння (4.1) не є нормальним, то його можна завжди звести до нормального вигляду (4.5). Для цього потрібно помножити рівняння (4.1) на нормувальний множник
,
вибравши знак перед коренем, протилежний знаку вільного члена D, рівняння (4.1).
Приклад 4.1. Звести рівняння площини 2х–2у+z–18=0 до нормального вигляду.
Розв’язування. Знайдемо нормувальний множник:
.
Помноживши
дане рівняння на
,
дістанемо
.
Кут
між двома площинами.
Кутом між двома площинами називається
будь-який з двогранних кутів, утворених
цими площинами (рис. 4.3). (Нам досить
визначити один з цих кутів, оскільки
сума їх дорівнює π). Один з них дорівнює
куту між нормальними векторами до цих
площин
.
Рис. 4.3
Тому:
а) кут між площинами, які задані рівняннями у векторній формі
,
визначається за формулою
;
б) кут між двома площинами, які задані рівняннями у координатній формі
визначається за формулою
.
Приклад 4.2. Знайти кут між площинами 3х – 4у – z – 1 = 0 і 2х + 3у – 6z – 2 = 0.
Розв’язування. Маємо
Оскільки
,
то площини будуть перпендикулярними
одна до одної
.
Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Умова паралельності двох площин:
виражається рівностями
Умова перпендикулярності двох площин:
Відстань від точки до площини. Відхиленням даної точки від даної площини називається число , яке дорівнює довжині перпендикуляра, опущеного з цієї точки на площину, взятого зі знаком плюс, якщо точка і початок лежать по різні боки від цієї площини, і зі знаком мінус, якщо вони лежать по один бік площини.
Відхилення одержується в результаті підстановки координат даної точки в нормальне рівняння (4.5) даної площини:
або у векторній формі
Відстань
d
від точки
до площини Ax+By+Cz+D=0
дорівнює абсолютному значенню відхилення
або
У векторній формі відстань від точки до площини
де
– радіус-вектор точки
.
Рівняння
площини, яка проходить через три дані
точки.
Рівняння площини, яка проходить через
три дані точки
,
і
,
що не лежать на одній прямій, мають
вигляд:
а) у векторній формі:
,
де
– радіуси-вектори точок
(
– довільна
точка площини).
б) у координатній формі:
