7.15. Плата за забруднення навколишнього природного середовища

Плата за забруднення навколишнього природного сере-іовища введена Законом України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища". Контроль за використанням платежів за забруднення навколишнього природного середовища здійснюється Міністерством охоро­ни навколишнього природного середовища та ядерної без­пеки України. Платежі за забруднення навколишнього при­родного середовища надходять на позабюджетні рахунки цього міністерства, фондів його регіональних структурних підрозділів.

'ілату за забруднення навколишнього природного сере-іпіа сплачують підприємства, установи, організації, а

182

також громадяни за викиди і скиди забруднюючих речовин 1 у навколишнє природне середовище, розміщення відходів 1 та інші види шкідливого впливу. І Нормативи плати за викиди і скиди забруднених речо-1 вин і розміщення відходів у межах установлених лімітів є 1 розмір плати за 1 т конкретної забруднюючої речовини або класу забруднюючих речовин.

За викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах установлених лімітів установлюються ба­зові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують терито­ріальні екологічні особливості.

Платежі за забруднення навколишнього природного се­редовища провадяться підприємствами у вигляді авансових платежів рівними частинами від розрахункового річного розміру платежів щоквартально до 15-го числа першого мі­сяця наступного кварталу.

Остаточний розрахунок по платежах за звітний рік здій­снюється відповідно до фактичної кількості викинутих і ски­нутих забруднюючих речовин та розміщених відходів у 10-денний строк після подання підприємствами річного звіту про кількість викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів за формами статистичної звітності, а для підприємств, що не складають таких звітів, — за довід­ками підприємств, що подаються органам Міністерства охо­рони навколишнього природного середовища та ядерної без­пеки України про фактичну кількість викидів і скидів за­бруднюючих речовин і розміщення відходів.

7.16. Інші обов'язкові платежі і неподаткові доходи

Інші обов'язкові платежі та неподаткові доходи визнача­ються законами України про державний бюджет на .відпо­відні роки. Указами Президента України і постановами Ка­бінету Міністрів України, включаються до Класифікації до­ходів і видатків державного та місцевих бюджетів і спрайля-ються на підставі відповідних положень. До інших обов'язкових платежів належать: кредиторська і депонентська заборгованість, за якими минув строк позовної давності; надходження коштів за штрафами і санкціями;

183

плата за послуги, що надаються, і збори, що справляють­ся органами Державної автомобільної інспекції, дозвільної системи Міністерства внутрішніх справ України, Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин, обладнан­ня тощо;

надходження від підприємців частки вартості нестандарт­ної продукції, виготовленої з дозволу на тимчасове відхи­лення від вимог відповідних стандартів щодо якості про­дукції, виданого Держстандартом України;

плата за видавання експортних, імпортних ліцензій та за здійснення реєстрації зовнішньоекономічних договорів, лі­цензій на здійснення деяких видів діяльності; Інші платежі. Неподатковими доходами є такі:

надходження від реалізації конфіскованого правоохорон­ними, митними та іншими уповноваженими на це органами майна, безхазяйного та іншого майна;

доходи від реалізації нерозданих поштових відправлень, незатребуваних вантажів на залізничному, водному і повіт­ряному транспорті;

кошти від реалізації надлишкового військового оснащення, військової спеціальної техніки, майна, передавання в оренду основних фондів Збройних Сил та інших військових формувань;

розрахунки за брухт і відходи чорних та кольорових ме-галів, дорогоцінних металів та каміння; депозитні суми;

надходження плати від осіб, поміщених у медвитверез­ники, за утримання вихованців спецшкіл, спецінтернатів, спецПТУ тощо;

плата за державну реєстрацію підприємств, кооператив­них, громадських організацій, всеукраїнських і міжнарод­них об'єднань громадян тощо.

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких строк позовної давності минув, підлягають віднесенню на результати фі­нансово-господарської діяльності у наступному місяці після закінчення строку позовної давності.

У всіх інших випадках суми кредиторської заборгова­ності, а також суми депонентської заборгованості, за якими строк позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не

184

пізніше 10-го числа наступного місяця після закінчення строку позовної давності. За несвоєчасне перерахування до бюд-гу справляється пеня у розмірі 0,3 % від цих сум за кож-й прострочений день.

Плата за послуги, що надаються Державними автомо-ьними інспекціями за проведення державного технічного іяду, реєстрацію і перереєстрацію автотранспортних засо-, приймання екзаменів з правил дорожнього руху здій-оється відповідно до тарифів, затверджених Кабінетом ністрів України.

Управління внутрішніх справ 80 % від сум коштів, що іійшли на іхні рахунки за послуги, шо надаються держав-ми автомобільними інспекціями 10-го числа місяця, на-'пного за звітним, перераховують до державного бюджету. Підприємства, установи і організації незалежно від форм існості та громадяни вносять плату за послуги, що надаються органами Державної інспекції з нагляду за техніч­ці станом машин, у розмірах, що визначаються Кабінетом ністрів України.

Кошти від зазначених зборів зараховують до відповідних ;цевих бюджетів.

Плата за послуги служби дозвільної системи Міністерства втрішніх справ України здійснюється згідно з Єдиним тарифом, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Управ-іня внутрішніх справ 70 % від сум коштів, що надійшли на їх рахунки за надані послуги, 10-го числа місяця, наступно-за звітним, перераховують до державного бюджету. За державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян, зперативних, громадських організацій тощо стягується іта у розмірах, що встановлюються відповідними законо-ічими актами України. Порядок справляння до відповід-х бюджетів і витрачання цієї плати визначається Кабінет Міністрів України.

Виручку від реалізації товарів та інших предметів, кон-ікованих митними, правоохоронними та іншими уповноваженими на це органами, а також суми, одержані від реалі-іії товарів та інших предметів, що зберігалися під митним птролем, власника яких не знайдено в установлений нормативними актами строк, за винятком витрат, пов'язаних г іріганням, пересиланням, перевезенням і реалізацією за-

185

значених товарів, а також конфісковану іноземну валют зараховують до державного бюджету України.

Конфісковане безхазяйне майно, майно, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарби реа лізують державні податкові адміністрації з дотриманням по рядку, встановленого чинним законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали ' Держстандарті України дозвіл на випуск продукції з від хиленням від вимог- відповідних стандартів щодо її якості, відраховують 10 % вартості реалізованої такої продукції (без урахування податку на добавлену вартість та акцизно­го збору) до державного бюджету України протягом усьо­го періоду реалізації продукції, випущеної за зазначеним дозволом.

Платником плати за утримання вихованців спеціальної школи та професійного училища є батьки, діти яких знахо­дяться у цих закладах.

Плата за утримання вихованців спеціальних шкіл та спе­ціальних професійних училищ для дітей і підлітків, які пот­ребують особливих умов виховання, справляється з батьків щомісяця у розмірі 20 % доходу, що припадає на одного члена сім'ї.

Розміри та порядок обчислення і справляння з батьків плати за утримання дітей у спеціальних школах та спеці­альних професійних училищах визначаються діючими на час сплати законодавчими і нормативними документами з цього питання.

Депозитні суми — це кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ і підлягають після на­стання визначених умов поверненню власнику або переда­ванню за призначенням.

Зберігання на поточних рахунках депозитних сум обме­жується такими строками:

депозитні суми, які підлягають передаванню громадянам. зберігаються протягом трьох років;

депозитні суми, які підлягають передаванню підприємст­вам, установам і організаціям (крім бюджетних установ), зберігаються протягом одного року;

депозитні суми, які підлягають передаванню бюджетним установам, зберігаються до ЗІ грудня того року, в якому вони були внесені, а суми, які внесені в депозит по невирі-

186

них судових справах, зберігаються до ЗІ грудня того року, ц якому було винесено рішення.

Незатребувані депозитні суми, строк зберігання яких минув, підлягають перерахуванню за дорученням бюджет­ної установи, на поточному рахунку яких зберігаються ці суми, в доход відповідного бюджету.

Державні спеціалізовані організації по заготівлі метало­брухту здійснюють розрахунки з бюджетом за такими його видами і операціями:

безхазяйний брухт, відходи чорних і кольорових металів, що зібрані силами спеціалізованих організацій;

безхазяйний промисловий брухт чорних металів, який зібраний та зданий заготівельними організаціями спожив­чої кооперації,

брухт чорних і кольорових металів, зданий контрагентами, не передбачений переліком предметів побутового призначен­ня, скупку яких дозволяється проводити заготівельним орга­нізаціям споживчої кооперації за готівковий розрахунок;

брухт, відходи чорних і кольорових металів, зданих фі­нансовими органами з складу конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у влас­ність держави;

доставку брухту чорних і кольорових металів на бази (майданчики) та у цехи Вторчормету та Вторкольормету транспортом військових частин та інших бюджетних орга­нізацій.

Суми вартості брухту чорних і кольорових металів зара­ховуються до відповідних бюджетів.

Суми по справах про крадіжки, нестачі, знищення та псу­вання матеріальних цінностей вносяться на підставі рішень суду громадянами, визнаними винними в крадіжках, неста­чах, знищенні та псуванні матеріальних цінностей.

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними збитками за даними бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (со­бівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу виходячи з установлених норм.

Порядок оцінки шкоди від розкрадання, нестачі, знищен­ня та псування матеріальних цінностей затверджений по­становою Головного управління цінової політики Міністер­ства економіки України від ЗО квітня 1992 р. № 16.

187

Плату за послуги з реєстрації зовнішньоекономічних до­говорів суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни вносять у розмірах, які визначає Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Порядок розподілу коштів, отриманих від суб'єктів зов-нішньоекономічноі діяльності України за здійснення обліку зовнішньоекономічних договорів, визначається Кабінетом Міністрів України.