Тема 6. Конституційна системаі статус органів державної влади в україні.

1. Поняття, види та система органів державної влади в Україні.

2. Конституційний статус і повноваження органів законодавчої влади в Україні.

3. Конституційно-правовий статус постійних комісій та інших органів Верховної Ради України. Порядок діяльності Верховної Ради України.

4. Правовий статус народного депутата України.

5. Система і повноваження органів державної виконавчої влади в Україні.

6. Інститут Президентства в Україні.

7. Система судоустрою України.

8. Конституційний суд України.

9. Конституційно-правовий статус органів прокуратури України.

1. Поняття, види та система органів державної влади в Україні.

Держава діє через систему органів та установ, які в сукупності створюють державний механізм. Державний орган – це особа або організована група осіб, що наділяються правом приймати владні рішення. Функціонування державних органів проходить через рішення і дії їх посадових осіб, що наділяються індивідуальними повноваженнями, реалізація яких породжує юридичні наслідки для інших осіб. В залежності від порядку прийняття владних рішень державні органи можуть базуватися або на принципах єдиноначальництва, або принципі колегіальності. Конституційне право регулює статус державних органів і основи статусу державних установ. Конституційно-правове регулювання державного механізму в Україні базується перш за все на принципах народного суверенітету (визнання народу єдиним джерелом влади, яку він здійснює через прямі та представницькі форми (ст.5 Конституції України) і поділу влади (на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6 Конституції України).

Положення кожного державного органу, яке регулюється правовими нормами, утворює його правовий статус. Це правовий інститут, що має дуже складану структуру. Правовий статус органу перш за все включає визначення його соціального призначення, що виявляється в його завданнях. Наприклад, парламент (Верховна Рада України) здійснює законодавчу владу; Кабінет Міністрів України - виконавчу тощо.

Обов’язковим елементом статусу виступає компетенція органів, яка включає функції і конкретні повноваження (права та обов’язки) по відношенню до певних предметів відання. На відміну від приватних осіб, які можуть робити все, що не заборонено законом, державний орган може робити тільки те, на що він безпосередньо уповноважений законом. Компетенція державного органу реалізується у його актах та діях (наприклад, Конституція, закони – це акти Верховної Ради, а затвердження Прем’єр-міністра – це дія).

Важливими елементами статусу державного органу є порядок його формування (вибори або призначення), а також процедура (наприклад, законодавчий, бюджетний процеси) і відповідальність.

До системи органів Української держави входять представницькі органи державної влади (Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування). Однак законодавчу владу в Україні здійснює тільки Верховна Рада України, а право приймати закони належить також всеукраїнському референдуму. Особливу роль у системі державних органів України відіграє інститут Президентства. Президент України є главою держави і виступає від її імені.

До органів виконавчої влади відносяться Кабінет Міністрів України та система центральних і місцевих органів виконавчої влади (міністерства, державні комітети, відомства, місцеві державні адміністрації). Судова влада здійснюється системою незалежних судів. До складу судової системи України входять: Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, органи Прокуратури України тощо (див. Розділі 4, 5, 6, 7, 8, 11).

Суть держави і здійснювані нею функції, принцип розподілу влади визначають систему органів Української держави, принципи їх організації та діяльності.

Усі органи Української держави мають такі загальні ознаки:

1. Кожний орган держави є складовою частиною державного апарату і становить єдину систему.

2. Кожний орган держави призначений для здійснення окремих завдань і функцій держави.

3. Кожний орган держави діє від імені держави і наділений державно-владними повноваженнями.

4. Усі органи держави створюються і діють в установленому законом порядку.

5. Органи держави уповноважені приймати рішення в межах їх компетенції, які мають загальнообов’язковий характер і підлягають безумовному виконанню іншими органами, громадянами і посадовими особами.

6. Органи держави наділяються правом у передбачених законом випадках вживати заходи державного примусу.