2. Громадянство України як конституційний інститут.

Важливою передумовою для встановлення правового статусу особи в державі є громадянство. Громадянство — це політична і правова приналежність особи до конкретної держави. Це особливий зв’язок між державою й особою, що базується на юридичному визнанні державою цієї особи своїм громадянином і набутих ним, у зв’язку з цим, прав і обов’язків. Як наслідок, на громадянина поширюється суверенітет держави, він користується всіма правами, свободами і перебуває під захистом держави як усередині країни, так і за її межами. У свою чергу громадянин додержується законів і виконує встановлені обов’язки перед державою.

Громадянство України передбачає постійний зв’язок особи й Української держави, що виявляється в їх взаємних правах та обов’язках. Право на громадянство є невід’ємним правом людини і ніхто не може бути позбавлений громадянства і права на вихід з громадянства. Питання громадянства в Україні регулюються Конституцією України, Законом України від 16 квітня 1997 р. «Про внесення змін до Закону України “Про громадянство Украї­ни” та іншими нормативними актами.

У законі про громадянство зазначено, що в Україні встановлено єдине громадянство, а також передбачені підстави для належності особи до громадянства України. Громадянами України є:

1. Усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України.

2. Особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 р.) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав.

3. Особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 р. проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 1999 р. подали у встановленому законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України.

4. Особи, які набули громадянство України відповідно до цього Закону.

Законом передбачені також правові підстави для набуття громадянства України (ст. 11 Закону «Про громадянство України»). Громадянство України набувається: за народженням; з походження; через прийняття до громадянства України (натуралізація); унаслідок поновлення в громадянстві України; на інших підставах, передбачених цим Законом (наприклад, у результаті оптації — вибору особою громадянства), а також на підставах, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Важливою підставою для набуття громадянства України є народження. При визначенні громадянства за народженням застосовуються такі принципи: принцип «права крові» — громадя­нами держави є всі особи, що народилися від громадян цієї держави, або принцип «права ґрунту» — громадянами даної держави є всі особи, що народилися на її території. В Україні застосовується принцип «права крові» при набутті громадянства в силу народження.

Закон «Про громадянство України» регламентує підстави набуття дітьми громадянства України в результаті усиновлення (ст. 11), вна­слідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у дитячий буди­нок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронажного вихователя (ст. 12), у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них (ст. 13), у результаті пишання батьківства чи материнства або встановлення факту батьків­ства чи материнства (ст. 15). Аналіз Закону «Про громадянство України» свідчить, що в ньому закріплено змішану систему набуття грома­дянства, за якої переважне значення надається принципу права крові, який поєднується із застосуванням принципу права ґрунту.

Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.

Чинне законодавство передбачає набуття громадянства України іноземними громадянами та особами без громадянства з їх власної волі, вираженої у відповідному клопотанні, на підставі рішення Президента України. У таких випадках умовами надання громадянства України є: не перебування в іноземному громадянстві; безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років (це правило не поширюється на осіб, які виявили бажання стати громадянами України, за умови, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один з їхніх батьків, дід чи баба народилися на її території); володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; наявність законних джерел існування; визнання і виконання Конституції України та її законів.

Припинення громадянства України означає втрату постійного зв’язку особи з Українською державою. Громадянство України припиняється:

- унаслідок виходу з громадянства України;

- унаслідок втрати громадянства України;

- на підставах, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

До державних органів, на які покладається вирішення питань гро­мадянства, належать Президент України, Комісія при Президентові України з питань громадянства, спеціально уповноважений централь­ний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи, Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва, консульські установи. Крім цих органів, питаннями громадянства займаються органи Служби безпеки України, суди.

У системі державних органів особливе місце належить Президен­ту України, який: приймає рішення і видає укази відповідно до Кон­ституції України і закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України; визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень; затверджує Положення про Комісію при Президентові Украї­ни з питань громадянства.

Комісія при Президентові України з питань громадянства: 1) роз­глядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід із грома­дянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань; 2) повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного зако­нодавства України; 3) контролює виконання рішень, прийнятих Пре­зидентом України з питань громадянства.

Для реалізації своїх завдань Комісія має необхідні повноваження: право повертати документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України Міністерству внутрішніх справ України або Міністерству закордонних справ України для їх оформ­лення відповідно до вимог чинного законодавства України; одержува­ти в установленому порядку від центральних та місцевих органів ви­конавчої влади матеріали, необхідні для розгляду заяв про прийняття до громадянства України і про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України тощо.

Згідно зі ст. 24 Закону «Про громадянство України», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань грома­дянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження: 1) встановлюють належність до громадянства України; 2) приймають заяви разом із необхідними документами щодо прийняття до грома­дянства України та виходу з громадянства України, перевіряють пра­вильність їх оформлення, відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, а також підстав, за наявності яких не допускається вихід із громадянства України, і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 3) готують подання про втрату особами грома­дянства України і разом із необхідними документами надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 4) приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за всіма підставами, крім прийняття до громадянства України;скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття грома­дянства України у випадках, передбачених ст. 21 цього Закону; 6) ви­конують рішення Президента України з питань громадянства; 7) ви­дають особам, які набули громадянство України, паспорти громадяни­на України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про реєстрацію особи громадянином України; 8) вилучають у осіб, громадянство України яких припи­нено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття і громадянства України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадян України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини і видають довідки про припинення громадянства України; 9) ведуть облік осіб, які набули громадянство України і при­пинили громадянство України.

Слід додати, що Загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадян­ства України або припинення громадянства України не повинен переви­щувати одного року з дня їх надходження. Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати дев'яти місяців із дня їх надходження.