4. Правовий статус народного депутата України.

Народні депутати України є повноважними та відповідальними представниками народу України у Верховній Раді України. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функцій Верховної Ради України. Виконуючи свої функції і повноваження, народні депутати керуються Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, а також своєю совістю.

Народним депутатом України може бути лише громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Народний депутат повинен мати громадянство України, бо саме ця властивість визначає наявність повноцінних правових зв’язків між особою і державою, у тому числі й наявність усіх юридичних прав і обов’язків, передбачених Конституцією України.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні відмовитись від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі, їм забороняється займатись будь-якою діяльністю, крім наукової та викладацької. Повноваження народних депутатів України набувають чинності з моменту складання ними перед Верховною Радою України відповідної присяги. Якщо народний депутат відмовляється складати присягу, то він втрачає депутатський мандат, і у відповідному виборчому окрузі мають відбутися нові вибори до Верховної Ради України.

Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією України та чинним законодавством. Повноваження народного депутата припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Ст. 81 Конституції України передбачає підстави дострокового припинення депутатських повноважень:

• складення повноважень за особистою заявою депутата;

• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата;

• визнання депутата в судовому порядку недієздатним або безвісти відсутнім;

• припинення громадянства України або виїзд депутата на постійне проживання за межі України;

• смерть депутата.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (має проголосувати не менше 226 народних депутатів).

Важливими формами депутатської діяльності є депутатський запит і депутатське звернення.

5. Система і повноваження органів державної виконавчої влади в Україні.

Виконавча влада — це самостійна гічка державної влади, на як І покладається здійснення постійного управління різними сферами ти забезпечення виконання Конституції України, законів і підзаконних нормативно-правових актів.

У системі органів державної влади в Україні особлива роль належить органам державної виконавчої влади, оскільки вони здійснюють, виконавчо-розпорядчу та організаційну діяльність, тобто організують реальне виконання, втілення в життя законів та інших нормативно-правових актів.

Систему органів державної виконавчої влади в Україні становлять органи різних рівнів: 1) Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади; 2) центральні органи виконавчої влади: міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; 3) обласні державні адміністрації; 4) Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 5) районні державні адміністрації; 6) районні державні адміністрації в містах Києві та Се­вастополі; 7) територіальні органи міністерств, державних комітетів, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (управління, департаменти, відділи тощо).

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів вико­навчої влади, колегіальним органом державної виконавчої влади за­мінної компетенції. Уряд України здійснює виконавчу владу безпо­середньо і через міністерства, інші центральні органи виконавчої клади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує й контролює діяльність цих органів. Правовий статус уряду визначається Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 07 жовтня 2010 р. Кабінет Міністрів України є відповідальним перед Президентом України, підконтрольним і підзвітним Верховній Раді України в межах, передбачених Конституцією України.

Прем'єр-міністр України призначається на посаду Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України

Президент України після прийняття рішення про відставку Кабінету Міністрів України або про припинення повноважень Прем'єр-міністра України вносить до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України. Верховна Рада України розглядає подання Президента України про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України не пізніше ніж у п'ятиденний строк з дня внесення такого подання до Верховної Ради України. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України за пропозицією депутатських фракцій до розгляду питання на пленарному засіданні

Верховної Ради України зустрічається з депутатськими фракціями та відповідає на їхні запитання.

За загальним правилом члени Кабінету Міністрів України призначаються Президентом України за поданням Прем'єр-міністри України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Рішення про призначення Прем'єр-міністра України та інших членів уряду ухвалюється парламентом більшістю від його конституційного складу.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед ново­обраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, згідно з Конституцією, має значні пов­новаження:

1. забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2. вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3. забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4. розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5. забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності;

6. здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

7. розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

8. здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

9. організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

10. спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

11. виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

Крім зазначених вище Уряд має виконувати й інші повноваження, визначені Конститу­цією та законами України.

Порядок організації діяльності, пов'язаної з виконанням його пов­новажень, визначається Регламентом Кабінету Міністрів, затвердженим Постановою Уряду № 950 від 18 липня 2007 р.

Систему місцевих органів державної виконавчої влади становлять. 1) обласні державні адміністрації; 2) Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 3) районні державні адміністрації; 4) районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі; 5) територіальні органи міністерств, державних комітетів, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (управління, відділи).

В Україні створено 24 обласні держадміністрації, 2 міські держадміністрації (м. Києва та м. Севастополя), 14 районних у містах (у м. Києві та м. Севастополі) держадміністрацій та 490 районних держадміністрацій.

Місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях, районах, містах Києві та Севастополі. У межах своїх повію важень вони здійснюють виконавчу владу на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами. Особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі, згідно з Конституції ю України, визначаються окремими законами України.

Місцеві держадміністрації діють на засадах: 1) відповідальної перед людиною і державою за свою діяльність; 2) верховенства прана; і) законності; 4) пріоритетності прав людини; 5) гласності; 6) поєднан­ня державних і місцевих інтересів.

Місцеві держадміністрації у своїй діяльності керуються Конститу­цією України, Законом України «Про місцеві державні адміністрації» під 9 квітня 1999 р. та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищо­го рівня. Районні держадміністрації в Автономній Республіці Крим керуються у своїй діяльності Конституцією України і законодавчими актами України, а також актами Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їх повноважень.

Склад місцевої державної адміністрації формує її голова. До скла­ду місцевої держадміністрації входять її голова, його перший заступ­ник, заступники, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідної місцевої держадміністрації, її голова визначає структуру держадміністрації, утворює відділи, управління та інші структурні підрозділи галузевої, міжгалузевої та внутрішньогалузевої компетенції.

Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Мі­ністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України.

Повноваження голів місцевих держадміністрацій припиняються Президентом України. Підставами їх припинення є: порушення вимог несумісності, висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради, за власною ініціативою Президента Укра­їни тощо. На посади в місцеві держадміністрації призначаються лише гро­мадяни України.

Місцеві держадміністрації здійснюють також ті повноваження міс­цевого самоврядування, які делеговані їм відповідними обласними чи районними радами. Делегування радами своїх повноважень має супро­воджуватися передачею держадміністраціям фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення.

Кабінет Міністрів України може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищо­го рівня, що передбачає передачу їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення.

Органами державної виконавчої влади на місцях є також тери­торіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що не входять до системи місцевих державних адміністрацій і не підпорядковані їм. До них належать територіальні управління Укрзалізниці, управління та відділи Міністерства внутрішніх справ в областях, районах, містах, районах міст, на транспорті, управління Служби безпеки України в областях, військові комісаріати Міністерства оборони України тощо. Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються і звільняються з посад за погодженням з головою відповідної державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України. Голови місцевих державних адміні­страцій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і сприяють їм у виконан­ні покладених на ці органи завдань.

На такі органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, як Рада міністрів, міністерства і республіканські комітети Автономної Республіки Крим, також покладається здійснення не лише власних виконавчих функцій і повноважень, але й державних функцій і повно­важень, делегованих законами України.