3. Значення зовнішнього середовища для організації.

Межі між організацією як системою та навколишнім середовищем визначаються сукупністю організаційних особливостей її діяльності. Навколишнє середовище має надзвичайно важливе значення для організації, оскільки значною мірою визначає ефективність її діяльності.

Зовнішнє середовище організації - це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних структур та інших зовнішніх умов і чинників, що діють відносно організації ззовні.

В управлінській думці уявлення про значення зовнішнього середовища і необхідність враховувати сили, зовнішні відносно до організації, з’явилося в кінці 50-х рр. ХХст. Це стало одним із найважливіших внесків системного підходу в науку управління, оскільки підкреслювалася необхідність для керівника розглядати свою організацію як цілісність, що складається з взаємозв’язаних частин, у свою чергу з’єднаних зв’язками із зовнішнім світом.

Ситуаційний підхід дозволив розширити теорію систем за рахунок розроблення концепції, згідно з якою найбільш відповідний в окремій ситуації метод визначається конкретними внутрішніми і зовнішніми факторами, що характеризують організацію і впливають на неї відповідним чином.

Системний і ситуаційний підходи є реакцією на зміни, які зростаючою мірою впливають на успішність дій сучасних організацій. Сьогоднішні зміни в зовнішньому світі змушують менеджерів звернути на зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж будь-коли.

Організації подібні до біологічних організмів. Згідно з теорією еволюції Чарльза Дарвіна, види, що збереглися, вижили тому, що змогли еволюціонувати і пристосуватися до змін у своєму середовищі. І організації вимушені пристосовуватися до свого середовища, щоб вижити і зберегти ефективність.

При оцінці менеджером рівня впливу факторів зовнішнього середовища обов’язково потрібно враховувати такі характеристики зовнішнього середовища, як:

• взаємозалежність всіх факторів зовнішнього середовища організації, тобто зміна одного фактора може спричинити зміну іншого;

• взаємозалежність факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ організації;

• складність зовнішнього середовища, тобто велика кількість зовнішніх факторів на які організація повинна реагувати;

• рухомість зовнішнього середовища – це швидкість з якою здійснюються зміни в зовнішньому середовищі організації;

• невизначеність зовнішнього середовища – це іноді обмеженість, неточність, недостовірність інформації, яку отримує організація із зовнішнього середовища. Невизначеність зовнішнього середовища тим більша, чим менше інформації і є сумніви в її вірогідності. Чим більш невизначені зовнішні змінні, тим складніше приймати ефективні рішення.

Можна виділити такі основні елементи зовнішнього середовища для сучасної організації: клієнти; постачальники і технологія; економіка і конкуренти; соціальні і культурні впливи; законодавчі та політичні впливи; суспільні організації та групи; навколишнє природне середовище. При цьому залежно від специфіки кожної організації зовнішні чинники впливу на неї поділяють на прямі та опосередковані чинники. Під їх впливом та шляхом еволюції будь-яка організація постійно змінюється і здатна до саморозвитку.

Сьогодні, значення факторів зовнішнього середовища різко підвищується у зв’язку із зростанням складності всієї системи суспільних відносин (соціальних, економічних, політичних тощо), що складають середовище менеджменту. Саме зовнішнє оточення сьогодні диктує стратегію розвитку організації.

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Наведіть класифікацію факторів впливу на організацію.

2. Дайте визначення поняття «внутрішнє середовище організації» та поняття «зовнішнє середовище організації».

3. Які завдання є обов'язковими для керівної системи будь-якої організації?

4. Які характеристики зовнішнього середовища необхідно враховувати менеджеру при його оцінці?

5. Чому навколишнє середовище сьогодні має надзвичайно важливе значення для організації? Відповідь обґрунтуйте.

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р., с.45-48.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.:" Дело", 1997г., с.113-118.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р., с.137-146.