1. Попереднє вивчення

Перш ніж розпочати вивчення кожного розділу посібника, пере­гляньте його текст. Зверніть увагу на резюме автора щодо викладе­ного у розділі матеріалу. Вивчіть ключові терміни і поняття, які необхідно буде засвоїти при вивченні розділу. Ознайомтеся із заго­ловками та підзаголовками розділу, рисунками, схемами, картами, світлинами, висновками, що в ньому містяться.

2. Постановка запитань до тексту

Спробуйте сформулювати для себе декілька запитань, відповіді на які Ви хотіли б отримати, вивчаючи цей розділ. Якщо такі запи­тання у Вас не виникають, то для їх формулювання використайте заголовки та підзаголовки розділу.

Попередня самопостановка запитань є надзвичайно дієвим засо­бом організації зацікавленого, продуктивного вивчення тексту.

Запитання можуть виникати у Вас під час читання тексту до різ­них його аспектів: до незрозумілих слів і речень, до незрозумілих логічних зв’язків між реченнями і абзацами тошо. Головне — не пропускати жодного незрозумілого місця в тексті, ставити запитан­ня і відразу шукати на нього відповідь.

3. Нотунання

Продуктивне читання тексту передбачає певну форму ведення записів. При цьому можливе використання таких методів:

• Складання плану. Планом є занотовування назв заголовків, під­заголовків, основних питань розділу. Для того, щоб скласти план, треба послідовно ставити собі у процесі читання запитання: “Про що тут йдеться?”.

ф Складання граф-схем. Це графічне зображення логічних зв’яз­ків між суб’єктами тексту (про що йдеться в тексті).

Ф Складання тез. Тезування полягає у формулюванні основних положень, тверджень, висновків розділу, що вивчається.

щ Коментування. Це Ваші самостійні судження і роздуми над текстом, які є результатом творчого підходу до його опрацювання.

Позитивний ефект дає також укладання термінологічного слов­ника, який допоможе засвоїти основні історичні поняття й терміни.

Не робіть довгі записи, поки Ви не завершите вивчення всього розділу. Тільки тоді Ви зможете остаточно вирішити, що саме слід занотувати і на чому зробити наголос.

Отже, такими є прийоми ознайомлювального читання. Чим кра­ще на цьому етапі Ви усвідомите і зрозумієте матеріал, тим легше відбудеться його запам’ятовування і засвоєння.

Прийоми засвоєння матеріалу

1. Повторення прочитаного

Найкраще це робити, промовляючи прочитане вголос. При цьо­му Ви зрозумієте, наскільки засвоїли матеріал і де маєте прогалини у знаннях. Можна робити переказ тексту, спираючись на складені Вами план, граф-схеми, тези.

Повторення прочитаного є особливо важливим етапом роботи з посібником: краще витратити до 80% часу, який Ви виділяєте на навчання, на повторення інформації, ніж на просте читання та пе­речитування матеріалів посібника.

2. Виконання вправ

До кожного розділу додається ціла низка вправ, які Ви обов’язко­во повинні виконати, перш ніж перейти до вивчення наступної теми. Виконання вправ дасть Вам можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосувати набуті знання для характеристики історичних процесів, подій, діячів. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

Щоб переконатися у правильності виконання вправ, зверніться до наведених відповідей. Запитання, правильність відповідей на які можна проконтролювати безпосередньо за текстом посібника, за­лишилися відкритими. Готових відповідей не мають також завдан­ня які вимагають від Вас власних роздумів, суджень і оцінок.

Виконавши вправи, переходьте до роботи над наступним розді­лом посібника.

Таким чином, для вивчення кожного розділу посібника необхідно

Тепер Ви готові до самостійного опрацювання посібника і може­те починати роботу з ним.

Автор та видавці вдячні за цінні побажання щодо покращенння змісту і структури посібника його редактору, доктору історичних наук, професору, ректору Київського славістичного університету Ю. М. Алексєєву, рецензентам — докторам історичних наук, про­фесорам В. В. Кравченку, О. Я. Красівському. Особливу подяку хочеться висловити директору видавництва “Мапа” Б. С. Тесленку за надання картографічно-ілюстративного матеріалу для посібника.

Автор і видавці також будуть вдячні за зауваження і пропозиції стосовно подальшого вдосконалення посібника, які просимо над­силати за адресою: а/с № «В 474», м. Київ-1, 01001, Україна.