3. Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне об­слуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей “третьо­го сорту”.

Таким чином, окупаційний режим відзначався винятковою жор­стокістю. Але він виявився неефективним, бо не забезпечив покори українського народу. Навпаки, нацистський “новий порядок” ви­кликав масовий рух Опору в Україні.

& Вправа №29

1. Виберіть твердження, яке найповніше розкриває причини поразки радянських військ у 1941 році.

а) Значна перевага німецьких військ в авіації, танках та ін. озброєнні; не­сподіваність нападу; відсутність необхідного досвіду в деяких радянських вій­ськових керівників.

б) Прорахунки радянських військових керівників щодо оцінки вопшо-стра- тегічної ситуації напередодні війни з Німеччиною; непідготовленість СРСР До ведення оборонної війни; репресії проти військових кадрів.

в) Несподіваність нападу, репресії в радянській армії, розгубленість де­яких радянських керівників, високий професіоналізм німецької армії.

2. Назвіть основні воєнні операції літньо-осінньої компанії 1941 р. На території України. Визначте їх загальностратегічне значення.

3. Рух Опору в Україні

В українському антифашистському русі Опору існувало дві течії радянський рух Опору (партизани і підпільники) та національно- визвольний рух Опору на чолі з ОУН.

Радянський рух Опору

Прагнув до відновлення статусу України у складі СРСР. Напри­кінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів. їх дії коор­динував Український штаб партизанського руху на чолі з Т.Сгрока- чем. Виникли великі партизанські загони і з’єднання на чолі з С.Ков паком, М.Попудренком, О.Сабуровим, О.Федоровим, І.Боровиком, П.Вершигорою, М.Наумовим та іншими.

Формами боротьби партизан були:

-і диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв’язку, до­ріг, мостів;

• > розгром ворожих штабів;

диверсії на залізницях. Улітку 1943 р. розгорнулася операція “рейкова війна”;

•-» рейди в тил ворога (найбільш відомий Карпатський рейд С.Ковпака).

В Україні діяло 23 підпільних обкоми КП(б)У; 9 підпільних об­комів комсомолу, які організовували диверсії, здійснювали розвіду­вальні операції.

Загальна чисельність партизан і підпільників в Україні за роки війни становила за різними джерелами від 500 тис. до 180-220 тис. осіб.

Найбільш масовою верствою населення, яка безвідмовно йшла за радянською владою, була молодь. У нацистському документі “Наслідки німецького управління в зоні групи армій “Південь" з цього приводу, зокрема, говориться: “...радянська молодь глибоко засвоїла положення більшовизму. З молоді склалася більшість акти вістів боротьби за справу рад. Банди (партизани — авт.) утворюва­лися переважно з молоді”.

Створення Українського штабу партизанського руху, координа­ція дій. матеріальна підтримка з Великої землі, застосування радян­ськими партизанами ефективних методів боротьби проти окупантів перетворили радянський партизанський рух на важливий чинник війни, фактично на справжнії! “другий фронт”.

Національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН

Прагнув до відродження незалежної української держави.

До початку війни ОУН співробітничала з німцями. У німецькій армії був утворений “Легіон українських націоналістів”. ОУН розрахо­вувала на сприяння Німеччини у відновленні української державності. Проте, спроба проголошення у Львові ЗО червня 1941 р. самостійної української держави не була підтримана Німеччиною. Гестапо заареш­тувало всіх членів новоствореного уряду на чолі з Я.Стецьком, керів­ника ОУН С.Бандеру. Проти ОУН розпочатися репресії. У відповідь ОУН почала створювані партизанські загони, які у жовтні 1942 р. об’єдналися під назвою Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Романом Шухевичем (псевдонім — Тарас Чупринка). ОУН-УПА не припиняла також антирадянської і антипольської діяльності.

Розгорнутий терор проти західноукраїнських областей, членів ОУН, свавілля німецької адміністрації, грабунки, примусова праця, вивіз молоді до Німеччини — все це викликало і посилювало анти- німецькі настрої, які переростати у рух Опору, то з кожним днем ставав усе організованішим і діяльнішим.

УПА розраховувата лише на власні сили і підтримку місцевого населення. Мережа оунівського підпілля охопила не тільки західні, а і центратьні, східні, південні райони України, де ОУН діяла під лозунгами: “Смерть Гітлеру!”, “Смерть Сталіну!”, “Радянська влада

• без більшовиків!”.

Водночас із боротьбою проти німецьких окупантів та радянських партизан УПА довелось вирішувати складну проблему українсько- польських відносин, які мали історичні коріння і час від часу за­гострюватися до збройної конфронтації.

Основними об’єктами партизанських дій з боку УПА були: німці та їх союзники;

-* формування Армії Крайової та польське населення;

радянські партизанські загони, а згодом — підрозділи Черво­ної армії.

Намагаючись утвердити себе у західних регіонах України як “третя сила”, УПА лише у жовтні-листогіаді 1943 р. провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан.

Слід зауважити, що в ОУН не було єдності щодо стосунків з німцями. Започаткований на Волині та Поліссі повстанський рух поширювався на інші регіони України. Чисельність УПА за різни­ми даними становила від 30-40 тис. до 100 тис. бійців.

Таким чином, Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між двома його течіями то­чилася жорстока боротьба.

Так, Карпатський рейд партизанського з’єднання С.Ковпака вліт­ку 1943 р. призвів до кривавих боїв між оунівськими і радянськими партизанами. А весною 1944 р. біля Рівного УПА розбила автоколону штабу командуючого 1-м Українським фронтом генерала М. Вату- тіна, сам генерал був тяжко поранений і помер.

З приходом Червоної армії в Західну Україну ОУН, залишаю­чись на платформі незалежності, оголосила війну сталінському режи­му. Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалася до середини 50-х рр. і носила надзвичайно жорстокий, кровопролитний характер.

4. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942 - жовтень 1944 рр.)

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (ли­стопад 1942 — лютий 1943), яка поклала початок корінному перело­му у війні на користь СРСР.

Перші населені пункти України в східному Донбасі були звіль­нені в грудні 1942 р.

Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курсь­кої битви (5 липня — 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степово­го фронту звільнили Харків.

Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони (“Східний вал”). Кульмінацією битви за Дніп­ро було визволення Києва від окупантів. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до “Великого Жовтня”.

Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визво­ливши територію України:

/ Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 — січень

1944. рр.);

/ Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.);

/ Рівненсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.);

/ Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.);

/ Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-

квітень 1944 рр.);

/ Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.);

/ Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.). 27 липня 1944 р. звільнено Львів;

/ Східно-Карпатська операція (вересень-жовтснь 1944 рр.);

Антифашистський рух опору

[>£ Територія діяльності радянський

Напрямки головних ударів радян­ських військ

Напрямки наступів і контрударів німецьких військ Оточені німецькі війська Гариторія, що 57 визволили радянські ■ійська до:

0£__] березня 1943 р.

вересня 1943 р.

1^1 грудня 1943 р Г І жовтня 1944 р.

‘КИШИНІВ^

^ м'и.о,

АЗОВСЬКІ

МОРІ

Сімферо

Севастополь

МОРГ

і

Тіл

V ОРНЕ

Дніпропетровськ- //

■Запоріжжя

IX 144 °Я*^точнсго визволення Укра-

Наступ радянських військ (1943-1944 рр.)

ф 28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена Ф від загарбників.

<* 2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії завершилася Друга сві­това війна.

Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками

Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, анти нацист­ського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), у складі американської, канадської армій, австралійських частин.

У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. укра­їнців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.

Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Най­більш відомі із них — А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Рибалко, К.Москаленко та інші. З 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очо­люватися маршалами і генералами — українцями за походженням.

Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, ме­дики, діячі літератури і мистецтва.

Людські і матеріальні втрати України

Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб.

Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис. медичних закладів, 33 тис. закладів освіти...

/Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у пе- ремогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.

8 Україна і ДрУ^га світова війна (1939-1945 рр.)- Рух Опору.

В исновки

/ У Другій світовій війні Німеччина і її союзники прагнули розчленувати Україну та колонізувати її.

/ 3 червня 1941 р. по жовтень 1944 р. Україна була ареною збройної бороть­би проти окупантів. Героїчна боротьба розгорнулася в тилу німецьких

армій.

/ Частина українців, очолювана ОУН-УПА, прагнула скористатися війною для відродження незалежної української держави.

/ Ворогами самостійної України були не лише нацисти, а й сталінський тота­літарний режим, що стало причиною непримиренної боротьби між радян­ським і сунівським рухом Опору.

/ Український народ зробив величезний внесок у перемогу над Німеччи­ною і її союзниками.

Історичні джерела

Зі спогадів очевидців про масові вбивства українських в'язнів силами НКВС (літо 1941 р )

...Як член ОУН, я одержав доручення відійти з друзями до с. Вербова, а звідси ще перед приходом німецьких військ дістатися до Бережан і гам знай­ти важливіші об’єкти, між іншим, комісаріат НКВД. приміщення Райпаргко- му, суд і тюрму. Вже по дорозі до Бережан ми стрінули дівчину з с. Вербова, якій удалося щасливо втекти з тюрми в Тернополі під час німецьких налетів. Вона розповіла нам про жахливі масакри, вчинені большевиками в терно­пільській тюрмі.

Біля 10-ї години ми разом з німецькими передовими частинами чекали на передмісті, бо з південно-західнього боку міста було чути страшну стріляни­ну, а втікаючі над схід большевицькі війська забили кіньми, возами і людьми дорогу Бережани-Тернопіль. О 10.30 год. ми були вже на призначених місцях. Вскочивши в приміщення комісаріату НКВД. перше що я побачив: на столі лежав альбом УСС, а на стіні висіла рушниця. Всі документи в найкращому порядку опинилися в наших руках. Через кілька хвилин я одержав від сп. п. Івана Королишина, який пізніше перебрав адміністрацію цілого повіту, дору­чення дістатися до тюрми і не впускати туди нікого аж до переведення повної перевірки. Ми подалися туди з другом Б. з 1 Іарагва.

Від тюрми заносило неприємним запахом і не було помітно жодного жит­тя всередині. Через півгодини прибули І. Королишин, С.Ь. і трос німецьких старшин, і всі ми разом ввійшли до тюрми.

Переглядаючи камеру за камерою, ми знаходили лише людські трупи і більш нічого. В одній з камер у підвалі я почув якийсь рух і зараз про це зголосив. Майже всі ми кинулися туди і в сутінках знайшли трьох напівжи­вих людей. Це були жиди - два чоловіки й одна жінка. Вони були дуже виснажені, і один з них номер зараз при виході, а другий упав трохи далі на подвір’ї. Жінку взяли німці на руки і кудись понесли, шо з нею сталося не знаю.

Того ж таки дня ціле подвір’я тюрми було встелене людськими трупами, що їх винесено з камер. Хто мав когось арештованого з родини, той одержу­вав дозвіл розпізнавати його між замордованими.

Поблизу річки Золота Липа, що пропливає попри місто, стоїть серед неве­ликого парку старовинний замок Винявських. Коли розбито замуровані льохи цього замку, то в них теж знайдено людські трупи.

•/ Чим можна пояснити політику масового знищення політе ’язнів, яку проводило керівництво НКВС?

Акт відновлення Української держави

(Львів, ЗО червня 1941 р.)

1. Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-біль­шовицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває увесь україн­ський народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.

Суверенна Українська Влада запевнить Українському Народові лад і поря­док, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння його потреб.

2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпоряд­кується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці Укра­їни - Києві з волі українського народу.

3. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціа- лістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творінь новин лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з- під московської окупації.

Українська Національна Революційна Армія, що творитиметься на украї­нській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією протії московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий спра­ведливий лад у цілому світі.

Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Хай живе Організація Українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера!

Слава Україні! Героям Слава!

Ярослав Стецько, в.р.Голова Національних Зборів

/ На що розраховувала ОУН під проводом Степана Бандери, проголо­шуючи Українську державуУ

/ Чому не справдилися ці сподівання?

Наказ СД про страту членів ОУН під проводом Бандери

(25 листопада 1941 р.)

Незаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхскомі- саріагі (Україна), мета якого - створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжники.

Протоколи допитів мають бути переслані айнзацкоманді Ц/5.

Цей лист має бути знищений командофюрером негайно після прочитання. / Зробіть висновок про характер стосунків між ОУН і німцями.

З наказу №227 Наркомату оборони СРСР від 28 червня 1942 р.

.. .Після втрати України, Білорусії, Прибалтики, Донбасу га інших районів наша територія зменшилася. Отже, стало значно менше людей, хліба, металу, заводів, фабрик... Ми вже не маємо переваги над німцями ні в людських резе­рвах, ні в запасах хліба. Відступати далі - значить згубити себе й згубити свою Батьківщину. Отже, пора припиняти відступ.

Віднині залізним законом дисципліни для кожного командира, червоно- армійця, політпрацівника повинна бути вимога - жодного кроку назад без наказу нашого командування.

У Цьому наказу даються різні оцінки: одні вважають, що він сприяв по­силенню дисципліни і боєздатності радянських військ, інші - що він базував­ся на страху перед покаранням і тому не міг сприяти поліпшенню мораіьно- го стану військ. Яку з цих точок зору Ви поділяєтеУ ЧомуУ

З наказу фельдмаршала В. Рейхенау

Забезпечння харчуванням місцевих жителів і військовополонених є непо­трібною гуманністю.

Все, в чому вітчизна відмовляє собі і керівництво з великими трудно­щами надсилає на фронт, солдат не повинен роздавати ворогові, навіть у тому випадку, коли це - трофеї. Вони є необхідною частиною нашого по­стачання. Війська зацікавлені у ліквідації пожеж тільки тих будинків, які повинні бути використані для розміщення військових частин. Все інше, що г символом колишнього панування більшовиків, у тому числі і будин­ки, повинно бути знищене. Ніякі історичні або культурні цінності на Сході не мають значення.

Із промови рейхскомісара Е. Коха

...немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає в Німеччи­ні. Це завдання повинно бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер на­казав вивезти з України в Німеччину 3 мільйони тонн зерна, і ми повинні це зробити.

У Які завдання стоячи перед німецьким окупаційним режимом в Україні ?

У Наскільки йому вдалося вирішити ці завдання?

О

■ Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Причини та початок Другої світової війни. Радянсько-німецькі догово­ри 1939 р. і західноукраїнські землі.

2. Початок бойових дій на території України. Оборонні бої.

3. Фашистський окупаційний режим і антинацистський опір в Україні (пар­тизанський рух, підпілля, національно-визвольний рух під проводом ОУН-

УПА).

4. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

5. Підсумки та уроки Другої світової війни.

Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт

1. Українська повстанська армія.

2. Партизанська боротьба в Україні.

3. Українське питання у міжнародній політиці напередодні га на початку Другої світової війни.

4. Культурне життя в Україні в період Другої світової війни.

7. Україна і Друга світова війна (1939-1945 рр.). Рух Опору. 271