- •Серія «Вища освіта в Україні» в. В. Світлична
- •Рецензенти: в. В. Кравченко,
- •Попереднє вивчення
- •Постановка запитань до тексту
- •Нотунання
- •Повторення прочитаного
- •Виконання вправ
- •Історія України
- •Українські землі в первісну епоху Поява перших людей на території сучасної України
- •Історична доля півдня України
- •Слов'янські племена
- •Київська Русь (іх-хіі ст.)
- •Володимира Великого (980-1015 рр.) Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.)
- •Володимир Мономах (1113-1125 рр.) Мстислав (1125-1132 рр.)
- •1199-1205 Рр. Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського
- •1205—1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича
- •1238—1264 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за Данила Романовича
- •1264—1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства
- •Галицько-Волинського літопису
- •1 Література для поглибленого вивчення розділу
- •Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави
- •Відносини з Московською державою, які характеризуються як складні і неоднозначні.
- •Література для поглибленого вивчення розділу
- •7 Паволоч
- •Період 60-80-х рр. XVII ст. Увійшов в історію України як доба Руїни. Чому?
- •Які гетьмани періоду Руїни виступали з ідеєю турецької альтернативі! союзу з Москвою. Чи була реальною, на Вашу думку, основа такого союзу?
- •Визначте причини поразки Української Національно-визвольної війни.
- •Становище Правобережної України під владою Польщі
- •Література для поглибленого вивчення розділу
- •12. Смолій в.А., Стенанков в.С. Українська Національна революція 1648- 1654 рр. Крізь призму століть // Укр.-іст. Журнал. - 1998. - №1,2,3.
- •9/10 Території України (Слобідська, Лівобережна, Правобережна, Волинь, Південь) — у складі Російської імперії. Ці землі пізніше отримали назву Наддніпрянської України;
- •1/10 Території України, а саме Західна Україна (Східна Галичина, Закарпаття, Північна Буковина) — у складі Австрійської імперії (Австро-Угорщини).
- •Українське національне відродження XIX ст.
- •Політика російського та австрійського урядів
- •Історичні корені
- •Формування національної інтелігенції
- •Зовнішні впливи
- •У кгдим1
- •Соціально-економічна модернізація України
- •Україна у складі Російської та Австрійської' імперій (кін. XVIII - поч. XX ст.) -] 05
- •Україна на початку XX ст.
- •Українв у складі Російської та Австрійської імперій (кін. XVIII - поч. XX ст.) 103
- •Рр. В Україні закрилося більше 1400 підприємств, посівні площі зменшилися на 1,9 млн. Десятин.
- •Україна у складі Російської та Австрійської імперій (кін. XVIII - поч. XX ст.) 1 "73
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •1 6 917 Рік відкрив нову сторінку історії України. Перша світова війна викликала загальну кризу як Російської, так і Австрійської імперій. У
- •Р. Впала Російська імперія: Лютнева революція ліквідувала самодержавство, Росія стала демократичною республікою. У жовтні-листопаді 1918 р. Розпалася Австро-Угорщина.
- •Ключові терміни і поняття
- •Лютнева революція в Росії та Україна
- •27 Лютого 1917 р. У Росії перемогла революція. Цього дня у Петрограді було утворено два нових реальних органи влади:
- •Меншовиком Чхеїдзе.
- •Пам’ятник м.Грушевському в м. Києві
- •Доба Української Центральної Ради. Відродження державності (березень 1917 - квітень 1918 рр.)
- •Червня Центральна Рада прийняла Перший Універсал, який проголосив Україну автономією в складі Росії, відродивши тим самим українську державність.
- •Січня (9 лютого) 1918 р. У Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир (Брестський мир):
- •13 Історія України
- •Доба української держави гетьмана Павла Скоропадського. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (квітень-грудень 1918 р.)
- •Р. Була утворена Комуністична партія більшовиків України —
- •22 Листопада уряд зунр під тиском польських військ змушений був покинути Львів, евакуювавшись спочатку до Тернополя, а потім — до Станіслава.
- •Доба Директорії унр (грудень 1918 - 1920 рр.). Злука унр і зунр
- •Історія України
- •Державна монополія на промислові товари, заборона приватної торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
- •18 Березня 1921 р. Між Польщею, Радянською Росією і Радянською Україною був підписаний Ризький мир:
- •Щ Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт
- •Проголошення зунр. Політичні перетворення в Західній Україні.
- •Радянська Україна в 20-30-ті рр.
- •У промисловості:
- •У галузі торгівлі і фінансів:
- •IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції усрр, законодавчо закріпивши входження республіки до складу срср.
- •Поміркуйте над запитанням і висловіть спою точку' зору: якби разом з колгоспами існували фермерські господарства, чи зашкодило б це радянській економіці? а радянській владі?
- •Західна Україна у 20-30-ті рр.
- •Млн. Українців.
- •Тис. Робітників. За двадцять років тут не було збудовано жодного значного підприємства.
- •Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до срср
- •22 Червня 1941 р. Гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Її союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.
- •22 Червня створено Ставку головного командування під керівництвом маршал3 с.Тимошенка (згодом перейменовано на Ставку верховного головнокомандування на чолі зі Сталіним);
- •Червня прийнято Директиву партійним і радянським організаціям прифронтових областей, яка містила план оборони і евакуації;
- •Червня створено Державний комітет оборони на чолі зі Сталіним, що об’єднав у своїх руках усю державну, господарську і воєнну владу в країні;
- •22 Липня 1942 р. Після захоплення м.Свердловська Вороишлов- градської області гітлерівці остаточно окупували всю територію Української рср.
- •Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини:
- •Відповідно до “теорії расової винятковості німецької наші українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.
- •Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне обслуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей “третього сорту”.
- •Виберіть твердження, яке найповніше розкриває причини поразки радянських військ у 1941 році.
- •Назвіть основні воєнні операції літньо-осінньої компанії 1941 р. На території України. Визначте їх загальностратегічне значення.
- •Рух Опору в Україні
- •Література для поглибленого вивчення розділу
- •Р. І складало 10% промислового виробництва республіки;
- •Період хрущовської "відлиги"
- •Гуцало, і.Калинець, художники а.Горська, п.Заливаха, в.Кушнір, літературні критики і.Світличний, іДзюба, є.Сверстюк, діячі кінематографу с.Параджанов, л.Осика, ю.Іллєнко та багато інших.
- •10.1. Політичний розвиток України
- •На шляху до економічної незалежності. Становище в соціальній сфері.
- •Поглиблення соціальної поляризації
- •Зростання бідності
- •Незареєстрована зайнятість
- •Маргіналізація суспільства
- •Духовне життя суспільства
- •Зовнішня політика України
- •У якому році прийнято Закон про державну мову?
- •Час, іцо минув після утворення снд, виявив кілька точок зору:
- •Розкрийте сутність поняття “державне будівництво” і коротко прокоментуйте його складові в Україні.
- •Використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;
- •Історія України
- •Історія України
- •Історія України
- •Великий українець: матеріали з життя та діяльності м.Груїиевського. — к.,
- •Верига в. Нариси з історії України (кінець XVIII - початок xXст.). — Львів,
- •Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. -к.; Нью-Йорк, 1996.
- •1915, 1 Травня
- •19 Грудня
- •22 Січня 1919, лютий
- •Заснування Українського національно-демократичного об’єднання (ундо)
Київська Русь (іх-хіі ст.)
Утворення Київської Русі
Як Ви вже знаєте, Новгородський князь Олег захопив київський престол. Два політичних центри — Київ і Новгород — об’єдналися в одну державу, яка отримала назву Київська Русь. Першим князем Київської Русі став Олег. Його наступник — Ігор заснував правлячу на Русі династію Рюриковичів.
Ядром формування київської держави стали поляни, які перебрали ім’я одного з племен “рос” або “рус”.
Теорії походження Київської Русі
В історичній науці склалося декілька теорій утворення Київської Русі. Найпоширенішими вважаються:
Історш України
Ф Норманська теорія: варяги (нормани) відіграти вирішальну роль у створенні Давньоруської держави, східнослов’янські племена були нездатні без зовнішньої допомоги заснувати могутню державу.
Норманську теорію започаткували німецькі історики Г. Баєр та Г. Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Росії.
о Теорія автохтонного походження Київської Русі: з варягами чи без варягів східні слов’яни були в змозі утворити свою державу, бо:
~’І для цього у східних слов’ян існували всі необхідні внутрішні соціально-економічні передумови;
-Ф процес державотворення розпочався у східних слов’ян ще до приходу варягів;
-> варяги, просуваючись у східнослов’янські землі, керувалися, перш за все, не державотворчою, а торговельною метою і здобуванням. Вони прагнули підкорити дніпровський торговельний шлях (т. зв. “шлях із варяг у греки”), обкласти даниною місцеве населення.
Цю теорію сповідували українські історики XIX — початку XX ст. М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій та ін.
Антинорманської теорії дотримується і сучасна українська історіографія.
Дійсно, держава виникає лише тоді, коли стає історичною необхідністю — на стадії розпаду первіснообщинного та формування класового суспільства. Саме на такій стадії суспільного розвитку знаходилися східні слов’яни у VIII—IX ст.
Устрій Київської Русі
Ранньофеодальний характер Київської Русі
Київську Русь характеризують як ранньофеодальну державу: стрімка її феодалізація відбувалася зі збереженням помітних залишків родоплемінного ладу. Серед них, перш за все, виділяються такі:
збереження до X ст. (до адміністративної реформи Володимира Великого) племінних князівств;
збереження таких форм родоплемінного ладу як віче, народне ополчення.
Щоб зрозуміти, що являла собою Київська Русь, слід дати характеристику її економічного, соціального, політичного та територіального устрою.
Економіка
Загальновизнаним є той факт, що Русь мала розвинені для свого часу продуктивні сили і багату економіку.
Землеробство — провідна галузь, практикувалася 2-3- пільна система. Основними зерновими культурами були жито, пшениця, просо, ячмінь, овес. Вирощували також бобові та технічні культури, городину. Із землеробських знарядь використовували переважно рало, плуг, соху.
Скотарство — набуло значного поширення, особливо в степовій зоні. Розводили велику і малу рогату худобу, коней, свиней, птахів.
Ремесло — існувало до 60 спеціальностей. Найважливішими його галузями були: чорна металургія, гончарство, ткацтво, ювелірне та деревообробне виробництво.
Торгівля — як внутрішня, так і зовнішня — мала велике значення в господарському житті. Експортували хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби. Імпортували тканини, вино, прянощі, вироби мистецтва тощо. У X ст., з часів Володимира Великого, з’явилася власна монета — злотники й срібляники. З XI ст. основною грошовою одиницею стає гривня — злиток срібла різної ваги (до 200 г).
в Допоміжні галузі ~ мисливство, рибальство, бджільництво, бортництво.
Соціальна структура
Суспільство Київської Русі еволюціонувало у напрямі до ранньофеодального, у зв’язку з чим відбувалися відповідні зміни в його соціальній структурі.
У соціальній структурі давньоруського суспільства XI ст. можна виділити такі основні групи населення:
в Князі (представники правлячої та племінних династій), бояри (місцеві родовиті землевласники) та князівські дружинники. Володіли князівствами та місцевими вотчинами.
Основна група — селянство (смерди), які спочатку були вільними і економічно самостійними, але поступово потрапили в економічну залежність від князів і бояр: платили їм данину, виконували примусові роботи.
“Холопи” — раби — використовувалися в домашньому господарстві.
Міщанство — складало багаточисельну верству. За приблизними підрахунками, у містах проживало до 15% усього населення. Найбільшими містами були Київ (до 50 тис. осіб) і Новгород (до 30 тис. осіб).
Духовенство — формується із прийняттям християнства.
Посилення експлуатації панівною верхівкою безпосередніх виробників у містах і селах викликало опір народних мас, що часто виявлялося у формі збройних повстань. Повстання охоплювали чималу територію Київської Русі, і в них брали участь різні прошарки населення. Помітним виявом народного руху, зокрема, було повстання 1113 р. у Києві. Повстання киян спричинилося невдоволеністю політикою великого князя Святополка Ізяславовича, за правління якого Південна Русь зазнала численних братовбивчих міжусобних війн, що призводили до голоду й зубожіння трудового люду. Так, у результаті гострих сутичок правлячої династії з феодалами Галицької землі до Києва припинилися поставки солі. Цією обставиною швидко скористалися місцеві лихварі й сам князь, монополізувавши торгівлю сіллю. Вістря народного гніву було спрямоване не тільки на безпосередніх торговців-спекулянтів, але й на князівську адміністрацію, світських та церковних феодалів. Повстанці розгромили і пограбували двір київського тисяцького Путяти й збиралися вчинити напад на будинки інших феодалів та монастирі. Побоюючись розростання конфлікту, київські “мостиві мужі” звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха з проханням посісти великокнязівський стіл і вгамувати повстання в Києві.
Форма правління
Київська Русь була ранньофеодальною монархією: київський князь зосереджував у своїх руках усю адміністративну, воєнну, судову владу й управляв державою за допомогою найближчого оточення — особистої дружини, удільних князів (управляли підлеглими їм князівствами), намісників (управляли невеликими містами).
Віче існувало як орган місцевого самоуправління.
Територіально-політичний устрій
Територіально Київська Русь не була єдиною і монолітною державою. Вона складалася приблизно з 15 удільних князівств, які характеризувалися значною самостійністю у внутрішньому житті. В оцінках територіально-політичного устрою Давньоруської держави існують розбіжності. Її називають і конфедерацією, і суперсоюзом. і співдружністю князівств.
До адміністративної реформи Володимира Великого (близько 988 р.) влада в удільних князівствах належала місцевим племінним династіям, які протистояли київському князю в його прагненні об’єднати під своєю владою племінні князівства. Володимир же замінив племінних вождів своїми синами (а їх він мав 12), вірними боярами, зміцнивши тим самим владу київського князя.
Утвердження християнства
Х
ристиянізація
Русі розпочалася за часів Аскольда.
Але вчені-історики вважають, що знайомство слов’ян із християнською релігією відбулося ще в антську епоху.
Цілком достовірним є факт хрешення слов’янського князя Бравлина наприкінці VIII
поч. IX ст. у м. Сурож, описаний у “Житії св. Стефана Сурозького”. Багато зусиль Хрещення Русі
для поширення християнства на Русі доклала велика княжна Ольга, яка сама була християнкою. Та остаточно воно стало офіційною державною релігією після хрещення Володимира, яке відбулося в Херсонесі 988 р.
Історичний розвиток Київської Русі
В історії Київської Русі можна виділити чотири якісно відмінних періоди. Зміст і особливості цих періодів наведено нижче.
І період
Охоплює князювання
Олега (882-912 рр.)
Ігоря (912-945 рр.)
Ольги (945-964 рр.)
Святослава (964-972 рр.)
Це період швидкого територіального зростання Русі і поступової консолідації держави.
Князі об’єднали майже всі східнослов’янські племена, підпорядкували собі найважливішу торговельну артерію по Дніпру. Консолідації племен сприяла боротьба з кочівниками і Візантійською імперією. Відповідно східний і південний напрямки були головними в зовнішньополітичній діяльності київських князів.
За князювання Олега та Ігоря до складу держави увійшли поляни, сіверяни, древляни, кривичі, радимичі, уличі, ільменські словени, а також неслов’янські племена — чудь і меря. Здійснюючи походи на схід — до Каспію та проти Візантії, князі зміцнювали кордони Держави та забезпечували Русі ринки збуту.
Дружина Ігоря — Ольга, ь зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії. Вона здійснила податкову реформу (першу на Русі), чітко визначивши ^ розміри дані та місця її збору. ' Ольга першою серед великих київських князів прийняла християнство.
С
ин
Ігоря і Ольги — Святослав збільшив
територію держави, поширивши владу
на вяти- чів, що мешкали в межиріччі
Волги й Оки. Князь здійснював надзвичайно
активну зовнішню політику, приєднавши
території ^ „ Дунайської Болгарії та
Північ- ного Кавказу (пізніше ці тери-
Київська Русь за князів Ігоря, Ольги та
-Горії були втрачені). Святослав
Святослава (912-972 рр.) розгромив Хозарський
каганат,
але місце хозарів зайняли більш войовничі печеніги.
період
Охоплює князювання
