80. Визначіть поняття та особливості правового регулювання міжнародного посередництва.

Посередництво – це відносини які виникають між посередником та принципалом, в силу яких посередник за дорученням принципала вчиняє визначені дії на його користь, а також відносини в яких будь-яке доручення взагалі відсутнє, але представник своїми діями сприяє принципалу в здійсненні (укладенні) договорів або реалізації товару(ш. зн.). посередник, особа яка діє незалежно, сприяє сторонам в укладенні договору(в. зн.). форми посередництва: торгове представництво (представник здійснює свою діяльність у відповідності з наданим йому дорученням, та за певну винагороду), дистрибьюторство (за свій рахунок від свого імені), маклерство ( діють незалежно без доручення, сприяють сторонам в укладенні договорів)

1983 році в женеві була підписана розроблена в рамках УНІДРУА Конвенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів. Дана конвенція регулює відносини щодо договорів торгового представництва, визначає повноваження торгового представника, умови припинення даних повноважень, та правові наслідки угод, укладених представником для принципала. При цому женевська конвенція регулює тільки ті відносини між представником і принципалом з одного боку і третьою особою з іншого (при цьому представник може діяти як від свого імені так і від імені принципала). Конвенція про право що застосовується до агентських договорів 1978 р. дана конвенція відноситься до області міжнародного приватного права, основні її положення присвячені питанням колізій, тобто вибір застосовуваного права при здійсненні і виконанні договорів торгового представництва. Даним проблемам присвячена також європейська конвенція про право що застосовується до договірних зобов’язань 1980 р . директива єс про координацію права держав-членів єес з питань про незалежних торгових агентів від 18.12.86. метою даної директив є захист комеційних агентів.

80. Визначіть суб'єктів — учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки). форма розрахунку, яка здійснюється на підставі договору міжн.кредит.переказу, за яким банк переказодавця здійснює за винагороду від імені і за дорученням особи,рахунок якої знаходиться в цьому банку(переказодавця), переказ коштів в іншій банк(банк бенефіціара)на користь особи, вказаної в дорученні(бенефіціара). Ця операція складається з таких етапів:доручення переказника своєму банку(договір доручення); доручення банку-переказника банку бенефіціара, яке супроводжується власне переказом коштів.За своєю суттю це доручення є наказом банку-переказника своєму контрагентові здійснити платіж;виконання доручення банком бенефіціара шляхом зарахування коштів на рахунок бенефіціара чи в іншій обумовлений спосіб та повідомлення заінтересованих осіб про зазначене виконання. При здійсненні розрахунку бенефіціар кредитного переказу не набуває право вимагати від банку переказодавця або в інших банках, здійснення розрахунку.Переказодавець дає платіжне доручення своєму банку, банк переказодавця його акцептує(цей банк-отримувач перший).Банк переказодавця дає доручення банку посереднику, банк посередник його акцептує(банк переказодавця перший банк відправник).доручення від б.посередника до банку бенефіцціара.(б.посередник-другий банк-відправник,б.бенефіціара-третій банк отримувач).Отримання бенефіціара коштів відбувається за іншим договором, а не за цим. Відсутність акцепту дорученя позбавляє від вимог.Банк-посередник повинен знаходитися офшорній зоні(поза юрисдикцією будь-якої з цих держав).Джерела: Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжн.кред.перекази 1992року;керівнийтво міжн.торгової палати про міжбанківський переказ і компенсації 1990року.В основі цієї операції лежить договір купівлі-продажу.

81. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї зі сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку Історично гроші завжди відносилися до категорії речей, що володіють родовими ознаками, замінними і подільними, що було обумовлено самою формою грошей (золоті, срібні монети, зливки і т.д.).

Поступово гроші у формі монет (злитків і т.д.) були витіснені банкнотами (тобто зобов'язаннями банку в обмін на пред'явлення банкнот видати ре ¬ альні гроші в монетах), а потім і безготівковими грошима. Безготівкові гроші існують як записи за рахунком і за своєю суттю представляють собою зобов'язання банку перевести, за розпорядженням власника рахунку суму, зазначену на рахунку, в інший банк для зарахування її на рахунок іншої особи, таким чином, [гроші (природно, лише однією з форм існування) з категорії речей перейшли в категорію майнових прав. І хоча, в принципі, безготівкові гроші можуть бути перетворені в готівку, проте широке використання кредитних карток і безготівкових платежів в даний час призвело до того, що готівкові гроші настільки рідко використовуються у міжнародній торгівлі, що сама вимога готівкового розрахунку зазвичай викликає сумнів у законності самої угоди.