132. Визначить види гармонізації торгового права. Оцініть перспективність кожного з них щодо зближення торгового права.

Гармонізація визначається як узгодження загальних підходів, концепцій, розробка загальних правових принципів (Ю. А. Тихомиров) і усунення суперечностей та відмінностей правових систем, формування мінімальних загальних вимог і стандартів (П. Круз).Незважаючи на те, що в гармонізації стихійний елемент набуває провідного значення, цій формі правової інтеграції властиві певні засоби цілеспрямованого зближення. Тому за цією підставою гармонізацію національних правових систем доцільно класифікувати наступним чином.1. Якщо засобами зближення національних правових систем є неімплементовані джерела міжнародного права, то має місце міжнародно -правова гармонізація, яка, на наш погляд, є основною формою гармонізації національних правових систем. Відмічається, що в процесі такої гармонізації для держав не створюються міжнародні зобов'язання, зафіксовані у міжнародних договорах, або, якщо при цьому і задіяний міжнародний акт, то він має рекомендаційний характер.

Серед форм подібної гармонізації виділяються міжнародна модельна конвенційна гармонізація національних правових систем. Головними засобами такої гармонізації є "типове право", "модельне право", "модельний акт які необхідно відмежовувати від обов'язкових для імплементації "єдиного права" або "єдиних актів" як засобів конвенційної уніфікації. Отже "модельні" або "типові" засоби є засобами модельної конвенційної гармонізацій не утворюють для держав-членів даної конвенції відповідних міжнародних зобов'язань.

Різновидом односторонньої конвенційної гармонізації буде адаптація національних правових систем до норм міжнародного права.

2. Не можна ігнорувати виняткового впливу деяких актів внутрішнього законодавства однієї держави на правову систему іншої. Тому наступною формою гармонізації, в основі якої знаходяться одностороння орієнтація на іноземне законодавство, можна назвати легально-правову гармонізацію.

3. Незважаючи на те, що доктрина визнається джерелом міжнародного права, вона не є джерелом права жодної європейської країни , і тому в жодному разі не може бути визнана основою уніфікації. Водночас доктрина виступає або поряд з іншими чинниками, або самостійно підставою для такого зближення, яке можна назвати доктринально-правовою гармонізацією.

4. Менш помітною, але досить реальною, є звичаєво-правова гармонізація, коли зближення національних систем відбувається на основі звичаїв, що мають іноземне походження і не визначені загальновизнаними правилами поведінки в країнах, правові системи яких гармонізуютьсяНайбільш поширеною формою такого зближення є так звана модельна приватноправова гармонізація.

5. Потребує спеціального аналізу та узагальнення мало досліджена прецедентно-правова гармонізація, де підставою зближення є судові прецеденти, які обов'язкові в одних країнах і не є джерелами права в інших.

Неважко помітити, що запропонована класифікація гармонізації явно кореспондує з класифікацією джерел права і підтверджує тезу про продуктивність "джерельного" підходу до аналізу процесу зближення правових систем, який ми проголосили на початку нашого дослідження.