23. Документознавство як інтегральна наукова дисципліна

Зараз спостерігається тенденція до поступового відновлення порушеного балансу і посиленню теоретичних досліджень в області документаційного забезпечення керування. Багато сучасних публікацій профільних журналів, збірників наукових конференцій спрямовані на вирішення актуальних проблем роботи з документами в сучасних умовах: захист документованої інформації, розвиток та вивчення термінології, історії діловодства, правове забезпечення документування діяльності управлінського апарату, вплив нових інформаційних технологій на організацію документообігу і документування, вирішення проблем документознавства, зокрема пов’язаних з електронними документами.

Темі документознавство присвячена велика кількість робіт, проте незважаючи на велику цінність, ці праці висвітлюють лише окремі аспекти керування документацією і можуть служити добротним дослідницьким матеріалом для наступної аналітико-синтетичної переробки.

Таким чином, сучасний стан документального середовища обумовлений не лише соціально-економічними перетвореннями, але й розвитком інформаційних технологій. Велике значення на сьогодні здобувають комп'ютерні технології і засоби, що забезпечують на базі діючого законодавства та інших правових норм оперативність фіксації, збору, обробки, пошуку і передачі інформації, надійність її збереження, вилучений доступ, надання інформації в потрібний час, на потрібному носії й у потрібній формі, з обліком психологічних і ергономічних вимог. Доступ, який відкрився, до світових інформаційних ресурсів, перехід на електронні документування, збереження і передачу документів, тобто перехід на принципово нові способи організації інформації і доступу до неї, ставлять перед документознавством, архівознавством, документалістикою та іншими науковими дисциплінами, що мають об'єкт дослідження документ, принципово нові наукові і прикладні проблеми. Їхнє вирішення вимагає осмислення багатого історичного досвіду еволюції документа як носія інформації, розвитку діловодства, зміни носіїв і технологій і формулювання відповідних залежностей.

24. Методологія та методика документознавства

У документознавчій літературі охарактеризовано мно дружність методів дослідження, однак єдності щодо їх класифікації, повного переліку, назв окремих методів і їх сутності поки ще не досягнуто. Проблема методів документознавства знаходиться в стадії дослідження.

Документознавство використовує різні методи наукового по знання документаційною діяльності. Всю сукупність методів, використовуваних документознавством, прийнято ділити на декілька рівнів, але різні автори називають різну їх кількість і різні рівні.

На наш погляд, перший, найвищий рівень методології документознавства, як і інших наук, - загальнофілософський, діалектиці-матеріалістичний метод. Діалектика як метод пізнання розкриває об'єктивну діалектику самої дійсності, допомагає розкрити протиріччя действи ності і способи їх подолання, розглянути будь явленя дійсності в їх розвитку. Методологічна роль матеріалізму в науковому пізнанні полягає в тому, що він орієнтує науку на пізнання об'єктивної дійсності, надійно встановлених фактів.

Діалектико-матеріалістичний метод пізнання застосування наукових методів, що визначаються як філософські категорії теорії пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, ідеалізація, класифікація, сходження від абстрактного до конкретного і т. д. Ці методи можуть використовуватися в будь-якій науці або пізнавальної діяльності, набуваючи специфічні риси в залежності від об'єкта і предмета пізнання.

Другий рівень - загальнонаукові методи. На цьому рівні не методи поділяють на емпіричні (описові), котрий тільки фіксують існуючий стан дійсностіності (опис, спостереження, експеримент, моделювання), і методи теоретичні, пов'язані з узагальненням емпіреї чеських даних, проникненням в сутність досліджуваних явищ. До загальнонаукових теоретичних методів пізнання відносяться: системний підхід, діяльнісний підхід, функціональний підхід, типологічний підхід і т. п.

Відповідно до системного підходу певне явище рас розглядається як система, що складається з взаємопов'язаних частин - підсистем. Відповідно, система має визналенну структуру. Завдання дослідження - виявити цю структуру, з'ясувати функціональні зв'язки між підсистемами і елементами структури. Важливо також виявити функціональні зв'язки досліджуваної системи з іншими система мі зовнішнього середовища.

Різновидом системного підходу є структурно-функціональний аналіз, або функціональний підхід. Як видно по його назві, він полягає в аналізі структури системи і функцій окремих підсистем і елементів усередині системи.

Діяльнісний підхід заснований на уявленнях про структурі людської діяльності, яка повинна складатися з таких компонентів: суб'єкт, об'єкт, засоби, методи, про процеси, результати, кінцева мета діяльності. Виявлення цих компонентів, їх аналіз, встановлення зв'язків між ними є сутністю діяльнісного підходу. Крім того, діяльнісний підхід передбачає встановлення місця досліджуваного явища в загальній структурі людської діяльності.

Третій рівень - спеціально-наукові (або спеціальні) методи. Це методи, розроблені в окремих науч них дисциплінах, які стали загальнонауковими: логічні, соціологічні, психологічні, математичні методи, історичний підхід, бібліографічний та бібліометричний (наукометричний) методи і т. п.

Четвертий рівень - методи, специфічні для ряду споріднених наукових дисциплін, що вивчають загальний об'єкт. Наприклад, специфічними методами книгознавчих дисциплін вважають: книгознавча-функціональний метод, що вимагає розгляду будь-яких явищ книжкової справи з точки зору їх функції в системі "книга - читач"; аналітико-тематичний метод (аналіз тематики видань); структурно-типологічний метод ( визначення типів і видів видань); типографічний метод (аналіз видань з точки зору їх типографічних особливостей) і ін..

На цьому рівні вважаємо за необхідне виділити також принципи методології документознавства, тобто вихідні положення, які повинні враховуватися в документознавчих дослідженнях.

По-перше, це соціально-комунікаційно-інформаціційний підхід, або принцип. Він означає, що документаційною діяльність потрібно розглядати як частину системи зі ціальних інформаційних комунікацій, спрямованих на передачу інформації в суспільстві.

По-друге, це документологічної підхід, або принцип, який означає, що об'єкт документознавства потрібно розглядати як частину саме документальних комунікацій.