11. Складання перших галузей про документ

Сучасна наука тяжіє до філософського осмислення еволюції наукового знання. Пошуки найефективніших методологій переконують у доцільності міждисциплінарних підходів за умови високої дослідницької культури. Дедалі частіше перевагу віддають культурологічному підходу, визначаючи його зміст як уведення знання в контекст сформованого культурного типу тієї чи іншої епохи в усіх її проявах: умонастрої суспільства, стиль мислення, психологічне середовище, мистецтво, література, мова, наука тощо.

Проблема "знання / наука – епоха" не є новою. Утім, якщо взяти до уваги новітні документознавчі дослідження, то з-поміж них знайдеться обмаль таких, про котрі можна було би відгукнутись як про ґрунтовні ретроспективні спроби осмислення еволюційних змін науки про документ, репрезентацію різних моделей її розвитку, глибоке осягнення науково-пізнавального процесу – поступального руху до "істинних знань". В українській історіографії документознавства на особливу увагу заслуговує монографія С.Г. Кулешова "Документознавство: Історія. Теоретичні основи". Це чи не єдиний випадок, коли наголошено на теоретичному осмисленні історії накопичення емпіричних знань про документ та їх початковій диференціації. Дослідження побудоване на розумінні особливостей різних форм знань, умов і закономірностей їх розвитку, залежностей між практикою і наукою, важливості тривання розвідок, що спонукають студіювати, дбати про новітній досвід, а потім із нього творити здобутки інших форми і змісту.

Багаторічні досліди С.Г. Кулешова, виважені раціональними міркуваннями, дозволили зробити важливий висновок про те, що від початку документальна фіксація інформації "мала певні жанрові характеристики, а дискретний носій – конкретну орієнтацію на використання його як об’єкта, який призначений тільки для зберігання і передавання … інформації". Таке спостереження дає підстави для наступного твердження: усвідомлене ставлення до документів як до об’єктів, спеціально призначених для фіксації інформації з метою її збереження та передачі у просторі і часі, могло сформуватися лише за умови наявності початкових емпіричних умовиводів про них. Отже, витоки знань про документ варто синхронізувати з появою його самого.

Наразі не існує однозначного пояснення чинників виникнення феномену людської цивілізації – документа, рівно як і версії тлумачення початкового його змісту. Про первинний намір тих, хто започаткував фіксування інформації на стабільному матеріальному носієві, дискутується чимало. Диспути збіглись у часі зі зростанням наукового інтересу до документа наприкінці ХІХ–ХХ ст. Учені не продемонстрували одностайності стосовно першопричини появи документа, поставивши під сумнів можливість виявлення історичного переслідування мети документування в тому випадку, якщо тодішні наміри роз’яснювати, керуючись сьогоденними практикою та досягненнями теоретичного пізнання.

12. Еволюція знань про документ у 18-і пол..20 ст.

Наразі не існує однозначного пояснення чинників виникнення феномену людської цивілізації – документа, рівно як і версії тлумачення початкового його змісту. Про первинний намір тих, хто започаткував фіксування інформації на стабільному матеріальному носієві, дискутується чимало. Диспути збіглись у часі зі зростанням наукового інтересу до документа наприкінці ХІХ–ХХ ст. Учені не продемонстрували одностайності стосовно першопричини появи документа, поставивши під сумнів можливість виявлення історичного переслідування мети документування в тому випадку, якщо тодішні наміри роз’яснювати, керуючись сьогоденними практикою та досягненнями теоретичного пізнання.

Бажання з’ясувати чинники виникнення документів часто супроводжується порушенням ознак формальної логіки, коли умови їх появи підміняються факторами. Так, виникнення письма, як альтернативи тривалому існуванню усної культурної традиції, з метою компенсації недоліків живого слова, як засобу комунікації, стало умовою появи документа, а не причиною, про що йдеться у працях фундатора документознавства К.Г. Мітяєва. Це, в свою чергу, могло унеможливити користування нею, якщо б величезні документальні потоки не одержали бодай примітивного зразка упорядкування, систематизації.

Подібні практичні експерименти змінили характер мислення, поклавши початок логіці й науці.