- •Документознавство як наукова та навчальна дисципліна
- •Історія виникнення документа
- •Еволюція документа
- •Прадокументи: особливості фіксації інформації, тематика
- •Документ в епоху античності
- •Документ в епоху середньовіччя
- •Винахід й.Гутенберга та його значення для розвитку документа
- •Розвиток знань про документ у 16-19 ст.
- •Розвиток традицій дослідження матеріальної складової документа
- •Розвиток традицій дослідження інформаційної складової документа
- •Складання перших галузей про документ
- •Еволюція знань про документ у 18-і пол..20 ст.
- •Розвиток організаційного рівня дослідження документів у 19-20 ст. Роль товариств, навчальних закладів, що займаються вивченням документів
- •Архіви та їх роль у накопиченні знань про документ
- •П.Отле, а.Лафонтен і документаційна наука. «Трактат про документацію» (1934)
- •К.Мітяєв і теоретичне оформлення документознавства у 1960-1970рр.
- •Формування нової концепції документознавства у 1980-1990 рр.
- •Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •Концепції документознавства с.Г.Кулешова
- •Концепції документознавства н.М.Кушнаренко
- •Концепції документознавства г.М.Шецової–Водки
- •Концепції документознавства с.М.Слободяника
- •Документознавство як інтегральна наукова дисципліна
- •Методологія та методика документознавства
- •Емпіричний та теоретичний рівні документознавчих досліджень
- •Методологічні засади документознавства
- •Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань
- •Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства
- •Інституалізація дакументознавства в Україні. Термінологічні стандарти галузі
- •Документ як наукове поняття
- •Концепції визначення поняття «документ»
- •Дефініція поняття «документ» у державних, галузевих, міжнародних стандартах
- •Документ як система
- •Властивості документа
- •Ознаки документа
- •Функції документа
- •Загальні функції
- •Спеціальні функції
- •Інформаційна та матеріальна складові документа Інформаційна складова
- •Матеріальна складова
- •Структура документа
- •Інформація: поняття, види, властивості
- •За способом сприйняття
- •За формою подання
- •За призначенням
- •Текст документа
- •Матеріальна основа документа
- •Методи і способи документування
- •Документ як знакова система
- •Кодування інформації
- •Класифікація знаків
- •Соціальна документно-комунікаційна система
- •Документна діяльність
- •Документний фонд
- •Психологічні основи документознавства
- •Документ як артефакт
Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства
У 1983 році в СРСР було перероблено державний стандарт "Діловодство і архівна справа. Терміни і визначення". Формування розділу "Діловодство" стало завершенням термінологічних досліджень в означеній галузі. Це дозволило, якоюсь мірою, накреслити напрям подальшого формування терміносистеми діловодства як одного з практичних напрямів документознавства. пов'язаних зі сферою документування ділової інформації, яка є підвидом спеціальної інформації.
Терміносистема документознавства відбиває рівень знань про предмет цієї науки, в тому числі коливання наукової думки, все розмаїття поглядів дослідників окремих питань, тому в теоретичному плані терміни відображають багатогранність поняття, яке ними позначається, а також їхнє різне розуміння вченими.
Кожен термін конкретної наукової дисципліни розглядається з позицій адекватного відбиття глибини семантики конкретного поняття, розкриття суті його відмінності від інших понять, виражених у подібних термінах.
ДСТУ 2732—94 "Діловодство і архівна справа. Терміни і визначення" в розділі "Загальні поняття" закріпив узагальнююче визначення терміну "документ": "Матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному і має у відповідності з чинним законодавством юридичну силу". Такий підхід до закріплення в стандарті суті конкретного поняття сприяється не на розроблення теорії документа як специфічного матеріального об'єкта, створеного суспільством (у прямому розумінні груп, родів, видів), а на використання узагальнюючих мовних норм, які відображені у словниках, посібниках, є зібранням використовуваних у тих або інших професійних сферах, але з точки зору конкретної сфери діяльності — справочинства.
Нормативною базою, на яку спираються дослідники є "Словарь русского языка" С.Ожегова, який перевидається з доповненнями (а не переробками) з 1949 року. В словнику термін "документ" має три значення:
• діловий папір, що підтверджує якийсь факт або право на щось;
• те, що офіційно підтверджує особу пред'явника;
• письмове свідчення про щось.
Перше значення чітко визначає функцію предмета, до якого може бути заснований означений термін "документ" — суспільна, службова діяльність. У такому випадку термін "документ" потребує функціонального уточнення на основі існуючих норм мови — "діловий документ", де "діло", (справа) за означеним словником визначається як "робота, діяльність, спеціальність, коло знань" і виступає коренем слова "діловий", що означає "той, що відноситься до суспільної, службової діяльності, роботи" і є однокореневим словом, що означає суспільну службу діяльність "діловодство", ("справочинство") — "ведення канцелярських справ", що відбувається в канцелярії — "відділі установи, що відповідає за службове листування" оформлення його поточної документації. А "службовий" — "призначений для виконання обов'язків по службі", — "яка-небудь спеціальна галузь роботи".
Інституалізація дакументознавства в Україні. Термінологічні стандарти галузі
Національна система стандартизації України1 - це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації країни. Зокрема, основні положення Національної системи стандартизації України визначають її основну мету та завдання; об'єкти стандартизації; організацію робіт зі стандартизації; категорії та види стандартів; порядок розробки, затвердження, перегляду та використання стандартів; державний нагляд за додержанням стандартів; міжнародне співробітництво.
Комплекс правил та положень Національної системи стандартизації наведено в основоположних стандартах України ДСТУ "Національна стандартизація...", які розроблено на заміну Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1-93) та низки інших пов'язаних з нею нормативних документів:
o ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення.
o ДСТУ 1.1:2001. Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних питань.
o ДСТУ 1.2:2003. Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.
o ДСТУ1.3:2003. Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, погодження, прийняття та позначення технічних умов.
o ДСТУ 1.5:2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.
o ДСТУ 1.6. Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.
o ДСТУ 1.7:2001. Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів.
o ДСТУ 1.8. Національна стандартизація. Правила розроблення програми робіт зі стандартизації.
o ДСТУ 1.9. Національна стандартизація. Правила розроблення та впровадження міждержавних стандартів.
o ДСТУ 1.10. Національна стандартизація. Державні класифікатори соціально-економічної інформації. Основні положення, правила розроблення, ведення та скасування.
o ДСТУ 1.11. Національна стандартизація. Правила проведення експертизи проектів національних нормативних документів.
o ДСТУ 1.12. Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних документів.
o ДСТУ 1.13:2001. Національна стандартизація. Правила надавання повідомлень торговим партнерам України.
