- •Документознавство як наукова та навчальна дисципліна
- •Історія виникнення документа
- •Еволюція документа
- •Прадокументи: особливості фіксації інформації, тематика
- •Документ в епоху античності
- •Документ в епоху середньовіччя
- •Винахід й.Гутенберга та його значення для розвитку документа
- •Розвиток знань про документ у 16-19 ст.
- •Розвиток традицій дослідження матеріальної складової документа
- •Розвиток традицій дослідження інформаційної складової документа
- •Складання перших галузей про документ
- •Еволюція знань про документ у 18-і пол..20 ст.
- •Розвиток організаційного рівня дослідження документів у 19-20 ст. Роль товариств, навчальних закладів, що займаються вивченням документів
- •Архіви та їх роль у накопиченні знань про документ
- •П.Отле, а.Лафонтен і документаційна наука. «Трактат про документацію» (1934)
- •К.Мітяєв і теоретичне оформлення документознавства у 1960-1970рр.
- •Формування нової концепції документознавства у 1980-1990 рр.
- •Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •Концепції документознавства с.Г.Кулешова
- •Концепції документознавства н.М.Кушнаренко
- •Концепції документознавства г.М.Шецової–Водки
- •Концепції документознавства с.М.Слободяника
- •Документознавство як інтегральна наукова дисципліна
- •Методологія та методика документознавства
- •Емпіричний та теоретичний рівні документознавчих досліджень
- •Методологічні засади документознавства
- •Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань
- •Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства
- •Інституалізація дакументознавства в Україні. Термінологічні стандарти галузі
- •Документ як наукове поняття
- •Концепції визначення поняття «документ»
- •Дефініція поняття «документ» у державних, галузевих, міжнародних стандартах
- •Документ як система
- •Властивості документа
- •Ознаки документа
- •Функції документа
- •Загальні функції
- •Спеціальні функції
- •Інформаційна та матеріальна складові документа Інформаційна складова
- •Матеріальна складова
- •Структура документа
- •Інформація: поняття, види, властивості
- •За способом сприйняття
- •За формою подання
- •За призначенням
- •Текст документа
- •Матеріальна основа документа
- •Методи і способи документування
- •Документ як знакова система
- •Кодування інформації
- •Класифікація знаків
- •Соціальна документно-комунікаційна система
- •Документна діяльність
- •Документний фонд
- •Психологічні основи документознавства
- •Документ як артефакт
Методологічні засади документознавства
Питання забезпечення навчального процесу навчальними виданнями, доопрацювання фахових програм і курсів, розроблення концепції викладання дисциплін документально-комунікаційного циклу, що відповідає засадам вищої освіти, безперечно, залишається надзвичайно актуальним для тих, хто навчає й опановує спеціальність за напрямом «Документознавство та інформаційна діяльність». Напружена ситуація з навчально-методичним забезпеченням студентів-документознавців притаманна всім країнам пострадянського простору, де функціонує система їхньої підготовки.
Приміром, у Російській Федерації лише за останні два десятиліття педагоги-практики запропонували низку видань із документознавства. Більшість із них структурно вибудована та внутрішньо наповнена на ґрунті ототожнення документознавства з діловодством (О.В.Охотников, О.О.Булавіна, М.В.Стенюков, М.І. Назаров), або ж виконані у дусі «документологічної версії» документознавства (Н.Б.Зінов’єва, О.М.Зусьман). Проте помилково вважати відсутніми в російському науково-педагогічному просторі праці, що віддзеркалюють основи традиційного документознавства. Таким є, приміром, навчальний посібник М.С.Ларькова, в якому теоретичні питання розглядаються через призму вузлових положень про походження і сутність документа, його функції, властивості, ознаки, структуру інформації, способи і засоби документування, документну комунікацію тощо, та базуються на основі мітяєвського «спеціально-історичного» документознавства.
Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань
Документознавство пов'язане з багатьма науковими дисцип лінамі (всіма перерахованими вище), що обумовлено його складною історією і багатогранним об'єктом дослідження - документом. Але найбільш тісні його зв'язку з дисциплінами, пов'язаними з походженням документознавства.
Зокрема, документознавство тісно пов'язане з інформатикою (соціальної), яка вивчає загальні проблеми інформаційних процесів. Загальне документознавство тісно контактує також з книгознавством, зокрема, із загальною теорією книги.
Основні положення і висновки документознавства активно використовуються бібліотекознавства та бібліографознавство. Точніше, можна сказати так: основні проблеми загального документознавства (або документології) досліджуються, бібліотекознавців та бібліографовами.
Крім того, документознавство пов'язане з дисциплінами істоторичні джерелознавства, архівознавства, теорією діловодства, а також з багатьма науковими дисциплінами, що вивчають різні галузі діяльності, в яких створюються, функціонують і використовуються документи (на приклад, теоріями менеджменту, бухгалтерського обліку, банківської справи і т. п.).
Місце загального і спеціального документознавства серед інших наукових дисциплін характеризується С.Г. Кулешовим як їх "зв'язки" з цілим рядом наук. Для загального документознавства це: науки документально-комунікаційного циклу, семіотика, інформологія, мовознавство, інформатика, філософія, культурологія, соціологія, загальна теорія комунікації, історичне джерелознавство, історія писемності, історія культури, загальна теорія класифікації, психологія. Для спеціального документознавства це: архівознавство, мовознавство (документна лінгвістика), теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія діловодства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія діловодства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія ( історія паперу), сфрагістика, палеографія, кодикологія і т. п. "Зв'язки" тут означають прочність об'єкта дослідження (в деяких випадках), спільність проблематики, спільність методів і т. п.
