- •1. Вступ
- •2. Мета курсового проектування
- •3. Обсяг курсового проекту
- •4. Розроблення технологічного процесу
- •4.1. Співставлення можливих варіантів виготовлення викову.
- •4.2.7. Вихідний індекс.
- •4.2.8. Таблиця основних розмірів, на які будуть призначатися припуски та допуски.
- •4.4.1. Маса викову.
- •4.4.2. Об'єм облою.
- •4.4.3. Об'єм вигару.
- •4.3. Призначення способу нагрівання заготівок перед штампуванням.
- •4.4. Визначення маси викову і заготівки.
- •4.4.4. Об'єм заготівки.
- •4.5. Призначення технологічних переходів.
- •2.6. Призначення термічного режиму та вибір нагрівального устаткування.
- •4.6.1. Допустимий інтервал температур.
- •4.6.2. Розрахункове значення технологічного інтервалу температур штампування.
- •4.6.3. Нагрівальне устаткування.
- •4.6.4. Спосіб охолодження.
- •4.7. Боротьба з окалиноутворенням і видалення окалини перед штампуванням.
- •4.8. Штампувальне устаткування.
- •4.9.4. Обрізний прес.
- •4.10. Видалення окалини після штампування.
- •4.11. Контроль якості виковів.
- •4.11.1. Види браку.
- •4.11.2. Методи контролю якості виковів.
- •4.11.3. Норма контролю готової продукції.
- •5. Конструювання штампів
- •5.1. Штамп кгшп.
- •Матеріали та норми твердості деталей штампів кгшп:
- •5.2 Штамп для обрізування облою.
- •7. Охорона праці
- •Література
4.3. Призначення способу нагрівання заготівок перед штампуванням.
Для нагріву заготівок найбільш широко використовують полум'яні печі, електропечі, установки контактного електронагріву і індукційні нагрівачі. Суттєвим недоліком нагріву в полум'яних печах є зневуглецювання поверхонь сталевих заготівок та високий поверхневий вигар. Під час індукційного електронагріву, у порівнянні з звичайним нагрівом в полум'яних печах, за рахунок різкого зменшення часу нагрівання підвищується продуктивність нагріву. Крім того, шар окалини зменшується в 4-5 разів, втрата металу на вигар зменшується від 1,5-2% до 0,2-0.4%, а зневуглецювання практично не відбувається. До того ж, забезпечується точність температур нагрівання, що виключає перегрів. Але індукційне нагрівання має і недолік - воно у декілька разів дорожче за полум'яне. Враховуючи матеріал викову – Сталь 25ХГТ, масовість виробництва, остаточно призначаю індукційне нагрівання.
4.4. Визначення маси викову і заготівки.
4.4.1. Маса викову.
Розбиваю виков на прості геометричні фігури та розраховую об'єм кожної фігури.
Мвик= Vвик g, (2.5)
Vвик = (V1 + V2 + V3 + V4 ) (2.6)
Об'єм викова з перемичкой:
Vвик = 713615 см3
Маса викова с перемичкой:
Мвик = 713615 7,8 = 5,556 кг.
4.4.2. Об'єм облою.
Попередньо задаюсь зусиллям пресу – 2500 тс. і для цього зусилля визначаю параметри відповідних облойних канавок (див. рис. 2.2), користуючись [3], с. 45, табл. 10.
Визначаю робоче зусилля, користуючись формулами, взятими з [3], с.32-33.
(2.7)
Рис. 2.2. Параметри облойної канавки.
де σs = 8 кг/мм2 – напруження текучості Сталь 25ХГТ, що відповідає температурі 1050˚С при штампуванні ([2], с. 35, табл. 17);
b = 4 мм – ширина містка облойної канавки;
hз = 2 мм – товщина облою;
– площа
містка облойної канавки;
– площа
проекції викову на поверхню роз'єму;
Р = 8 [(1,5 + 0,5 6/2,5) 2218 + (1,5 + 6 /2,5 + 0,08 172,6 /2,5) 23385,7] = 1810,85тс.
Оскільки розрахункове значення зусилля близьке до раніше прийнятого, то приймаємо КГШП зусиллям 2500 тс.
Знаючи параметри облойної канавки, розраховую об'єм облою:
Vоб
= Р (b
h + В
h1),
(2.8)
де
Р =
мм – периметр викову;
b = 6 мм – ширина містка облойної канавки;
h = 2,5 мм – висота містка облойної канавки;
h1 = 7 мм – висота магазину облойної канавки;
В – залежить від маси викову, для виковів маса яких більша за 2 кг
В = 20мм ([4], с. 4).
Vоб =541,96 (6 2,5 + 20 7) = 84003,8 мм3.
4.4.3. Об'єм вигару.
Для індукційного електронагрівання втрати металу від вигару:
Vвиг = Квиг (Vвик + Vоб) (2.9)
де Квиг – коефіцієнт вигару, для електронагрівання Квиг = 0,002 ... 0,004,
приймаємо Квиг = 0,004.
Vвиг = 0,004 (713615 + 84003,8) =3190,47мм3
