38. Каральна система фашистської диктатури в Німеччині ( са, сс, сд, гестапо, концтабори, поліція та ін). Падіння фашистської диктетури.

30 червня 1934 р. Гітлер провів т. зв. «Ніч довгих ножів». Була знищена верхівка штурмових загонів і її провідник Рем. Після цього «ко-ричневосорочечники» були швидко зведені до рангу чогось на зразок радянських добровільних народних дружин, втративши значення самостійної військової і політичної сили. Натомість незмірно зросла роль «охоронних загонів» (СС), куратором яких був призначений Гіммлер. Це була своєрідна расова еліта- зі 100 кандидатів утверджувалося не більше 10-15, при тому, що вимагався зріст понад 180 см, усі ознаки арійської раси (колір очей і волосся, форма черепа тощо), а кандидатура дружин СС-івців утверджувалася особисто рейхсфюрером Гіммлером. Пізніше, під час другої світової війни, для есесівців влаштовували спеціальні будинки побачень, де расово чисті німки вперше і востаннє бачили майбутніх батьків своїх дітей. Новонароджених брала на своє виховання держава.

26 квітня 1933 р. було створено гестапо- таємна політична поліція. З листопада 1933 р. гестапо безпосередньо підлягало Герінгу, а з 1936 р.- Г. Мюллеру, колишньому шефу баварської поліції. СД- есесівська служба безпеки будується як надтаємна шпигунська організація для слідкування за ворогами партії в її рядах та поза ними. 9 червня 1934 р. легалізована як «єдина служба політичної інформації і захисту партії», тобто розвідки і контррозвідки НСДАП. Керівником СД до 1942 р. був Гейдріх, далі - Кальтенбруннер. СД шпигувала навіть за найбільш високопоставленими нацистами, не кажучи вже про рядових членів партії і безпартійних. 26 червня 1936 р. в рамках ЗІПО (поліції безпеки) об'єднувалися КРІПО (кримінальна поліція) та гестапо. У 1939 р. було створено єдину РСХА, яка об'єднала усі каральні служби від СД до гестапо. Для розправи з противниками режиму були організовані концентраційні табори. Першими великими таборами були Дахау біля Мюнхена, Бухенвальд під Веймаром та Заксенхаузен на північному заході. У роки Другої світової війни число таборів лічилося на сотні і тисячі, а число ув'язнених -мільйонами. Особливо постраждали євреї, яких було винищено близько 6 млн чоловік.

1 березня 1936 р. німецькі війська були в односторонньому порядку введені в Рейнську демілітаризовану зону. 5 листопада 1937 р. Гіт-лер виступив перед генералітетом з планом створення «нового порядку в Європі». Гітлер, не вагаючись, порушував норми міжнародного права при здійсненні аншлюса Австрії, при розчленуванні Чехосло-ваччини, при закулісному розподілі на сфери впливу Східної Європи в радянсько-нацистському пакті Ріббентропа - Молотова, при порушенні пакту з СРСР про ненапад 22 червня 1941 р. тощо. Для цієї держави існували не норми міжнародного права, а міркування доцільності.

39. Переумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська конференція 1945 р. Окупаційний режим.

Післявоєнний устрій Німеччини був темою обговорення на Тегеранській (1943 p.), Ялтинській (лютий, 1945 р.) та Потсдамській (літо, 1945 р.) конференціях США, СРСР та Великобританії. Президент США Ф. Рузвельт якийсь час навіть відстоював ідею розчленування переможеної Німеччини на п'ять територіальних утворень, жодне з яких не могло б самостійно вести агресивну політику в майбутньому. Проти був Й. Сталін, оскільки Кремль серйозно розраховував на те, що післявоєнна Німеччина обере «соціалістичний шлях розвитку». Зрештою, на Потсдамській конференції був узгоджений поділ німецької території на чотири окупаційні зони: радянську, американську, англійську та французьку. Після завершення денацифікації та процесу демократизації суспільного життя передбачалося відновлення німецької державності. Але в 1946 р. між колишніми союзниками з антигітлерівської коаліції розпочалася «холодна війна» і поступатися «своєю» Німеччиною на користь супротивника не побажали ані західні демократії, ані тим більше прокомуністична Москва.

Вже в грудні 1946 р. створюється об'єднане англо-американське управління т. зв. Бізонія - зона окупації цих двох держав, згодом до неї приєднується і французька зона окупації. В 1949 р. в західних секторах була проголошена Федеративна Республіка Німеччини.