- •3. Конкуренция: ее виды и функции.
- •5. Видовая, предметная и функциональная конкуренция.
- •6. Особенности ценовой и неценовой конкуренции.
- •7. Роль конкуренции в рыночной экономике.
- •29. Сутність факторів, що виливають на інтенсивність конкуренції на міжнародних ринках.
- •30. Методи визначення ємності ринку.
- •31. Сутність міжнародного ринку, сучасні особливості його розвитку.
- •32. Структура міжнародного ринку: продуктова, елементарна, просторова.
- •34. Реалізована ринкова ніша. Фундаментальна ринкова ніша.
- •35. Конкурентне управління у сучасній системі менеджменту
- •33. Поняття та сутність ринкової ніші на міжнародному ринку. Вибір цільової ринкової ніші для підприємства.
- •36. Основні підходи до конкурентного управління: системний, маркетинговий, динамічний та ситуаційний
- •37. Управління якістю товарів в системі управління їх міжнародною конкурентоспроможністю
- •38. Управління інноваціями та ризиками в системі управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства
- •39. Мотивація, організаційна структура і бізнес-етика як інструменти конкурентного управління на підприємстві
- •40. Інформаційне забезпечення конкурентного управління на підприємства
- •41. Поняття, сутність, основні види конкурентних ризиків в зовнішньоекономічній діяльності підприємств, управління ними
- •42. Напрямки підвищення конкурентоспроможності українських підприємств у сучасних умовах розвитку світової економіки.
- •44/ Конкурент.Переваги як фактори формув-ня страт-ї забезпеч-я конкур-спром-ті п-ва.
- •45. Стратегії конкуренції за м. Портером
- •47.Конкурентні інноваційні стратегії.
- •48.Конкурентні стратегії у сфері малого бізнесу.
- •49. Конкурентні переваги вузької спеціалізації.
- •50. Конкурентні стратегії у сфері масового виробництва
- •51. Цілі та особливості формування основних стратегій конкурентної боротьби підприємства.
- •54. Поняття та сутність міжнародної конкурентоспроможності галузі
- •55. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності галузі.
- •56. Галузева трансформація світової економіки.
- •57. Конкурентоспособность отраслей Украины в системе мирового хоз-ва.
- •58. Отраслевая интеграция хоз деятельности товаропроизводителей и их конкурентоспособность.
- •59.Предприятие в системе взаимосвязей конкур-ти отрасли и нац экономики.
- •60. Понятие и сущность м/н конкур-ти региона.
- •61. Методологические основы и подходы к оценке м/н конкур-ти региона.
- •63. Понятие и сущность кластерных образований.
- •64. Формирование региональных кластерных образований.
- •65. Основные виды кластерных объединений.
- •66. Роль и значение кластеров в системе формирования и обеспечения м/н конкур-ти предприятий.
- •67. Кластерные образования на региональном уровне, их роль и значение в системе обеспечения м/н конкур-ти предприятий.
- •68. Современное развитие отечественных кластеров на региональном ур-не.
- •69. Понятие и сущность конкурентоспособности национальных экономик в мировом хоз-ве.
- •70. Методические основы рейтинговой оценки м/н конкур-ти страны.
- •87. Система формування та реалізації конкурентної політики України.
- •88. Форми, методи й інструменти регулювання конкуренції на національному рівні.
- •89. Роль держави у підтримці міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств.
- •90. Сучасні особливості формування конкурентного середовища в Україні.
- •92. Галузевий зріз глобальної конкуренції.
- •93. Підвищення ролі тнк у світогосподарських процесах.
- •94. Роль транснаціональних корпорацій у посиленні конкурентної боротьби.
- •95. Специфіка та сучасні особливості глобалізації інвестиційно-фінансового ринку
- •96. Суперечливий характер впливу процесів глобалізації на конкурентоспроможність національних економік.
- •97. Сучасні стратегії розвитку тнк в умовах розширення границь та посилення конкурентної боротьби.
- •98. Сучасні особливості розвитку конкуренції в умовах глобалізації:
- •99. Сучасні особливості формування структури міжнародної торгівлі в умовах глобалізації
95. Специфіка та сучасні особливості глобалізації інвестиційно-фінансового ринку
Происходящая сейчас глобализация характеризуется системной интеграцией мировых рынков и региональных экономик, всех сфер человеческой деятельности, в результате чего наблюдаются значительный экономический рост, ускорение внедрения современных технологий и методов управления.
Глобализация інвестиційно-фінансовых рынков – это объективный и естественный процесс развития рыночной мировой экономики. В результате значительного роста производства с середины XX века и появления транснациональных компаний (ТНК) мир перешел к новой фазе, фазе глобализации.
інвестиційно-фінансовые рынки перестали носить национальный характер, благодаря дешевой рабочей силе Азия превратилась в производственную площадку для всего мира. Инвестиционные средства стали перекочевывать на Восток, а оттуда в виде материальных ценностей обратно на Запад. Появление новых финансовых потоков и глобализация финансовых рынков привели к лоббированию интересов ТНК во всем мире, отсюда увеличение либерализации и изменение правовых норм и ценностей.
Процесс глобализации інвестиційно-фінансовых рынков подразумевает продолжение интеграции национальных финансовых рынков, повышение капитализации, лучшую аккумуляцию и перераспределение финансовых ресурсов. Увеличение финансового потока влечет за собой появление более новых и современных теорий портфельного управления, увеличение инноваций и конкуренции за доступ к капиталу, появлению новых информационных технологий и IT-решений. Основной целью глобализации финансовых рынков является наделение финансовых ресурсов абсолютной свободой перемещения как с внутреннего на мировой рынок, так и в обратном направлении. Глобализация рынков приводит к поиску наиболее эффективных бизнес-решений, поток инвестиций направляется на тот местный рынок, где производительность будет больше, а затраты ниже.
Организационная инфраструктура инвестиций должна становиться все более интернациональной и интегрированной в мировом масштабе.
Во-первых, финансовые и инвестиционные институты должны размещаться в регионах мира с избыточным капиталом, с развитой инвестиционной инфраструктурой.
Во-вторых, инфраструктура должна позволить осуществлять построение финансовых мультипликаторов, создавать возможность размещения относительно дешевых ресурсов под обеспечение различных инструментов и гарантий, уровень доходности, уровень инвестиционных рисков.
В-третьих, создаваемая инвестиционная инфраструктура должна быть понятной и привычной инвестору, должна быть способна комплексно обслужить самого инвестора, его инвестиционный институт, соискателей инвестиций. (В этой связи весьма важна разработка модельных, типовых пакетов организации и функционирования основных элементов инвестиционных инфраструктур.)
В-четвертых, инфраструктура должна строиться с учетом интеграции функций и инструментов инвестиционного рынка. Ведь уже сегодня невозможно рассматривать инвестиционные институты вне их профессионального представления на информационном рынке, вне аналитического и экспертного обеспечения их проектов и программ, вне организационного сопровождения проектов.