- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
До неспеціалізованих посередників відносяться всі види посередників, тобто сегменти грошового ринку, банк установи,сегменти інфраструктури.
Хеджування таких ризиків здійснюється на грошовому ринку :
ризик неплатежу –метод хедж. – гарантії (аваль, акцептне кредитування)
%ризик – метод – одностороннє – похідні фін інструменти на %
Валютний ризик – метод – двостороннє (валютні застереження)
Одностороннє (похідні фін інструменти на валюту)
Хеджування таких ризиків здійснюється на кредитному ринку:
Ризик неплатежу – метод – забезпечення кредитних зобов’язань (обладнання, іпотека, товар, цп, валюта, гарантії, товарно-розпоряджувальна документація)
%ризик – метод – двост (%застереження) одностор (похідні фін інструменти на %)
Валютний ризик – метод – двостор (валютні застереження) одностор (похідні фін інструменти на валюту)
Хеджування таких ризиків здійснюється на фондовому ринку:
1)ризик ліквідності – одностороннє – похідні фін інструменти на базовий цп
2)інвестиційний ризик – метод – спільне інвестування
3)ризик неплатежу –метод – забезпечення зобов’язань по боргових цп (гарантії)
4)%ризик – метод- двостор (%застереження) одностор (похідні фін інструменти на %)
5) валютний ризик – метод – двостор( валютні застереження) одностор(похідні фін інструменти на валюту).
62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
Ринок послуг з управління ризиком – це система взаємовідносин між суб’єктами з приводу купівлі – продажу специфічного виду фін. Послуги перейняття ризику конкретного суб’єкта. Хеджування – це страхування ризиків від несприятливих змін на будь-які активи по контрактних і комерційних операціях, що передбачає купівлю, продаж цих активів у майбутньому. Існують Л групи методів хеджування: двосторонні методи хеджування та односторонні. Односторонні угоди з хеджування ризику - це специфічні послуги на грошовому ринку та фондовому ринку. Вони полягають у наступному: коли одна із сторін без погодження з Іншою та можливо без повідомлення іншої самостійно здійснює угоди з третіми особами, спрямовані на хеджування власних ризиків. Односторонні методи хеджувания використовуються стороною угоди послуг, які надаються фінансовими посередниками на відповідних сегментах ринку фінансових послуг: використання послуг спеціалізованих страховиків, укладання строкових угод. - придбання похідних ЦП за допомогою яких хеджуються відкрита позиція по основній угоді. До специфічних послуг на фондовому ринку відносяться - надання фінансових гарантій; акцептне та авальне кредитування; Факторинг; Форфейтинг. Послуги конкурують між собою. На вибір послуги впливають її вартість для споживача, яка розраховується виходячи з платежів на користь посередника та порядку розрахунків з ними, та сукупності прав та обов'язків.
63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом на ринку фінансових послуг. Одним із завданням Комісії у межах її повноважень є захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення. Права споживачів ФП можуть захищатися через форм-ня цільових грош фондів, спрямованих на відшкодування можливих збитків споживачів ФП. Фонди форм-ся: а) на рівні самих фін посередників (при цьому закон-ство встановлює мін обсяги цих фондів) б) на централізованому рівні (як окремі централізовані грош цільові фонди) При цьому відповідні фін посередники повинні формувати ці фонди за рах-к джерел, визначених спеціальним закон-ством (наприклад, кред.спілка - громадська орг-ція - формує резерв.фонд). Джерелом формування ціьових фондів висупають - вступні внески та відрахування від прибутку. Комерційні банки формують рез.фонди з відрахувань від прибутку, % від страх фонду. На Україні - Централізований фонд захисту вкладників - до 500 грн.
На сьогоднішній день існує проблема захисту права споживачів фінансових послуг, то в Україні необхідне впровадження дієвої системи захисту прав і законних інтересів споживачів фінансових послуг, у тому числі шляхом розвитку компенсаційних механізмів, забезпечення інформаційної прозорості фінансових установ щодо власників, продуктів, послуг та результатів діяльності.
64. Розкрити зміст системи пруденційного нагляду за діяльністю фінансових посередників.
Пруденційний нагляд за діяльністю конкретних категорій посередників спрямований на 1) зниження ризику по конкретних видах операцій або дільності конкретного виду посереднику. Здійснюється через встановлення нормативів і обмежень по операціях. 2) Забезпечує стабільність системи однорідних фінансових посередників. Здійснюється через встановлення нормативів і обмежень по операціях. 3) державне регулювання цін на окремі види фін.послуг. 4) інформаційний захист споживаців фін. послуг.
Пруденц.регул-ня д-ті конкретних фін посередників включає: встановлення базових нормативів д-/ ті та відпов-ті фін посередників, які забезпечують з одного боку захист споживачів послуг фін посередників, з іншого - стабільність сис-ми цих фін посередників. Т.ч. по першому напрямку встановл-ся: а) нормативи відповідальності посередника (може встановлюватися конкретна організаційно-правова форма фін пос-ка і конкретні нормативи відповідальності для відповідної орг-правової форми); б)обмеження по конкретним операціям (регул-ня нормативів здійсн. рп-цій -можуть встановл. граничні нормативи по сукупності операцій). Забезпечення стабільності сис-ми - регул-ся операції між однотипними фін посередниками. Т.ч. внутрі сис-ми операції несуть регульований ризик ланцюгової реакції інституціонального сегменту РФП. (один інв-ний фонд не може придбати ЦП іншого івестиц фонду). Існують нормативи, що накопичують угоди на невиконання послуг між торгівцями (плятикратний); безпосередньому споживачу - 3-тій особі(10-кратний); інці - (15-кратний). Обмежується ризик сис-ми: кожний з елементів с-ми не може нести більше відповідної кратності ризику.
Основні цілі здійснення пруденційного нагляду. Захист інтересів споживачів фінансових послуг, запобігання настанню неплатоспроможності та забезпечення фінансової стійкості фінансових установ через застосування відповідних корегуючих заходів шляхом: - виявлення підвищених ризиків в діяльності фінансових установ; - контролю за платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю фінансової установи; - мінімізація випадків банкрутства та системної кризи фінансових установ; - прогнозування майбутніх фінансових результатів на основі звітів поточного періоду.
Етапи впровадження пруденційного нагляду на ринку небанківських фінансових послуг.
1)Підготовчий етап (Перехід на Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності (МСФЗ). Удосконалення існуючих форм звітності, які забезпечать надходження даних, необхідних для ефективного здійснення пруденційного нагляду). 2) Посилення ролі та відповідальності аудиторів. 3) Гармонізація облікової політики 4) Розвиток національної системи підготовки актуаріїв та запровадження відповідальності актуарія 5) Створення комплексної інформаційної системи Держфінпослуг. Побудова ефективної автоматизованої системи прийому, обробки та аналізу даних на всіх рівнях нагляду.6) Удосконалення інституційної спроможності регулятора, підготовка кадрів, залучення фахівців іноземних регуляторів, проведення навчальних заходів в рамках проектів міжнародної технічної допомоги.
