75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.

Банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків. НБУ є державним банком країни, який разом із своїми філіями становить перший рівень банківської системи. Національний банк є центральним банком, який проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці; емісійним центром; валютним органом; органом банківського нагляду; банком банків; державним банком; організатором міжбанківських розрахунків. Національний банк бере активну участь у формуванні фінансового ринку, ринку цінних паперів, що є основою зваженого грошового регулювання економіки. Він створює умови для об’єктивного курсоутворення, захисту національної валюти та стабілізації національної грошової системи. Ним здійснюються заходи щодо прискорення формування цивілізованої банківської системи, підвищення рівня її ліквідності та надійності. Операціями на відкритому ринку Національного банку України є купівля-продаж державних облігацій, казначейських зобов’язань та комерційних векселів, інших цінних паперів. Ініціативою Національного банку розроблено і запроваджено в практику нормативні документи щодо випуску державних цінних паперів для акумуляції коштів на часткове покриття дефіциту державного бюджету. Емітентом державних цінних паперів є Міністерство фінансів України, а Національний банк - агент з їх розміщення та погашення. Функціонування ринку державних боргових зобов’язань неможливе без чіткого розподілу функцій та повноважень його учасників. Як безпосередній учасник ринку ОВДП Національний банк виконує обов’язки: генерального агента Міністерства фінансів України з обслуговування розміщення ОВДП та проведення платежів за ними; депозитарію за ОВДП, що випущені у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів; контролюючого органу; дилера на вторинному ринку.

76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.

СРО – некомерційна недержавна організація, яка створюється професійними учасниками ФР на добровільній основі з метою врегулювання певних питань функц-ня ФР на підставі державних гарантій, які виражаються у поданні їм державного статусу СРО. Держава передає СРО частину функцій по регулюванню ФР, щоб професійні учасники встановлювали для себе правила і здійснювали контроль за їх виконанням. До традиційних функцій СРО належать: розробка обов’язкових правил і стандартів проф. діял-ті на ФР; здійснення проф. підготовки кадрів, встановлення обов’язкових вимог для роботи на відповідному сегменті ринку; контроль за дотриманням учасниками СРО встановлених правил а також функції арбітражного судді; інформаційна діяльність, представництво інтересів учасників СРО в держ. органах управління

Метою заснування і діяльності саморегулівної організації є:

забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних паперів;

представництво учасників саморегулівної організації та захист їх професійних інтересів;

професійна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців — учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами;

інформування своїх учасників стосовно законодавства про цінні папери та про всі зміни, що вносяться до нього;

розробка та контроль за дотриманням норм і правил поведінки, регламентів, правил здійснення операцій з цінними паперами, вимог до професійної кваліфікації фахівців — учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами, та інших документів, передбачених законодавством;

впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між учасниками саморегулівної організації, учасниками саморегулівної організації та їх клієнтами;

розробка та впровадження заходів щодо захисту клієнтів учасників саморегулівної організації та інших інвесторів, а також додержання етичних норм і правил поведінки учасників саморегулівноі організації у їх взаєминах з клієнтами.

Саморегулівна організація на підставі своїх установчих документів і правил та делегованих Державною комісією згідно із статтею 17 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" повноважень може мати право:

перевіряти діяльність своїх учасників у порядку, узгодженому Державною комісією;

контролювати дотримання своїми учасниками законодавства, прийнятих саморегулівною організацією правил і вимог щодо провадження професійної діяльності та угод (операцій) з цінними паперами;

представляти інтереси своїх учасників у Державній комісії;

збирати, узагальнювати та аналітичне обробляти статистичну інформацію пропрофесійну Діяльність на фондовому ринку;

розробляти та впроваджувати відповідно до законодавства та цього Положення правила, стандарти та вимоги до здійснення операцій на фондовому ринку, провадження професійної діяльності та операцій з цінними паперами своїми учасниками, удосконалювати механізм обігу цінних паперів, ведення обліку та звітності стосовно операцій з цінними паперами;

відповідно до кваліфікаційних вимог Державної комісії розробляти навчальні програми та плани, готувати фахівців для провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, визначати їх кваліфікацію та проводити сертифікацію фахівців фондового ринку;

надавати дозволи (свідоцтва) особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку.

Функції держави щодо СРО:законодавче забез-ня їх дія-ті; держ. реєстрація та надання статусу СРО; затвердження їх правил; контроль за діяльністю; СРО можуть створюватись на нац. рівні (проф. асоціація реєстраторів та депозитаріїв, нац. асоціація ділерів по ЦП (США – NASDAQ)) та на міжнар. рівні (міжнародна федерація фондових бірж).