- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
Держ ком з цп та фр здійснює регулювання ринку цп в Україні. Це орган централіз виконавчої влади, підпрряд Президенту і підзвіти Верх Раді. Функції ДКЦПФР: -комісія встановлює вимоги випуску та інфо цінних паперів, -встановлює стандарти на ринку цінних паперів, видає дозволи на здійснення проф діяльністі, на обіг цінних паперів емітентів за межами України; -встановлює вимоги щодо допуску іноземнихцп на територ України; -реєструє правила організованих офіційних ринків та надає статуси: саморегулівної організації, фондової біржі, торгова інформац система; -здійснює контроль за проф діяльністю на ринку цп; -встановлює порядок звітності та обілку цп разом з Мінфін та НБУ. Основними завданнями ДКЦПФР є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів; здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів; сприяння розвитку ринку цінних паперів тощо, встановлювати обов'язкові нормативи достатності власних коштів і інші показники та вимоги; здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам та ш.
74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Комісія - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Комісії у межах її повноважень є:
проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;
розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;
здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері;
захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його удосконалення;
4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:
1) бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію;
2) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
4) здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ;
5) здійснює реєстрацію та веде реєстр саморегулівних організацій;
6) визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
7) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
8) здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням;
9) установлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій;
10) установлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг; та ін..
5. Комісія має право в межах своїх повноважень:
1) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;
2) одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян - інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;
3) здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встановлюється Комісією залежно від типу фінансової установи;
4) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (за погодженням з їхніми керівниками), консультативних та експертних організацій до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;
5) вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів;
