Плани практичних занять та методичні рекомендації до їх виконання Практичне заняття № 1. Параметри розподілу ознак
Кількість годин – 4
Мета: систематизація знань студентів про параметри розподілу ознак, формування в них вмінь практичного використання цих параметрів при вирішенні психометричних задач
Хід заняття:
Звіти студентів про виконання самостійної та індивідуальної роботи
Актуалізація опорних знань. Обговорення наступних питань:
2.1. Знання з яких вивчених раніше дисциплін Вам знадобіться для вивчення основ психометрії?
2.2. У чому полягає сутність саме психологічного вимірювання?
2.3. Які вимірювальні шкали здатні найточніше охарактеризувати досліджуване явище?
2.4. У яких випадках слід використовувати поняття «ознака», «змінна», «показник», «рівень», а в яких цього робити не можна?
2.5. Як називається Гаусовський розподіл, чим він характеризується?
2.6. Які параметри розподілу Вам відомі?
2.7. Що означає у формулах різних параметрів розподілу змінна «хі»?
3. Поглиблення знань студентів:
3.1. З яким видом психологічного вимірювання ми маємо справу у методиці «16-тифакторний опитувальник» Р.Кеттела?
3.2. Визначення типу вимірювальної шкали (рівень вимірювання) у різних психодіагностичних методиках.
3.3. Знайомство з будовою статистичного пакету SPSS for Windows.
4. Формування практичних вмінь студентів:
4.1. Визначення параметрів розподілу даних у Microsoft Office Ехcel. Використання функцій «СРЗНАЧ», «МОДА», «МЕДИАНА», «ДИСП», «СКОС», «ЭКСЦЕСС».
4.2. Створення Бази даних для тесту з однією шкалою в SPSS for Windows.
4.2.1. Створення файлу.
4.2.2. Описання кожної змінної, привласнення їй унікального імені
4.2.3. Визначення типу змінної
4.2.4. Введення даних
4.2.4. Збереження створеної Бази даних на жорсткому диску
4.3. Визначення параметрів розподілу за допомогою статистичного пакету SPSS for Windows
Загальні методичні вказівки:
Для підготовки до практичного знаяняття студент повинен ознайомитись з програмним матеріалом за темами 1 і 2 першого змістового модулю та з рекомендованою літературою, виконати завдання для самостійної та індивідуальної роботи.
Під час виконання практичних вправ студент працює з індивідуальним набором даних, обираючи той варіант задачі, що відповідає його номеру за журналом.
Методичні вказівки до ознайомлення з будовою статистичного пакету SPSS for Windows: Цей інструмент спеціально створений для того, щоб забезпечити потребу психологів, соціологів і педагогів в сучасному програмному забезпеченні статистичного аналізу даних (абревіатура SPSS розшифровується як «Statictical Package for Social Scientists».
Запуск пакету, за умови, що він установлений на комп'ютері, забезпечується через головне меню Windows: Старт=> Програми =>SPSS for Windows.
SPSS влаштований по типу так званих багатовіконних додатків — при роботі з ним користувач взаємодіє з декількома дочірніми вікнами, в кожному з яких представлена інформація специфічного виду. У SPSS є 5 типів дочірніх вікон: вікна редактора даних, вікна командної мови, вікна для виведення і проглядання результатів, вікна скриптів на мові Бейсик. Всі вікна мають власні панелі інструментів і можуть розташовуватися на екрані незалежно одне від одного. Перехід від одного відкритого вікна до іншого проводиться так само, як і перемикання між запущеними додатками: або натисненням на відповідній кнопці на панелі задач, або за допомогою натисненням поєднання клавіш Alt+Tab.
Після запуску пакету SPSS відкривається вікно редактора даних, зображене на рисунку 4.
У вікні редактора даних користувач виконує проглядання вмісту робочого файлу даних, здійснює їх введення і редагування.
В його верхній частині знаходиться смуга заголовка, в якій відображається ім'я робочого документа і назва додатку. В правому кутку смуги заголовка знаходяться три кнопки, які використовуються для швидкої зміни розмірів вікна: кнопка згортання вікна, кнопка розгортання/відновлення, кнопка закриття додатку.
Нижче за смугу заголовка у вікні додатку знаходиться смуга головного меню. В головному меню зосереджені всі команди, доступні користувачу. Доступ до пунктів меню здійснюється за допомогою миші або клавіатури, як це робиться у всіх додатках Windows при роботі з меню.
Рис.4. Вікно редактора даних пакету SPSS
Основні групи команд пакету SPSS, розташовані в головному меню, такі:
File - читання, створення і зберігання файлів даних, синтаксису, закриття вікон, установок принтера і друку, вихід з програми.
Edit - робота з буфером обміну, пошук і заміна, округлення чисел, установка параметрів програми
Data - визначення змінної, сортування і об'єднання файлів, відбору і зважування спостережень
Transform - обчислення нових змінних, підрахунок рангів, перекодування змінних.
Analyze - всі команди статистичного аналізу даних.
Graphs - побудова статистичних графіків
Utilities - допоміжні команди для проглядання виразів командної мови, властивостей змінних, установки шрифтів у вікнах, установки режиму відображення поміток.
Windows - робота з дочірніми вікнами: розташування на екрані, перемикання активного вікна, управління смугою стану.
Help - довідкові матеріали: довідник синтаксису, роз'яснення призначень команд і елементів управління діалогових вікон, глосарій статистичних термінів.
Нижче, під рядком меню, знаходиться рядок інструментів – зліва направо представлені піктограми таких операцій:
1) Відкрити файл.
2) Зберегти файл.
3) Друк файлу.
4) Перейти до вікна повтору операцій (при натисненні на цю кнопку розкривається вікно, в якому знаходиться список проведених раніше дій SPSS, що запам'ятає програма, це дозволяє швидко знаходити операції, які часто використовуються).
5) Відміна дії.
6) Створити діаграму.
7) Знайті/перейти до кейса (під кейсом в SPSS розуміється комірка таблиці).
8) Показати довідкову інформацію про змінну.
9) Знайти і перейти до… (конкретне значенню даної змінної).
10) і 11) Додати новий кейс або Додати нову змінну.
12) Розділити дані – операція дозволяє розділяти дані файлу по певній ознаці.
13) «Зважити кейси».
14) Сортувати кейси за певними правилами.
15) Показати/ приховати мітки даних.
16) Робота з раніше виділеною групою змінних.
Основну частину вікна редактора займає розграфована таблиця — саме в ній і розташовуються значення даних, що вводяться. Рядки цієї таблиці відповідають окремим спостереженням, а стовпці — змінним (тобто ознакам, властивостям спостережень). Рядки і стовпці мають заголовки: рядки пронумеровані, а кожний із стовпців має унікальне ім'я. В межах цієї таблиці розташовується прямокутник, зайнятий даними робочого файлу. У будь-який момент цей прямокутник можна розширити, визначивши нову змінну або додавши спостереження. Таким чином, слід розрізняти потенційні рядки і стовпці даних — перші мають затемнені заголовки.
В заголовку стовпців відображаються імена змінних. На перетині рядків і стовпців знаходяться комірки, в яких фіксуються значення змінних в спостереженнях. Одна з комірок є активною (вона обведена жирною рамкою) — її вміст відображається в рядку редагування і доступний для зміни. Над таблицею розташовується рядок редактора комірки. В її лівій частині відображається координата активної комірки у вигляді номер_рядка : і’мя _змінної. В правій частині рядка редагування відображається значення активної комірки в повній формі.
Загальний вид програми SPSS зовні нагадує табличного редактора Excel. Це дійсно так, і елементи таблиці в SPSS виділяються і заповнюються аналогічно тому, як це робиться в згаданому «класичному» табличному редакторі.
Основним матеріалом аналітика, з яким він веде роботу є масив даних (або База даних). Від того, як правильно будуть введені дані і визначені параметри змінних залежить достовірність одержаної інформації, а отже і правильність аналітичних викладень.
Редагування даних дозволяє коректувати введені дані, виконуючи відповідні процедури редагування.
Для подальшої роботи необхідно або завантажити вже наявні дані з файлу з розширенням *.sav, або ввести нові дані і зберегти їх у файлі проба.sav. Для введення даних і визначення змінних використовуються пункти основного меню Data – Define Variable.
При введенні кожної змінної необхідно визначити: ім'я змінної; тип змінної (Type); пропущені значення (Missing Values); мітку змінної (Labels) – для зручності роботи мітку можна записати і на російській мові; розташування змінних в таблиці (Column Format).
Для імені змінної повинні виконуватися наступні правила:
1) Ім'я повинне починатися з букви, решта символів може бути будь-хто
2) Ім'я не може закінчуватися крапкою або символом підкреслення
3) Довжина імені не може перевищувати восьми знаків
4) У іменах не можуть використовуватися пропуски або спеціальні символи: ! ? *) і такі інші.
Можливими типами змінної можуть бути: числовий, з крапкою, з комою, наукове уявлення, дата, грошове уявлення (долар), грошове уявлення (довільна валюта) і рядковий. Формати довільної валюти визначаються в розділі Currency в діалоговому вікні Options, доступному з пункту меню Edit.
Діалогове вікно Templates дозволяє створювати шаблони визначення змінних і застосовувати їх при введенні.
Щодо введення даних, слід пам’ятати:
1). Дані вводяться у будь-якому порядку: за спостереженнями або по змінних
2). Активна комірка при цьому виділяється жирною рамкою.
3). Значення даних не записуються, поки користувач не натисне на Enter або не вибере іншу комірку.
4). Для введення даних типу, відмінного від простого числового, необхідно спочатку визначити тип змінної.
5). Після введення даних їх необхідно обов'язково зберегти на жорсткому диску у файлі з оригінальним ім'ям і розширенням *.sav : File – Save As – проба. Sav
Варіанти завдань для визначення параметрів розподілу даних у Microsoft Office Ехcel та SPSS for Windows
Варіанти завдань містяться у стовпчиках, позначених літерою «В» та номером варіанту. Студент обирає для роботи той варіант, що відповідає останній цифрі його номеру за журналом.
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
В10 |
9 |
4 |
7 |
9 |
8 |
4 |
7 |
7 |
8 |
7 |
3 |
5 |
4 |
4 |
2 |
7 |
5 |
5 |
8 |
4 |
9 |
5 |
9 |
8 |
5 |
4 |
5 |
7 |
6 |
5 |
6 |
4 |
6 |
7 |
4 |
6 |
9 |
5 |
4 |
5 |
8 |
7 |
6 |
8 |
3 |
2 |
6 |
7 |
6 |
5 |
8 |
5 |
9 |
8 |
3 |
2 |
8 |
8 |
5 |
6 |
8 |
8 |
6 |
9 |
8 |
6 |
9 |
6 |
9 |
9 |
7 |
1 |
8 |
5 |
5 |
6 |
7 |
7 |
2 |
3 |
7 |
8 |
8 |
8 |
5 |
3 |
8 |
5 |
9 |
8 |
7 |
5 |
8 |
7 |
2 |
3 |
5 |
7 |
9 |
3 |
8 |
5 |
9 |
8 |
1 |
2 |
7 |
9 |
5 |
1 |
4 |
8 |
6 |
9 |
2 |
7 |
5 |
7 |
8 |
7 |
4 |
4 |
6 |
3 |
2 |
2 |
3 |
6 |
8 |
4 |
8 |
5 |
6 |
8 |
4 |
5 |
8 |
4 |
5 |
5 |
4 |
1 |
4 |
4 |
4 |
9 |
6 |
1 |
4 |
6 |
8 |
5 |
7 |
7 |
3 |
6 |
5 |
6 |
5 |
4 |
6 |
7 |
5 |
7 |
8 |
5 |
8 |
5 |
5 |
6 |
4 |
8 |
1 |
1 |
9 |
4 |
7 |
1 |
6 |
7 |
4 |
8 |
7 |
7 |
5 |
5 |
8 |
6 |
8 |
8 |
9 |
9 |
9 |
9 |
5 |
5 |
9 |
9 |
9 |
8 |
Методичні вказівки до визначення параметрів розподілу за допомогою статистичного пакету SPSS for Windows
Для обчислення статистичних характеристик в пакеті SPSS використовуються наступні чотири команди меню:
Analyze (Аналіз) – Descriptive Statistics (Дескриптивні статистики) – Descriptives.., (Описова статистика).
Analyze (Аналіз) – Descriptive Statistics (Дескриптивні статистики) – Frequencies... (Частоти).
Analyze (Аналіз) – Descriptive Statistics (Дескриптивні статистики) – Explore... (Досліджувати).
Analyze (Аналіз) – Reports (Звіти) – Case summaries... (Підсумки за спостереженнями).
Для визначення параметрів розподілу слід завантажити створений Вами файл проба.sav і вибрати команди меню Analyze (Аналіз) – Descriptive Statistics (Дескриптивні статистики) – Descriptives... (Описова статистика). Відкриється діалогове вікно Descriptives. В ньому треба перенести змінну, для якої розраховуються параметри розподілу в список тестованих змінних, і клацнути на кнопці Options... (Параметри).
Тут можна задати обчислення наступних статистичних характеристик: середнього значення (Mean), суми (Sum), стандартного відхилення (Std. deviation), дисперсії (Variance), мінімуму (Minimum), максимуму (Maximum), асиметрії (Skewness) та ексцесу (Kurtosis) та ін.
Вибрати з цього різноманіття необхідні характеристики можна, встановивши прапорці біля їх назв. Помітивши бажані характеристики, клацніть на кнопці Continue... (Далі). Запустіть обчислення, клацнувши на кнопці ОК.
Результат буде показаний у вікні перегляду.
Література
1. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие /Под ред. АА.Крылова, С.А. Маничева. – СПБ.: Питер, 2000. – 560 с.
2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике - Киев: Наук. думка, 1989
3. Носс И.Н. Руководство по психодиагностике. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2005. –С.44-83.
4. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии – СПб.: ООО «Речь», 2004. – 350 с
5. Гласс Дж, Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. - М.,1976.