2.2. Загальна характеристика підприємства

2.2.1. Історичний розвиток підприємства

Повна назва: Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" "Булочно-кондитерський комбінат"

Юридична та поштова адреса: Україна, 01135, Київ, Шевченківський район, вул. В. Чорновола 41

Підприємство зареєстровано: 27 червня 1996 року.

Форма власності: колективна.

Галузь: харчова.

Види діяльності: випуск хлібобулочних виробів.

Телефон: 8(044) 236-57-19(начальник відділу маркетингу)

Електронна адреса: http://www.bbk.kiev.ua

“Булочно-кондитерський комбінат” – дочірнє підприємство ВАТ “Київхліб”. Введений в експлуатацію в 1930 році. Розташований на території Шевченківського району м. Києва.

У 1930 році підприємство мало назву Хлібозавод №3. Потужність на той час складала 32 т хлібобулочних виробів на добу.

У період Великої Вітчизняної війни завод було повністю зруйновано. У 1943 р. відновили, модернізували пічне господарство й обладнання. Були встановлені конвеєрні печі ФТЛ – 2. Важливим заходом у цей період, що забезпечив полегшення праці і поліпшення санітарного стану, став перехід заводу на використання природного газу.

З 1964 року почалося будівництво чотириповерхового корпусу з бараночним, кондитерським, картонажним цехами та складом безтарного зберігання борошна (СБЗБ). У 1975 році було змонтовано і запущено лінію по випуску тістечок “Еклер”.

У 1976 році до комбінату приєднали хлібозавод №8 з виробітком до 15т булочних виробів на добу.

У липні 1996 року комбінат змінив форму власності і став Дочірнім підприємством АТ “Київхліб” “Булочно-кондитерський комбінат”. У 1998 році закінчилось будівництво нового кондитерського цеху. Пуск нового цеху дав змогу випускати більший асортимент кондитерських виробів. В даний час комбінатом випускається понад 200 найменувань продукції. Основними видами діяльності є: виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів.

2.2.2. Аналіз мікросередовища підприємства

• Постачальники

Основними постачальниками сировини комбінату є:

• “Київхлібснаб” – борошно, дріжджі;

• “Київмлин” – борошно;

• “Старослов’янське” – цукор;

• Рокитнянський цукровий завод – цукор;

• ТОВ “ Хліб Києва” – маргарин молочний;

• "Богуславський маслозавод" – вершкове масло.

• Посередники

Хлібобулочні і кондитерські вироби поставляються споживачам через посередників – різноманітні продовольчі магазини, булочні, кондитерські магазини. Такі поставки здійснюються у відповідності з “Договором на поставку – відпуск хліба, булочних, бараночних і кондитерських виробів”. На сьогодні підписано біля 1500 таких договорів. В ці торгові точки продукція надходить безпосередньо з цехів за пред’явленими заявками. І хоча дякуючи фірмовій торгівлі знаходить збут більш ніж 25% виробленої продукції, основним ринком збуту для БКК залишаються торгові точки міста. Світова практика показує, що професіональний посередник може досягнути великого успіху на ринку і вимагатиме менших витрат, ніж фірмова торгівля. Відомо, існує три об‘єкта стимулювання: споживач, продавець та торговий посередник. На підприємстві поки приділяється увага стимулюванню тільки двох останніх груп учасників збутового процесу. І хоча споживач має найбільш великий вплив, і вся політика маркетингу повинна зводитися до дії саме на споживача, стимулювання посередників залишається на теперішній час основним реальним методом підвищення обсягів продажу. Загальні цілі стимулювання торгівельного посередника - збільшити кількість товару, що надходять до торгівельної мережі, підвищити зацікавленість посередника у активному збуті тої чи іншої марки, придати товару певний імідж, щоб зробити його відомим. Особливість стимулювання збуту на БКК - зацікавленість торгівельного посередника вивозити хлібобулочну продукцію в нічний час. Заходи, що приймаються для стимулювання торгівельних посередників:

По - перше, у торгівельних посередників, які здійснюють нічний вивіз, продукцію, що зачерствіла, (хлібобулочні вироби) повертають постачальнику за 100% вартості, тоді як при денних поставках їх повертається за 20-30% вартості. Таким чином, постачальник матеріально стимулює торгівельного посередника здійснювати нічний вивіз.

По - друге, з метою стимулювання нічних поставок для збереження свіжості хліба постачальник пропонує спеціально зшиті чохли на контейнери, Ці чохли пропонуються безкоштовно у власність магазинів, тому отриманий в ночі хліб залишається свіжим довгий час.

• Споживачі

Підприємство може функціонувати на кількох типах клієнтурних ринків. Споживчий ринок: на сьогоднішній день асортиментна політика повинна бути спрямована на створення хлібопродуктів з такими споживчими якостями, які б задовольняли специфічні запити певних контингентів споживачів. Конкретне завдання маркетингу полягає в визначенні цих сегментів і їх специфічних потреб. Основними принципами сегментації споживачів хлібобулочної продукції можна вважати наступні (табл. 2.1). Крім того, можна використовувати психографічні фактори (належність соціальній групі, стиль життя, адаптивність до нового товару). Оскільки мотивація споживання кондитерської продукції відрізняється від хлібобулочної, тому і розділення по групам споживачів буде проводитись за іншими принципами.

Таблиця 2.1